Сім спортивних чудес Волині

07 січня 2017

Автор: Дмитро КУЗНЄЦОВ

2016-й рік у спортивному вимірі однозначно запам’ятався. Більшість футбольних вболівальників затамовували подих під час провального виступу національної збірної на чемпіонаті Європи, де не обійшлося без участі волинян – Федецького, Шевчука, Тимощука, стежили за численними успіхами волинських спортсменів на національних та міжнародних змаганнях різного «калібру», отримували задоволення від шоу, які влаштовувала Асоціація футзалу області – від матчу баскетболістів з юними футзалістками до приїзду футбольних легенд на кшталт Мирона Маркевича. А редакція газети «Сім’я і Дім» визначила найважливіші події спортивного життя області.

«Волинь» – спасибі, що жива

Безумовно, одним з найголовніших питань попереднього року стала довга сага з виживанням луцької «Волині». Минулорічні «гріхи» клубу, пов’язані з величезними боргами перед колишніми гравцями, усього за декілька місяців опустили борців за місце у єврокубки до команди на межі краху…

Перші дні літа минали для луцьких уболівальників в очікуванні подальшої долі головної футбольної команди. Втім, незважаючи на те, що «Волинь» все ж заявилась на черговий прем’єрліговий сезон, проблеми для команди лише розпочались. Заборона на дозаявку нових гравців залишила клуб без можливостей для кадрового підсилення, а з початком сезону команду масово залишили провідні виконавці.

Не дивно, що за такої ситуації сподіватись Віталію Кварцяному залишалось лише на не зовсім «обстріляну» на такому рівні місцеву молодь. Вчорашні дублери типу Дудіка чи Петрова билися як могли, чим заслужили навіть виклики до лав молодіжної збірної України, однак їх зусиль поки не вистачає – якщо відняти очкові «штрафи» конкурентів, останню сходинку турнірної таблиці посідатиме саме «Волинь»…

 Гравці Волині після перемоги над Дніпром Гравці Волині після перемоги над Дніпром

ФК «Луцьк» – команда-привид

Можливе зникнення «Волині» з футбольної карти України могло мати й інше продовження. Ще навесні у Луцьку готувався альтернативний варіант головній команді області. Команду з однойменною з містом назвою навіть поспіхом та у обхід регламентів заявили на аматорські першості України та області. Разом з тим, позабирали туди й провідних гравців обласної першості. А найголовніше – такий варіант розвитку подій не влаштовував нікого – ані вболівальників, ані суперників команди у обласній першості.

Продовжила команда існування і у новому сезоні. Ба більше, саме там опинилися можливі новачки «Волині» – Данило Безкоровайний, сумнозвісний своїми договірними «ігрищами» у Луганську Ігор Калінін та інші. Однак, чи то Луцьку ясно дали зрозуміти, що до весни 2017-го ніхто заявити нових гравців «Волині» не дасть, чи то саме керівництво клубу зрозуміло, що мільйони на утримання аматорської команди – це дійсно забагато, але відігравши усього три поєдинки, команду розформували. А запитань залишилось багато, серед яких головне – навіщо було усе це починати?

 Кадр з останньої гри ФК Луцьк Кадр з останньої гри ФК Луцьк

Рік «Королеви спорту» на Волині

Вже один факт, що головний національний легкоатлетичний старт сезону відбувся у Луцьку – змушує визнати, що 2016-й рік став найбільш вдалим для області в плані розвитку масового спорту. Одним з головних поштовхів – серйозна реконструкція стадіону «Авангард». Як наслідок – головний етап відбору легкоатлетів на Олімпіаду в Ріо відбувся якраз у столиці Волині, а той ажіотаж, який організатори створили навколо чемпіонату України, впевнив, що Луцьк запросто може впоратися і з міжнародними стартами. Що, в принципі, і є в планах національної та обласної Федерацій легкої атлетики уже на 2017-й рік.

 Чемпіонат України з легкої атлетики Чемпіонат України з легкої атлетики

Кулуарні запливи Марії Повх

Пишні проводи українських олімпійців у Ріо закінчились повним провалом. Наші спортсмени здобули рекордно низьку кількість медалей, а волиняни серед них – узагалі жодної. Однією з найближчих до успіху була веслувальниця Марія Повх – їй для «бронзи» не вистачило усього-навсього 0,3 секунди.

Найцікавіше почалося уже після виступів, коли напарниці Марії по «байдарці-четвірці» висловили своє «фе» з приводу того, що на місці волинянки з ними мала змагатися Марія Кічасова. Ось тільки за спортивними принципами чи не найкращою у складі була саме наша веслувальниця, хоча такі довгі суперечки з кадрових питань між тренерським складом та федерацією не могли не вплинути на командний дух. Тому й маємо, те що маємо: собою Повх має бути задоволена, ось тільки подальші перспективи «партнерства» з такими подругами навряд чи втішні…

 Марія Повх Марія Повх

«Лицарський хрест» «Волиньбаскета»

Війни за спортзал, тривалі пошуки джерел фінансування та боротьба за життя – це вже давно у тренді, якщо згадувати «Волиньбаскет». Колектив Дмитра Чайковського уже звик грати на голому ентузіазмі, і хоча команда (одна з наймолодших у Суперлізі за середнім віком гравців) не демонструє надвисоких результатів – заповненість трибун обласної ДЮСШ під час ігор вказує на те, що баскетбол такого рівня області однозначно потрібен.

І, попри усі негаразди, клуб якось карабкається наверх: платний вхід на ігри, фонд допомоги клубу, нещодавні вливання у команду навіть з міського бюджету – потроху усім світом проблеми команди йдуть до вирішення. Чи наближатиметься світло та кінець тунелю до команди – поки невідомо. Однак такі феєрії, як у поєдинку проти «Дніпра» під кінець сезону (коли лучани на останніх секундах вирвали перемогу над одним з фаворитів чемпіонату) не можуть залишити вболівальників та інвесторів байдужими до клубу. 

 Сплав молоді та досвіду БК Волиньбаскет Сплав молоді та досвіду БК Волиньбаскет

Ковельська гордість Паралімпіади

На відміну від олімпійців, їхні колеги-інваліди по-справжньому підкорили Ріо своїми результатами, зайнявши третє загальнокомандне місце з рекордною кількістю медалей різного гатунку. Серед тріумфаторів Паралімпіади – і ковельчанин Віталій Романчук, а також один з тренерів футбольної збірної Юрій Тимофєєв. У надважких протистояннях зі збірними Англії, Бразилії, Нідерландів та Ірану українці зуміли здобути потрібні перемоги, а сам волинський гравець став одним з лідерів своєї команди. За такі звитяги обидва представники області на Паралімпіаді отримали державні відзнаки.

 Юрій Тимофєєв та Віталій Романчук Юрій Тимофєєв та Віталій Романчук

Волинська точність

Як і паралімпійці, без гучних успіхів не залишились і дефлімпійські спортсмени – зокрема, відомі на весь світ волинські стрільці – подружжя Олександра Колодія та Світлани Яценко. Нечуючі спортсмени просто «підірвали» чемпіонат світу зі стрільби серед нечуючих спортсменів, що відбувався у російській Казані.

Зокрема, Олександр Колодій здобув одразу чотири медалі (дві з яких – «золоті»), а також двічі встановив нові світові рекорди. На рахунку Світлани Яценко – «золото» та світовий рекорд. Такими результатами волиняни не лише допомогли українській збірній з шаленим відривом посісти перше місце у загальнокомандному заліку чемпіонату, а й показали високий рівень підготовки перед Дефлімпіадою, яка цього року відбудеться у Туреччині.   

 Олександр Колодій та Світлана Яценко Олександр Колодій та Світлана Яценко

***
Нам залишається сподіватися, що не менш насиченим на успіхи волинських спортсменів та команд буде й 2017-й рік. Очікуватимемо росту та прогресу надперспективної молоді у ігрових видах спорту, подальшого розвитку легкої атлетики – адже рівень інфраструктури у цьому виді спорту на Волині зростає, нових успіхів нашим боксерам, кікбоксерам та представникам інших бойових дисциплін, які також постійно тішать нас своїми звершеннями, а також нових звитяг представників інших видів спорту!
З Новим роком та Різдвом Христовим!

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу tabloyid@gmail.com.

 

+1
+3
-1

Додати новий коментар