​BLOG на нічку: «Життя іде, а отже все в наших руках…»

07 Лютого 2018
Сьогодні у традиційному «BLOG на нічку» від «Таблоїда Волині» – роздуми про життя, самопізнання та радість від читачки Єви Кононової.

Якщо бажаєте побачити і свій блог на сторінках нашого інтернет-видання - надсилайте тексти на електронку [email protected]

***
Настрій та емоційний стан людини – витончена матерія. Щоб розпізнати, зчитати, як текст у книзі, потрібно мати особливий талант. З початком Нового року дала собі обітницю не зважати на минуле, яким би ризикованим, болючим, яскравим та незабутнім воно не було. Потрібно йти вперед, сягати до мети підкорюючи всі вершини, пустоти…

Життя – спалах у Всесвіті. Є безліч його порівнянь, англійський драматург Вільям Шекспір вважав: «Життя – театр, а ми в ньому актори». Нашим завданням постає засяяти якомога яскравіше. Саме тому Господь при народженні наділив нас талантами і дав світлий розум, аби ми могли наповну оцінити неповторність усього, що складає наше життя. Та з набутими пізнаннями, вчинками, здобутками ми повернемось…У кожного свій час… Не про смерть, а власне про ті щедроти та дари, котрими повинні наповнити цей не завжди зрозумілий Світ. Ми намагаємось розпізнати чому, що, де, і як? Та забуваємо зазирнути в глибину власної сутності, у своє серце та душу, де криється чимало відповідей. Наше серце – скриня багатства, яку ми наповнюємо своїми вчинками, діями, подвигами протягом цілого життя.

Цей світ неповторний і кожна мить унікальна, але усі ми різні за національністю, вподобанням та власне поглядом на життя. Людину найкраще характеризують вчинки, оточення та її сфера діяльності, котра як архітектор з плином років виточує майстерність та спритність у тій чи іншій професійній ланці. Істина криється і у нас самих у глибинах та потаємних місцях душі.

Часто задаю собі запитання, звідки у найважчі моменти, наче виростають крила надії, віри і такої безмежної любові до життя. Життям необхідно насолоджуватись щомиті, звісно негараздів не оминути і це невід’ємна частина, але те, як ми сприймаємо та реагуємо на них, уже залежить від нас.

Пізнавайте себе, cамопізнання – можливість зчитати власні емоції, переживання, розблокувати канали власної душі та пізнати Господа, любов.
Театр, книги та кіно не старомодні, навпаки, прекрасна нагода поринути і пізнати історію, перейняти певні навики улюблених героїв, тим самим розвіяти та зіставити з власним досвідом.

Віднайдіть власну гармонійну точку опори, яка живитиме потоком енергії і розкриє для вас нові можливості.

Наповнюйте власний день подіями, зустрічами, приємними знайомствами та враженнями. Не забувайте зауважувати дрібниці – це розслабляє та дарує гарний настрій.

Тіште приємними несподіванками рідних, близьких і незнайомих вам людей. Ваша усмішка може покращити настрій того, у кого безвихідь.

Нещодавно в соціальній мережі Facebook ненароком натрапила на передсмертний лист – сповідь 27-річної австралійки Холлі Бутчер, дівчини, котру, на жаль, забрала хвороба. Рекомендую прочитати його і Вам, аби на повну проникнутись усім сенсом її власного розуміння та пізнання життя. Ніяким чином не наводжу Вас на страждальні помисли, навпаки з власного досвіду закликаю, молю, благаю…

Рідні мої, бережіть кожну мить, як найцінніші діаманти. Наповнюйте кожну хвилину свого життя, добротою, любов’ю до найдорожчих нам людей, увагою, вчинками, звершеннями. Не нехтуйте ним (життям) промінюючи на веселощі, алкоголь та речі, котрі лише на декілька годин подарують так би мовити «свободу і радість», завжди пам’ятаймо і про тих, хто бореться за власне життя в лікарняних палатах і вимірює його черговими дозами ліків, аби хоч на мить продовжити вируюче життя.
0

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter