BLOG на нічку: «Мене не лякає обручка на його пальці»

02 Липня 2018

Сьогодні у «BLOG на нічку» від «Таблоїда Волині» розповідь-сповідь коханки. Матеріал опубліковано на сайті «Сімейний порадник».

Якщо бажаєте побачити і свій блог на сторінках нашого інтернет-видання – надсилайте тексти на електронку: [email protected].


***

Більше не маю сили тримати в собі ту бурю почуттів, яка вирує в мені. Сподіваюся, що мені стане трішечки легше на серці, можливо, біль, який ятрить мою душу, все-таки стихне.

Я не можу забути людину, яка увійшла в моє життя і перевернула в ньому все. Я ненавиджу себе за те, що дозволила безоглядно віддатися почуттям, не слухала голос розуму, а просто сліпо пішла за покликом серця.

Так, я усвідомлювала, що ніколи не зможу бути поруч з ним завжди, і мене не лякало те, що на його безіменному пальці виблискувала обручка. Нас звела доля в чужому для нас обох місті, і ми поринули з головою у дивовижний світ забороненого кохання.

Я знала, що все це мине, що ти повернешся додому, до неї… Але попри все, була поруч з тобою, раділа кожній миті, проведеній разом. Ти закохав мене в себе, змусив моє серце солодко щеміти лише при одному спогаді про тебе.

Я знаю, що це було взаємно, ти також кохав мене, кохав по-своєму і я тихо цьому раділа.

Тепер все не так. Довгі місяці розлуки ніби залікували старі рани.

Я просто жила без тебе, викинула зі свого життя раз і назавжди. Поставила крапку в цій історії, яка стала мені важливим уроком на все життя. Того дня, коли ми остаточно вирішили, що так далі не можна, я проплакала усю ніч. Серце виривалося з грудей.

Лише тоді усвідомила, якої помилки припустилася, коли дозволила тобі увійти в моє життя. Ти навіть не уявляєш, як мені було боляче вдавати, що все гаразд, посміхатися всім тоді, коли мені найбільше за все хотілося гірко плакати.

Давно відомо, що заборонений плід – найсолодший, і ти також захотів його скуштувати. Зрозумій, що вже пізно. Занадто пізно просити вибачення в мене за все, що сталося. Та я не шкодую, що наважилася на цей крок і “розірвала” кохання. Так буде краще для нас обох.

Зараз у мене є людина, яку я кохаю. І тепер не варто запитувати в мене, чи я не ображаюсь на тебе. Ні, я не тримаю зла. Зараз я відчуваю, що комусь потрібна, що про мене хтось дбає, кохає. А поряд з тобою на мене чекали б лише образи, осуд людей. Я б ніколи не зайняла місця твоєї дружини, матері твоєї дитини. Я не прагнула зруйнувати вашого сімейного життя і зараз бажаю тобі щастя.

Прошу тільки про одне: ніколи, чуєш, ніколи більше не зраджуй своїй дружині, вона не повинна страждати через тебе!

Бережи свій сімейний затишок. Ти обрав цю долю сам, тож і пройди достойно з нею по стежині спільного життя.

А я… Я не забуду про тебе. Пам’ять людська дуже примхлива, та я обіцяю, що залишу спогади про нас у найвіддаленішому закутку свого серця. З часом біль стихне і мені буде легше, так як і тобі. Вибач за все, якщо можеш…


4

Читати ще

Коментарі

Як дружина

Отож бо! Тепер, коли ви, дівчино, уже дружина, чи сподіваєтеся стати нею для свого коханого, тепер то усвідомлюєте, що не хочете опинитися на місці ЙОГО дружини...Он як заговорили...

Ірина

А я все ж таки Вам бажаю, щоб у Вашій родині Ваш чоловік обов'язково знайшов таку ж дівчину, закрутив з нею роман....і тоді Ви відчуєте, чи стане Вам легше від її солодких слів: "Я не прагнула зруйнувати вашого сімейного життя і зараз бажаю тобі щастя."

Всі хто лягають у ліжко до одружених -всі шльондри! І пофіг, що вони колись розкаяться.

лицемір

А шльондри-не бувають чиімось дружинами, Ірино?

Дружина

Серце в неї вирвалось?!!!Так і треба !!! А те, що там не лише дружині , а й діткам ножа встромила , то нічого??? І тепер вона справді не хоче щоб зраджував жінці своїй...Бо сама одружена? Чи може не хоче розуміти, що він ніколи і не любив іі, якщо гулятиме ще з другою, третьою....Їй краще»мріяти , що він завжди пам‘читатиме лише її»...Хаа....Заспокійся- якби любив тебе, то був би з тобою!!!

Ні

капець "діткам ножа встромила" Хай папаша тих діток свої штани в узді тримає і думає про своїх рідних діток і жінку, а не чужа тьотя, якій вони ніхто, якій на них по фіг, як і більшості з вас на чужі проблеми, щоб ви там не казали, має про них думати. Якщо ваш мужик свиня, то вам ніхто з сторони в тому не винний.

Правдоруб

От баби кумедні) Наїзжають на неї ніби то вона накинулась на того самця, а не він шукав де б сходить на ліво.
Як на мене моногамія це лицемірство. От мусульмани з багатожонством більш чесні в цьому плані і не йдуть проти природи))

Ага

всі такі нещасні, сидять скиглять, страдалиці, але хрін від того мужика і екскаватором відтягнеш.

Теж дружина

Я впевнена що в подружній зраді винні двоє. Чоловік на стороні завжди шукає чогось що йому дома бракує. Багато наших жінок вийшовши заміж думають "ну все, можна розслабитись, він мій". Але ж ні робота тільки починається, і перш за все над собою! А ще як народжуються діти ми на них так зосереджуємось що ніякої уваги чоловікові немає. От вони і шукають хоч якоїсь розради. На стороні....

Себе

цінуйте, і позбавтесь вже нарешті тих дурнуватих совкових стереотипів, що який би не був, але щоб був. Нафіга такий чоловік, який не допомагає дружині у важкий період, як моральний, так і фізичний, після народження дитини, не зосереджується так само на дитині, на сім"ї, як доросла розумна відповідальна людина, голова і опора цієї сім"ї, а бач бідненький шукає собі ображеному і обділеному розради на стороні, нафіга з таким зв"язувати життя ще й дітей від нього народжувати, якщо він ще не доріс до цього і можливо так і не доросте? Та тьфу, аж слухати гидко, бо ніби якісь інфантильні дебіли, а не чоловіки.

J

Мадам, а ви ніколи не думали, що у сімейній зраді набагато більше винуватий сам чоловік, ніж коханка? Їй байдуже - вона (частіше за все) вільна жінка, без дітей та сім`ї. Їй ваші "діточки" та почуття до одного місця, бо то все чужі, незнайомі люди. А от чоловік, який має дітей, дружину, які його люблять і довіряють - оце найбільший винуватець. Якщо у нього ЗАВЖДИ був потяг до зради, то "вскочив би він у гречку" не з тією, так з іншою дівчиною/жінкою:) Так що раджу всім краще вибирати собі чоловіків, щоб потім не лити сльози:)

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter