Лучанка поділилася власною філософією життя – щастялогією

Лучанка Антоніна Євтодюк – кандидат філософських наук, доцент. Очолює асоціацію педагогів і психологів-християн Волині. Голова ВОГО «Християнський рух за життя». Волонтерка. Громадська діячка. Пише прозу й поезію. Розробляє й практикує щодня власну версію щастялогії.

«Для того, щоб бути щасливим, потрібно усього два інгредієнти – буття й щастя. Поки ми живі, все у наших руках. Ми отримуємо те, що підсилюємо своїми внутрішніми станами й прагненнями, своїми діями», – розповідає Антоніна виданню НародUA.

Топ-десятку найщиріших побажань у сучасному світі гідно вивершує побажання щастя. І це не випадково. Щасливими хочуть бути всі. От лише не всім вдається. Страхи, системна маніпуляція суспільною свідомістю, занижена самооцінка, нещасливі батьки, які транслюють та нав’язують свій деструктивний спосіб життя, токсичне оточення, невміння жити сьогодні, тут і тепер, невірно розставлені пріоритети – ось далеко не повний перелік «поглиначів» щастя.

Чому люди так прагнуть бути щасливими? Бо щастя – феномен людського способу буття. А без феноменів – ми перестаємо бути духовними особами, перестаємо смакувати життя.

Пояснити словами, що таке щастя, практично не можливо, але всі намагаються. Тому, скільки людей – стільки й визначень. А найсміливіші просто живуть щасливими.



Як я, наприклад. Практикувала-практикувала щастя й придумала, зрештою, власне вчення, власну філософію життя – ЩАСТЯЛОГІЮ.Засадничими постулатами щастялогії є судження про те, що для того, щоб бути щасливим, потрібно усього два інгредієнти – буття й щастя. Що поки ми живі, все у наших руках. Що ми отримуємо те, що підсилюємо своїми внутрішніми станами й прагненнями, своїми діями.

Отож, обираємо у власних налаштуваннях стан щастя, а він вже робить нас ресурсними й повноцінними. Чому у власних? Бо зовнішнє щастя дуже рідко приживається. Тому потрібно плекати своє, рідне, подароване Творцем при народженні.

Саме тому щастя потрібно практикувати. Як хобі. Щодня. Починаючи з дитинства й до відходу в засвіти. Тоді воно перетвориться в звичку і, ймовірно, навіть у залежність. Така собі дивна залежність – потреба бути щасливим. Інтригує? Ще й як. Бо ж щаслива людина довкола себе поширює особливі флюїди, транслює специфічні частоти, випромінює щось таке, що спонукає інших наслідувати й ставати у шерег, подібних собі.

Це, повірте, зовсім не важко, але дуже необхідно й важливо. Адже від кожного із нас залежить баланс щастя-нещастя на планеті Земля, а, можливо, й у всьому Всесвіті. Чуєте? Щастя людства й Всесвіту залежить від кожного з нас!