Медіа-менеджер та ресторатор Володимир Пащенко: Мрію жити, де цілий рік літо і росте полуниця

30 липня 2016

Текст: Людмила ЯВОРСЬКА
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ
Настрій: кав’ярня «Coffee room»

Володимир Пащенко – не корінний лучанин, проте для Луцька давно став однією із дуже помітних персон. Власник спорткомплексу «Олімпія», засновник найрейтинговіших волинських інтернет-видань «Волинські новини» та «ВолиньPost». Уже кілька років, як здивував новим і теж доволі успішним амплуа – відкрив ресторан «Patio di Fiori», що став одним із найпрестижніших луцьких закладів.
 
Про те, як з’являлися ідеї для нових життєвих напрямків та про справу, якою планує невдовзі зайнятися – екологічною фермою, Володимир Пащенко розповів «Таблоїду Волині».


 
– Ви – людина не просто публічна, а з тих, хто завжди викликає реакцію. Правду кажучи, не завжди схвальну, але як правило – бурхливу…
 
– Мене не розуміють, від цього й починається різна реакція. Цивілізовані люди при нерозумінні задають питання, просять пояснення. І все ж знаходяться ті, хто каже: «Та що ви його слухаєте? Він же божевільний».
 
Недавно я помітив, що почав часто використовувати фразу: «Дуже важко бути людиною на планеті мавп». Дуже добре, коли є люди, які розділяють твої ідеї та погляди на життя. Але здебільшого таке розуміння приходить з часом.
 
Про це гарно сказав Стів Джобс і заспівав Кузьма. «Думай інакше», «Не бути схожим на них»… Я ніколи не намагався бути таким, як всі. Я хотів йти власним шляхом.
 
Перед вами сидить людина, яка досягла всього, чого хотіла. Може, це звучить якось пафосно, але це дійсно правда. У мене з’явилась в дитинстві мрія про мопед, і той з’явився. Хоча за всіма законами логіки у такого бідного хлопця, яким був я, він ніяк не міг з’явитися.
 
Я почав заробляти гроші в 14 років. В той час це було абсолютно немодним, але мені хотілося чогось досягти, а це навряд чи виходить, коли сидиш, склавши руки.


 
– Але якраз нехватка чогось, чого дуже хочеться, є хорошою рушійною силою. А коли є все для повного щастя…
 
– Щастя – відносна річ. Для щастя не обов’язково треба матеріальні речі. Може з’явитися якась ідея і її реалізація стане щастям. От я хотів нагодувати людей і зробив акцію в «Patio di Fiori» – обід за 78 копійок. Були різні думки, але акція досі працює, люди приходять.
 
У нас  – недешевий заклад, і найчастіше відвідувачами є багаті люди. У кожного з них – різні гроші. Припускаю, що бувають і брудні. А коли людина – може, не така заможна, але світла своїми емоціями – приходить до тебе в ресторан, як на свято, вона приносить свою чистоту і зовсім інші емоції. Заради цього акція й існує.


 
– Спортсмен, ресторатор, медіа-менеджер, громадський активіст – це, швидше за все, мали б бути різні люди з окремою психологією і поглядами на життя…
 
– Для того, щоб називати себе ресторатором, мабуть, треба відкрити кілька закладів. Я не скажу, що дуже в цьому розбираюся. Наприклад, я зовсім не розуміюся в винах. Але маю певний смак до їжі та сервісу, вони виховані частими мандрівками.
 
Спортсмен, ресторатор, медіа-менеджер, громадський активіст – це все були етапи мого життя. Я – в пошукові. І думаю, що буду в пошукові до останнього свого подиху. Можливо, я стану письменником. Напишу кілька хороших книг і саме цим залишу по собі добру пам'ять.


 
– Ті життєві напрямки вибирали свідомо, з розрахунком, чи то швидше щоразу був експеримент?
 
– Життя кожної людини – експеримент. Ми можемо тільки припускати, що у нас вийде, а з чим не справимося. Але тільки життя дасть відповідь на ці запитання.
 
– Зазвичай, ми дізнаємося про найбільш вдалі експерименти з життя людини. А була в житті Володимира Пащенка якась справа, про яку не відомо широкому загалу?
 
– Був комп’ютерний клуб. Мені це подобалося на той час. Я, до речі, досі люблю комп’ютерні ігри і деколи граю. Коли маю вільний час, беру дітей і граємо по мережі. Не стрілялки, звісно – більш стратегічні, історичні ігри.
 
– А яка найулюбленіша гра?
 
– Наші вітчизняні програмісти зробили гру, яку я граю вже 16 років. Це – «Козаки».


 
– Ви – родом із Черкас. Як взагалі потрапили до Луцька?
 
– Це сталося в 1998 році. Я всім розповідаю про цю історію так: їхав, їхав, закінчилися гроші і зупинився тут. Як і в кожному жарті, мабуть, в цьому теж є доля правди. У Луцьку не було великого тенісу і я вирішив тут розвивати цю справу.
 
– Зараз продовжуєте займатися тенісом?
 
– Деколи граю, але вже не треную. В першу чергу, мабуть, через багатогранність життя. На все не вистачає часу. Хоча теніс лишається улюбленим видом спорту. Для здоров’я і довголіття це дуже правильний спорт.


 
– Корінні лучани-бізнесмени, або ті, хто вже тут пожив тривалий час, часто люблять аргументувати, чому звідси ніколи не поїдуть. Ви схожі на людину, яка в цю секунду може встати, зібрати мінімум речей і поїхати назавжди…
 
– Це правда так. Можу поїхати в будь-яке місто і відбутися там. Я – як трава, яка проростає навіть з-під асфальту. Але щоб так сталося, має бути розуміння, чи потрібен мені такий виклик. Якщо такий виклик в житті мені буде потрібен, я це зроблю.
 
Але і Волинь, і Луцьк, і будь-яке інше місто – це перш за все люди. Тут живуть хороші люди. Не 100%, звісно, але хороших тут – багато.


 
– А додому в Черкаси часто їздите?
 
– Звісно, їжджу до мами. Але сказати, що маю якусь ностальгію за містом – навряд. Це місто мого дитинства, молодості… Але де батьківщина людини? Там, де їй добре. Зараз мені добре тут.
 
Та сказати, що Волинь – це край моєї мрії буде неправдою. Швидше за все, я хотів би жити там, де цілий рік літо і де цілий рік є полуниця. Але це – мрія для пенсії. А зараз ми маємо ще зробити так, щоб на цій священній землі, де пролито стільки крові і сліз, було все добре.


 
– Люди, які мають свою філософію життя, зазвичай багато читають. У вас є такі книги-орієнтири?
 
– Чиїсь думки можуть стати хіба фундаментом, на який кожен повинен вибудувати свою філософію. Мій фундамент – це одна книга, яку я читаю щодня. Це – Євангеліє.
 
Читаю з десяти років, щодня якусь главу. І перечитуючи по колу, розумію, як одні і ті самі слова сприймаються по-різному. Деколи буває, що можу просто перебирати слова, речення, а розуміння того, що прочитав приходить пізніше. Як якийсь спалах. І з’являються відповіді на всі запитання.


 
– А як ви потрапили на медіа-ринок? Як з’явилася ідея вашого першого сайту – «Волинські новини»?
 
– Тоді я працював радником Луцького міського голови Богдана Шиби. Не знаю, яким радником я був, бо насправді не бачив мера місяцями. І якось мене попросили піти на мітинг мешканців однієї із багатоповерхівок стосовно спортмайданчика в дворі. Я пішов, на події був журналіст Мирослав Ватащук. Він попросив мене прокоментувати і мій коментар потрапив на один із сайтів. Наступного дня мені зателефонував Шиба, попросив зустрітись.
 
Я не зрозумів відразу, що сталося. Стільки часу не потрібен був, а тут… Обговорили мою позицію, яку я озвучив в коментарі. І я подумав: для того, щоб мене почули, треба було написати про все на сайті? Я знайшов Мирослава, ми обговорили, скільки може коштувати новий інтернет-проект. Правда, в результаті ця початкова сума виявилась заниженою разів в десять. Але ми зібрались і розпочали проект «Волинські новини».


 
– Був час, коли ви виконували безпосередньо журналістську роботу і брали інтерв’ю…
 
– Є така позиція: якщо не ми, то хто? Так, як я собі бачив хід розмови, я не бачив людину, яка б могла це зробити, тому сам взяв диктофона.
 
Перше інтерв’ю, якщо не помиляюся, брав в Ігоря Палиці. Я не роблю інтерв’ю з тими, з ким мені нецікаво. У мене, наприклад, лежить записана розмова з Миколою Романюком, але вона мені не сподобалась. Я не хочу робити нудних інтерв’ю, і я можу собі це дозволити.
 

– Якось ви розповідали, що плануєте організувати екоферму. Ідея ще актуальна?
 
– Кожна успішна ідея повинна бути зрілою, продуманою. Один аграрій якось сказав мені: «Є два способи напевне втратити гроші: зіграти в рулетку і вкластись в аграрний бізнес». Це – специфічна справа і людині, яка в цьому нова, дуже легко прогоріти. Тому треба чітко розуміти, що саме робити і для кого. Посадити, посіяти – це вже вишенька на торті, а до цього треба ще спекти сам торт.


 
– На фермі буде розвиватись лише рослинництво, чи тварини теж будуть?
 
– Все буде. Можна буде поспостерігати за всіма процесами, що і як вирощується, чим харчуються тварини, як виготовляється продукція. Можна буде спробувати чисту і здорову їжу.
 
Насправді, в багатьох людей зараз немає рідні в селі. Тому ми хочемо зробити можливість пожити тут. Відчути цей спокій, розмірений ритм, відчути себе частиною природи. Це буде наше волинське село в його найкращих традиціях.


 
– Ставши власником інтернет-видання, ви з часом взяли диктофон в руки і пішли записувати інтерв’ю. Будучи власником ресторану так само не одноразово одягали фартух і обслуговували клієнтів. Не здається вам, що з появою ферми візьмете до рук сапку?
 
– Однозначно. Ми всі з землі вийшли і всі туди повернемося. Це закладено у нашій сутності: всіх рано чи пізно починає тягнути до землі. Вона – наша колиска. І ідея ферми в тому числі із цим пов’язана.


 
– Якщо пригадати Володимира Пащенка у 1998 році, коли він вперше приїхав до Луцька, і нинішнього, що змінилося?
 
– Це дві абсолютно різні людини.

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу tabloyid@gmail.com.

+1
-32
-1

Коментарі

Згідна з першим коментарем!!! Ще додам що одні панти в головного героя, мовчу про його відношення до людей що говорять! З боку так подивитись то пора спортом зайнятися ))))

16 фото , це капец,."девочка" себе кохає.

ну дуже негарна поза у кафе за столом. якщо я не помиляюся?!?!!?

Самодисципліна над усе! Що зроблене - хай служить добру. На фото хотів би бачити що зроблене і з ким.

от цікавий дядько, а післясмак від прочитаного якийсь недвузначний. чи то мені тільки якось все поверхнево-узагальнено?.. моя думка зі сторони наступна, обід за 78 копійок (з надто буденними стравами, які не мають нічого спільного з вашою високою кухнею) нагадує школярський маркетинг. розігруйте номеро-ночі, лобстерів, обіди-бесіди з вашими найяскравішими працівниками. І останнє, це про манери і сервіс,що ви несете своїм гостям, так от під час моєї співбесіди до Вас на роботу, Ви прожовували суші.. в мене все :)

Лицемірство, тупість, панти!!! А гроші оплатити тій тікучці персоналу, які працювали безкоштовно !!!! А розрахуватися з тими , кого кинули?????черга буде стояти до порт Сіті!))Євангелію він читає) хе !!! Гріхи замолюєш????

Заздрісники, лицеміри, невдахи, навіть собачої будки власними руками не зробивши, вміють лише паскудити. Погляньте в дзеркало на свої перекошені від злоби пики і вам самим стане гидко.
Володю, якщо ти запросиш в село пасти худібку, погодувати птицю, полоти город (безоплатно) і пожити там з місяць часу для активного відпочинку, я з радістю відгукнусь. А на мавп не зважай!

Для мании величия не требуется величия, а вполне хватит мании ;)) Михайло Жванецький.5

Фууууу! Дуже неприємна морда! Типовий альфонс. Живе за рахунок жінки, самостверджується та піариться за її гроші.Всі хто мав з ним справу плюються. І якщо тут про нього говорять як про успішну людину-бузнесмена,потрібно було б задати питання де взяв стартовий капітал, але журналіст лише порозмірковувала з Пащенком, який він крутий!

Ната,ваш коментар-це просто влучніше уже і не охарактеризуєш цього..."дєятєля"

Хі-хі. Пане Пащенко, шо ж у вас така дивна політика на сайті, коли видаляються всі коментарі. Так на початку дня 20 постів під статтею, а в кінці дня ні одного. Що за цензура?

Читаючи коменти,розумієш,яка це "мудра","чуйна","добра" людина.Одним словом мдк.

Пащенко!Прибери нікому непотрібну рекламу на своєму Волинь-Поці,що недозволяє дочитати весь текст статті.

Правильніше за все, звісно, було б просто пройти повз...

Але така кількість негативу, що просто прикро! І тому цей коментар варто написати хоча б для того, щоб хоч трішки був контраст!

Не знаю цю людину особисто, але мав можливість бачити його проекти! Так от, щонайменше це викликає повагу! І чомусь є відчуття, що більшість із тих, хто тут відписалися, не зуміли створити в житті і десятої долі того, що зробив цей чоловік! І навіть не в цьому суть! Перше ніж засуджувати і лити бруд, всім нам варто було б подіставати "колоди" зі своїх очей. Більше того, якщо б замість розповідати який хтось "не такий", ви зайнялися своєю справою чи приділили час близьким людям – толку все одно було б більше!

Будьте добрішими! Адже все завжди починається із нас самих...

Він бе ще ті ноги журналістці на голову закинув, поки та йому оду сочіняла

Хотілося, щоб ВИ попрацювали у даного містера Пащенка і тоді говорили про те, що потрібно бути добрішим! Від нього одне добро тільки і виходить. Особливо коли він не виплачує заробітну платню людям! Які на нього "пахають", щоб принести гроші в сім'ю, а отримують комбінацію з трьох пальців. Тоді хочеться нести одне добро! І бути дійсно добрішим!

Ця мавпа бере людей на роботу, а потім не платить зарплату. Хай це буде на його совісті. Бог все бачить , ці гроші йому не принесуть користі- втратить набагато більше. Закон Всесвіту працює)))

Люди, це не людина!!! Нiзащо не йдiть працювати у той Патiо чи Олiмпiю!!! Цей Пащенко тiльки прикидається розумним та щедрим, але вiн людей тримає за рабiв - не платить вчасно заробiтню плату, робочого графiка там не має, як пан скаже, так i пiдеш додому; усi тiкають звiдти.

Як він каже у нього люди заробляють гроші, а не отримують получку, Хоча насправді ніяких зароблених грошей він їм не платить! Коли вже влада візьме до уваги цього ПЕЖОНА. Бо він порушує закони не виплачуючи грошей, не оформляє на роботу. Куди дивиться наша ПОДАТКОВА? Хоча думаю, що ті гроші які він не виплачує людям то несе як взятку, щоб його не чіпали.

Я теж одна з тих хто працював у ВМа. Не можу сказати нічого надпоганого...це не було моє перше робоче місце, звільнилась, бо поїхала з Луцька, заплатили, але трішки не доплатили))) буває))) Не знаю чому називаєте його тираном. Загалом для мене це людина, яка не опускає руки а завжди рухається вперед. За недоплатили звичайно образливо, але маю гарний досвір детально узгоджувати заробітню плату на співбесіді. Удачі всім і нехай Вас не дурять такі як ВМ!))

Додати новий коментар