Мама Марія: Андре Тан називав її королевою, а Валіхновський цілував руки

^{Текст: Наталка ПАХАЙЧУК}

^{Настрій: New York Street Pizzа}

Учасниця проекту «Поверніть мені красу» на телеканалі «1+1» Марія Онопріяк багато років одягалася тільки в «балахони». Так вона намагалася приховати живіт-фуртух, який виріс після четвертих пологів. Вона відважилася показати свою проблему всій Україні і стала народною улюбленицею.

На Волині перший випуск нового сезону популярної передачі викликав справжній фурор і жваве обговорення у соцмережах, адже не щодня показують по телевізору жителів села Іванівка Горохівського району. Піти на проект її намовила невістка Романна, яка й заповнила першу анкету.

Зустрічаємося з Марією та її рідними у закладі New York Street Pizza, адже це один із найзатишніх ресторанчиків у вічно веселому ПортCity.

Марія замовляє зелений чай. Жінка розповідає, що цей напій їй радили експерти для підтримки здорового стану фігури. Про закулісся зйомок і як змінилося повсякдення після ефіру ми з героїнею передачі розмовляли майже дві години, адже вражень, емоцій і головне висновків – «море».

– Маріє, які враження від перегляду передачі по телебаченню?

– Я спочатку дуже переживала. Коли побачила себе на екрані під час операції, було дуже страшно. Вразило, що живота відрізали 10 кілограмів. Мені провели декілька операцій. Спершу прооперували, потім робили підтяжку грудей і ліпосакцію, третя – абдомінопластика, тобто мій живіт видаляли. І четверта операція - підтяжка ніг.

– То завдяки передачі таки добре собі здоров’я підкачали?

– Ну ви самі бачите. Всі в захваті. Хоча, буває, дехто каже «Не дуже вона там похудла!». Але ж люди не розуміють шо я йшла не худнути, а прибирати проблему: розтяжку живота, так званий фартух, який заважав і в побуті, і в особистому житті. Я ж четверо діток народила, то такий стан тіла через розтяжки. Та мені не тільки допомогли позбутися 23 кілограмів, а й полікували верикоз, підглянули груди, як мали різний розмір – одна була 15 сантиметрів, друга 9, і полікували зуби.

Діти, як побачили мене, були в шоці. Настя (дочка, - ред.). першою мене впізнала, почала кричати. Мені треба було повернутися туди-сюди, а діти не дали повернутися. Всі плакали, не давали кроку ступити.

– Як самопочуття після стількох операцій?

– Чудове! Лікарі дивувалися, що у мене ніколи нічого не болить. Я тільки питала, коли наступна операція, то вже аж боялися мене. Та що там казати, коли відрізали 10 кілограмів живота, то я була готова на другий день вже танцювати під дискотеку 80-х. Але лікар мене зупинив у цьому бажанні. А нам просто радили після операції ходити. Мені було нудто ходити, то хотіла танцювати. В тій лікарні, певне, нічого не болить. Але мені сказали, що я перша жінка, яка після такої операції так жваво поводиться. Мене всі з родини застерігали, що буде потрібна довго реабілітація. Але нічого мені не треба. Вже у квітні збираюся на Польщу. Грошей зароблю, тоді і на Мальдіви можна (сміється)

– Які враження від хірургів Валіхновських?

– Лікарі є трьох категорій «Ну, з Богом!», «Не дай, Боже», і «від Бога». Оце Ростислав Валіхновський є людою від Бога. У нього золоті руки. Він там дуже багато операцій проводить. Я не знаю навіть коли він спить. А ще він така віруюча людина. Нам на різдвяні свята священика запросили. А на Новий рік, коли самі відпочивали за кордоном, передали гостинці і влаштували свято як малим дітям. Черговий лікар ходив по даху гупав, а потім прийшов у палату і питає чи на чули нічого. Каже, то олень приїхав з подарунками. Лікар написав лист, цукерочку поклав, квіти зробив з паперу червоні.

Читайте також: Як турійський хірург врятував чоловіка, якого потяг розрізав навпіл

– Скільки може коштувати подібне лікування?

– Не знаю, але я в житті ніде і ніколи б не взяла би таких грошей. А тепер ще цілий рік буду спостерігатися у них. Я не хочу наговорювати, але ставлення до пацієнта у звичайній лікарні і в їхній клініці, то небо і земля. Трясуться над тобою, на кнопочку нажимаєш і тобі зразу біля, на підносі приносять їсти, і якшо треба нагодують. Там Алла, помічниця Валіхновського, прибіжить поцілує,обніме, Ростислав Любомирович прийде – обнімуть чи руку поцілують, або навіть у щічку. Відчуваєш себе достойно у таких умовах. За все, що вони для мене зробили, дуже їм дякую.

– Крім лікарів-хіругів з вами працювала психологиня Олена Любченко. Розкажіть як це вперше в житті спілкуватися з психологом на відверті особисті теми і що це вам дало.

– Олена дуже хороша людина. Вона насправді допомагає. Мені було важко говорити на тему зради. Хоча ми той період і переступили, але я мала осад. Але після розмови з Лєною, вона знайшла дорогу до вирішення проблеми. Спершу ми просто говорили. Я тільки плакала і навіть закрилася в собі. Але Лєна зуміла мені пояснити, що все можна пробачити. І потім нам поставити ті стіни (картонні коробки, на яких треба було балончиком писати проблему, а тоді розбити ту «стіну», - ред.).

Я боялася навіть думати, що буде далі, бо ж не знала, яке інтерв’ю брали в Юри (чоловік, - ред..). Та у результаті мені показали на великому екрані запис, де чоловік розказує, як він мене щиро любить. Я зрозуміла, що і моя вина також у тому що стало між нам, ми стали жити окремим життям. Напевно це було потрібно нам обом. Чоловік дуже переживав, що я говорила про нього. Врешті, то вже забута і перегорнута для нас сторінка. Як казала Лєна, треба перегорнути і відпустити. Ми почали з Юрою жити життям, і я побачила наскільки він мене любить, як переживає, наскільки зараз він робить мені приємне гарне. Коли на фіналі вийшла, бачу той букет, слова не можу сказати. Він зразу плакати почав.

– Маріє, а розкажіть ще про Андре Тана! Він вас постійно хвалив у передачі…

– Андре Тан – таке сіяюче сонечко. Як до його заходиш, то він вже сміється. Як я сказала, що не відсуваю себе жінкою, то думала, що він мене розірве. Каже: «Я вже вас бачу королевою! Я вас бачу вже навіть знаю яке плаття я у вас вдягну на випуск. Я відповідаю: «Андрію, сину, ви уявляєте мене таку в селі?!». То тоді він ще й навчив як поводитися: «Ви тако йдете, голову високо піднімаєте і все, не звертаєте уваги». Він молодий, але в нього таке широке мислення і бачення, що то страшне. Тож подарував мені синю сукню на запах і туфлі, у яких я була на фіналі.

– Ще одна яскрава особистість передачі – дієтолог Аня Буткевич. Розкажіть, будь ласка, про її методи роботи.

– Аня, як прийшла, як взяла мене в обороти! З її поміччю я схудла на 13 кілограмів. Ну, принесла з ліпосації жир і як поставила на стіл! І пропонує понюхати і попробувати! Мені це не сподобалося, але я розумію, що Аня мусила зробити якийсь шок для мене, щоб мотивувати. Мені Аня розказала, що пити треба воду з лимоном і імбиром, чай зелений, їсти корисну їжу.

Займатися фізкультурою: показала комплекс вправ, які я виконувала. І воно все поступово схудло, ноги теж схудли, тому треба було робити підтяжки. Односельчани як мене побачили, то подумали, що мені й лице оперували. Але обличчя схудло саме.

– Чи дотримуєтеся зараз правил здорового харчування?

– Я зараз їм, як на проекті навчили – п’ять разів на день. На перекуси купую горішки, сухофрукти. Відварюю собі рибку і куряче філе, не смажу нічого, їм овочі, зокрема, авокадо і селеру.

– Але селера вам у передачі наче не сподобалася.

– Сказати, шо я в захваті? Не скажу. Це що авокадо, що селера, то такий продукт – ніякий. На смак як картопля, але нє, не дуже подобається. Проте їм.

– Хочеться картоплі?

– Ні, за чотири місяці без картоплі вже й не хочеться. Замінила її кашами – вівсянкою, чорним рисом і кіноа.

– А сім’я шо їсть?

- Їм сподобалися, як і мені, оливки. А от селеру не їсть. Бодя мій (найменший син, - ред.) нарізав, хотів з’їсти і не зміг. Каже: «Як ви, мамо, таке можете вживати?» (сміється). З домашніх продуктів мені найбільше підходить сир власного виробництва.

– Сир бренду «Мама Марія»? Як так вийшло, що крім нової фігури отримали ще й власну торгову марку?

– Коли мені сказали, що тепер у мене є свій бренд, то спочатку не повірила і навіть не до кінця зрозуміла, що вони кажуть. А зараз я маю право продавати свою молочну продукцію у київському магазині «Музей сиру». Я маю дотримувати суворих вимог у приготуванні продукції і доставці її на прилавок київського магазину. Ще до виходу нашого випуску в ефір молочне з Іванівки «Мама Марія» йшло на ура. А коли вже показали по телевізору, то всі ломанулися купляти.

– Ну ще би! Знаєте яка дорога реклама на телебаченні! Тепер іванівського молока треба більше, щоб столицю нагодувати. Чи справді плануєте розширитися від домашнього господарства до ферми, як у ефірі казали?

– Хотілося би, Насправді проект дуже надихнув. Я додатково їздила на сироварню під Києвом. Там молодий хлопець 25 років тримає кіз і виготовляє дуже круті сири. Я там провела цілий день і запрошували повчитися, якщо матиму колись бажання.

– Який висновок винесли після участі у передачі?

– Наталю, висновків – море! Я себе зовсім по-іншому почуваю, мені настільки легше, бо вже зовсім не переживаю, що про мене люди скажуть.

– Ви насправді показали багатьом жінкам, які точно так само важко працюють і не мають можливості доглядати за собою.

– От можу з цим посперечатися. Ми самі жінки в тому винні. Десять хвилин на день, щоб причепуритися ми маємо знайти, це можна по-любому. Хай Юра підтвердить. В мене зараз макіяж навіть вдома. Одяг трошки на господарстві забрудниться, я зразу відправляю його у прання. Я просто прийняла рішення, що більше ніколи не опущуся до того стану, в якому була. То тільки відмовки, що в селі нема часу на себе, ми самі опускаємо себе до такого плінтуса. Напишіть, хай всі жінки люблять себе.

***

Передрук у ЗМІ без дозволу редакції заборонений