Мистецтво не має меж: від Вінграновського до поезії з матюками. ФОТО

31 Травня 2018

30 травня вулицею Луцька мандрувала «Драбина». Це мистецький проект, який відбувається просто неба і збирає навколо себе креативних і талановитих людей. Тут декламують вірші, читають прозу, співають пісні, розказують історії. Цю ініціативу вже вдруге реалізовує Луцький осередок ВМГО ФРІ. Цього разу маршрут проходив через парк імені Лесі Українки.







Тут сцена – це проста драбина, а публіка – зацікавлена в поетичній творчості молодь. Тут ти можеш показати справжнього себе, заявити про себе як особистість, поділитися емоціями, врешті решт, отримати наклейку «Я виступаю на «Драбині»» та зарядитися позитивними емоціями на місяць вперед.





Драбину можна використовувати, як заманеться: стояти біля неї або на ній, сидіти, звісити одну ногу, лягти тощо. Тобто, тут вашу фантазію ніхто не обмежує. Так як молодь у нас креативна, не всі «просто вилізли на драбину та стоячи декламували поезію».

«Сів на драбину, тому що вирішив, що так ближче до людей, до публіки. Це як музикант на сцені. Звісно, хвилювався, але зі мною були мої друзі, та й навіть ті, кого я вперше бачу, теж стали мені близькими, тому що я ділився з ними своїми емоціями, думками, переживаннями», - розповідає Дмитро, студент історичного факультету СНУ імені Лесі Українки.


Приємний факт, що багато учасників читали власні поезії. Так круто, що в Луцьку є безліч талановитих людей, які мають можливість відкрити та поділитися своєю творчістю з іншими.








«Нещодавно прочитав «Життя Марії» Жадана - і це надзвичайно мене надихнуло. Як історику, мені кортіло написати про такі глобальні речі, як війну, насилля і тд. Було бажання висловити свою власну думку стосовно певної теми.» - коментує Василь, студент-історик.

«Цього разу «Драбина» здивувала кількістю дебютів молодих поетів з власними віршами, які до того ділилися ними лише з близькими людьми. Особливістю є тотальна перевага поезії та описової прози. Найбільше сподобалась приємна атмосфера, яка надихала учасників на повторний виступ, навіть я, будучи ведучим і не планувавши декламувати взагалі, піднімався три рази, щоб розповісти вірші.», - розповідає координатор проекту Антон Гніздюк.






Приємно було бачити як мистецтво зблизило людей. Люди обмінювалися контактами, заводили нові знайомства та ще довго обговорювали найбільш яскраві для них твори, що були прочитані на заході.

Усім, наприклад, сподобалася творчість молодого хлопця, який у своїх віршах використовує нецензурну лексику.


«Як на мене, нецензурна лексика – це та, якою користуються безліч людей для того, щоб показати ту чи іншу емоцію. Зазвичай уся ненормативна лексика (або звичний для усіх – мат) – це вияв емоцій, які людина хоче втиснути в рамках одного слова. Мат, на мою думку, можна використовувати. Навіть такі класики, як Єсєнін, Маяковський, Пушкін його використовували», - поділився молодий поет Юрій Близнюк.

"Атом"

Каждый атом в твоем теле — частица взорвавшейся звезды.

И это так интересно, ведь мы по сути звезды.

И это так ванильно, и прекрасно, что хоть плач,

Как та девочка Таня,

которая проебала свой собственный "мяч".

Если над этим думать, то вся информация,

Которую нам вбивали с детства - теряется в застывшем быту.

Ведь не сможешь удержать свои мысли,

которые уже на лету…

Автор – Юрій Близнюк


В серпні організатори обіцяють повторити таке дійство, залучити більше людей і таким чином популяризувати мистецтво. Читайте прозу, любіть поезію - та розцвітайте зсередини.




4

Читати ще

Коментарі

Паніка

Дуже круті фотки, і така натхненна молодь)

Додати новий коментар