Зимові будні луцького зоопарку

Зоопарк – це завжди втіха і захват для дітей і смуток для дорослих. А що ж зоопарк для тварин і як вони переживають зиму?

Перший, хто зустрічає відвідувачів Луцького зоопарку – золотий фазан. З першого погляду – гордий і красивий птах, який тісниться у маленький хижині разом із своїм співмешканцем. Хоч не «золота клітка» для золотого птаха, але він наче не скаржився.

Вольєр з ведмедями навіяв думки про вселенський смуток, який був зосереджений в очах їхніх клишоногих мешканців.Ліниві тваринки валялися по кутках своїх «хатинок», можливо тому що в цей період для ведмедів характерне впадання в сплячку.

Можливо уявляли себе десь на широких просторах, де можливість пересування не обмежується десятьма метрами клітки. Єдиною розрадою, здавалося, для них були святкові мандаринки, котрі один ведмедик нещодавко куштував.

Одразу після обійстя ведмедів живуть символи Нового 2015 року – кози. Щоправда не сині і не дерев’яні. Або ж вони раділи з того, що цьогоріч їм стільки честі, або вони по життю виглядають такими щасливими, але за їхніми мордочками не скажеш, що тваринки скаржаться на життя.

Далі, через кілька вольєрів з птахами, жив у своєму маєтку цар звірів зі своєю левицею. У великих кицьок, за стандартами зоопарку, досить пристойні квадратні метри: три кімнати у непоганому стані з гарним виглядом на озеро. Проте хижаки виглядали настільки гордо і красиво, що й клітка ставала непомітною. До речі, кицьки демонстрували свої хижацькі інстинкти, коли зайшлися грізним ревом у відповідь на «іакання» ослів.

Звісно прогулянка зоопарком була б неповноцінною, якби відвідувачі не переслідували вічноголодні лебеді і качки – переслідувачки. Тому навіть не потикайтеся в зоопарк без буханки хліба.

До речі, на території зоопарку було досить багато пустуючих вольєрів. Можливо тваринки заховалися від набридливих очей, або ж пішли по справах до сусідів. Таке вони теж доволі часто практикують. Лама проводила час у оленя. Олень нав’язувався до віслюка.

Найвеселішими мешканцями зоопарку були лисиці та єноти. Вони, не зважаючи на сильний вітер намотували великі дистанції всередині своїх кліток.