Куди поділись мощі святого Валентина з волинського храму

14 лютого весь світ відзначає День святого Валентина. Традиція святкування дня св. Валентина набрала популярності в молоді за останні десять років. Взагалі в Римсько-Католицькій Церкві св. Валентин вважається не покровителем закоханих, а покровителем людей, які страждають на нервові захворювання.

Цікаво, чи вшановували на Волині св. Валентина раніше, чи це абсолютно нова традиція? В результаті пошуку інформації виявилось, що вшанування святого Валентина для волинян є не новою традицією. Одним із перших про це написав нині покійний волинський журналіст Андрій Калахан.

В місті Берестечко Горохівського району в XVII столітті був побудований Свято-Троїцький костел. Святиня була виконана в стилі рококо. Мечислав Орлович в 1929 році назвав костел однією із найвишуканіших святинь Волині. Біля костелу була збудована каплиця, в якій знаходились нетлінні мощі св. Валентина. Вона знаходилась по праву сторону від вівтаря. До святих мощей ходили приклонятись як католики, так і православні мешканці з усіх усюд Волині. Кожного року, 14 лютого, для усіх православних відбувався відпуст (прощення перед Богом дочасної кари за гріхи).

[caption] Свято-Троїцький костел в Берестечку[/caption]

Про мощі св. Валентина в місті Берестечко згадує в своєму творі від 1920 році Ісаак Бабель в оповіданні «У святого Валенти» в збірнику «Конармія». Збірка оповідань Ісаака Бабеля, об'єднана темою громадянської війни, заснована на щоденнику, який автор вів на службі в Кінної армії під командуванням Семена Будьонного під час радянсько-польської війни 1920 року. Автор описує розкрадання католицького костелу в Берестечку та розкрадання та зневажливе ставлення до мощей святого.

[caption] Листівка. Костел та мощі св. Валентина в Берестечку[/caption]

Цитата дослівно: «Древний костел, могилы польских офицеров в ограде, свежие холмы, давность 10 дней, белые березовые кресты, все это ужасно, дом ксендза уничтожен, я нахожу старинные книги, драгоценнейшие рукописи латинские. Ксендз Тузинкевич – я нахожу его карточку, толстый и короткий, трудился здесь 45 лет, жил на одном месте, схоластик, подбор книг, много латыни, издания 1860 года, вот когда жил Тузинкевич, квартира старинная, огромная, темные картины, снимки со съездов прелатов в Житомире, портреты папы Пия X, хорошее лицо, изумительный портрет Сенкевича – вот он, экстракт нации...

Ужасное событие – разграбление костела, рвут ризы, драгоценные сияющие материи разодраны, на полу, сестра милосердия утащила три тюка, рвут подкладку, свечи забраны, ящики выломаны, буллы выкинуты, деньги забраны, великолепный храм – 200 лет, что он видел (рукописи Тузинкевича), сколько графов и холопов, великолепная итальянская живопись, розовые патеры, качающие младенца Христа, великолепный темный Христос, Рембрандт, Мадонна под Мурильо, а может быть Мурильо, и главное – эти святые упитанные иезуиты, фигурка китайская жуткая за покрывалом, в малиновом кунтуше, бородатый еврейчик, лавочка, сломанная рака, фигура святого Валента…

Вечер в местечке. Костел закрыт. Перед вечером иду в замок графов Рациборовских. 70-летний старик и его мать 90 лет. Их было всего двое, сумасшедшие, говорят в народе. Описать эту пару. Графский, старинный польский дом, наверное, больше 100 лет, рога, старинная светлая плафонная живопись, остатки рогов, маленькие комнаты для дворецких вверх, плиты, переходы, экскременты на полу...»

[caption] Костел в Берестечку[/caption]
[caption] Інтер'єр костелу в Берестечку[/caption]
[caption] Інтер'єр костелу в Берестечку[/caption]

В своїй статті Андрій Калахан вказує, що слід святого Валентина у Свято-Троїцькому костелі Берестечка втрачається після «визволення» 1944-го року. Доля мощей невідома. Скоріше за все, за зникнення реліквії відповідає «нова» влада, яка берестечківський храм закриває. Він поступово руйнується.

Інформацію та підбірку фото підготували за сприяння інтернет-спільноти Lodomeria.