ТОП-5 найцікавіших археологічних знахідок на Волині

^{Текст: Сніжана ЛІЩУК}

Археологи України святкують своє професійне свято 15 серпня.

Фанати історії, які своїми дослідженнями допомогли пересічним людям дізнатися більше про минуле та наших предків, часто викликають гордість. По всій Україні ми можемо знайти чимало пам'яток культури, побуту, літератури. «Таблоїд Волині» зацікавився: а чим можемо гордитися ми, волиняни?

Відповідь на це питання допоміг дати директор державного підприємства «Волинські старожитності» - Олексій Златогорський.

Чоловік розповідає, що любов до археології була у нього ще змалку. В дитинстві він ходив на рибалку, біля Теремнівських ставків завжди знаходив камінці і кремінці. Зі своїми знахідками він ходив у гості до археолога Віталія Скоропада, який багато чому навчив Олексія. Офіційно в археології він з 1999 року.

Неймовірно цікавою знахідкою у житті Олексія Златогорського став фундамент замку Каземіра Великого ХІV століття у Володимирі-Волинському. На дослідження і розкопки пішло 5 років роботи, як розповідає археолог. У стіні є каміння різної обробки, ззовні воно більш якісно оброблене, ніби, щоб замок мав гарний вигляд. Знайшли і цеглу, таку ж, як і в Луцькому замку. Нею була викладена верхня кладка стіни. Це типова цегла XIV-XV століть. Площа замку, зі слів Олексія, була приблизно 100 на 150 метрів. Замок мав декілька веж.

Основна цінність досліджень цього об`єкта, стверджує науковець, у тому, що тут археологи знаходять багато предметів давньоруського періоду – це зброя, предмети пов`язані з будівельним ремеслом, металургійним виробництвом, побутові предмети. Крім того, цей замок, у тій частині, що збереглася, - еталонна пам`ятка, яка ніколи не змінювалася, не добудовувалася, тому археологи на неї можуть потім рівняти всі інші знахідки. Друге – цей замок важливий, бо фіксує рівень XIV століття. Тому всі знахідки на цьому рівні можуть точно датувати цим періодом. На жаль, наразі немає фінансування, тому дослідження замку припинено.


​

Серед інших найбільш цікавих знахідок на Волині можна виокремити:

Давньоруське городище у Шацьку

У Шацьку знайшли давньоруське городище, яке повністю відповідає літописним записам. Тут виявили 50 різночасових об'єктів: ранньозалізного віку, римського часу, давньоруського періоду. Серед цікавих знахідок: крем’яний наконечник стріли і бронзове шило лужицької культури.
Також виявлені окремі знахідки більш давніших за час існування поселення епох: мікролітичні вироби доби мезоліту і фрагмент крем'яного долота мідного віку.



Урочище у Рованцях

У селищі Рованці було знайдене урочище Гнідавська гірка, яке охоплює періоди від неоліту до пізнього середньовіччя 17-18 століття. Є багато історично важливих об'єктів, серед яких скульптури лінійно-стрічкової кераміки ситижовської культури.

Тут археологи випадково натрапили на п'ять старовинних помешкань та піч. Припускають, що її використовували не лише для обігріву житла, а й для магічних дій — язичники вважали вогонь священним. Виявили древню споруду на невеликій ділянці, відведеній під забудову.




Залишки монастиря на Маневиччині

У селищі Мала Осниця Маневицького району знайшли залишки монастиря.
Він є цікавим для археологів тому, що вони знайшли чимало корисних для історії знахідок, серед яких є поховання монахів. Припускають, що там мав би бути похований князь Михайло Чорторийський, але наразі дослідження припинено.



Середньовічна забудова по вулиці Кафедральній у Луцьку

І звичайно, неймовірно цікаву знахідку знайшли у Луцьку - це середньовічна забудова по вулиці Кафедральній, 13.

Цікава вона тим, що там знайшли два великих скарби: гаманець з монетами та срібло і золото з єврейського побуту 19 століття. Археолог розповідає, що там роботи аж на 20 років, але наразі дослідження припинені.

_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}