Пір’я, солодощі та тридцять колод гральних карт: із чого лучанка Ірина Тимчук шиє одяг

^{Текст: Оксана ФЕДОРУК
Фото: з архіву Ірини ТИМЧУК}

Ірина Тимчук із Луцька знає, що потрібно зробити для того, аби кожна дівчина виглядала неймовірно красивою, адже працює косметологом. Але є у неї і ще один секрет: з допомогою пір’я, фольги, дроту та навіть звичайних гральних карт вона може перетворити на Снігову королеву, Русалоньку чи Пікову даму. А ще вона не купує своїм дітям карнавальні і святкові костюми, а створює їх своїми руками. До того ж, настільки оригінальні, що їх ексклюзивності може позаздрити будь-яка лінія «от кутюр».

Як з’явилось таке хобі та які незвичайні матеріали можуть послужити основою для костюмів Ірина розповіла «Таблоїду Волині».

* * *

А почалося все зі «Свята великого будуна» в «Кораблику» (його традиційно щороку святкують першого січня у пивному клубі «Оболонь», - авт.). Коли його робили вперше, постало питання, що ж одягнути. Пішли ми в драмтеатр, в костюмерну, а там вибір – дві ряси монашок, до яких до того ж не було чепчиків. То я їх для себе та своєї подруги пошила з наволочки. Власне, все з цього і почалося.

[caption] Іра Тимчук працює косметологом, а у вільний час шиє неймовірні костюми[/caption]

На наступний рік я вже створила костюм «Золоте руно», за прототипом фігури дівчини, яка знаходиться на носі корабля у «Кораблику». А далі вже пішло-поїхало – фантазія розігралася, хотілося все більше і більше чогось нового, цікавого.

Потім була Снігова королева – з дроту і фольги, з якої ще в радянські часи обгортки для цукерок робили на кондитерській фабриці. І цей костюм зайняв перше місце на «Святі великого будуна». Окрім Снігової королеви з цієї фольги я зробила ще сріблясто-зелений костюм Русалоньки.

[caption] В образі Хурделиці[/caption]

Щодо костюму Хуртелиці, який я змайструвала із пір’я і фатіну, мої друзі жартували, що це «курка», а коли зробила Снігову королеву – для них то була вже «курка-гриль».

Сьогодні можна склеїти будь-що з будь-чим. Клеїв, матеріалів – дуже велике різноманіття, а раніше, років десять назад, був такий універсальний клей «Титан», ним я все і приклеювала.

[caption] Снігова королева[/caption]

Матеріали різні використовую. Костюм Пікової дами робила із карт. Пішла на оптовий ринок, купила 30 з лишком колод гральних карт і з них «зліпила» плаття. Дуже часто знаходжу щось на секонд-хендах: тканини там набагато дешевші або купую плаття якісь величезні, потім вирізаю з них потрібні частини.

Для костюма Царя Гороха і його Пажа, наприклад, підодіяльники купувала. Для Шахової королеви використовувала чорний підодіяльник, а також докупляла шторний атлас.

[caption] Шахова королева[/caption]

[caption] Пікова королева[/caption]

Така кумедна деталь: дроти купувала там, де вінки роблять похоронні, з такого дроту добре виходять будь-які каркаси. Світлодіоди навіть використовувала, звичайні світлодіодні лампи, які блимають на 3-вольтних батарейках. Обмотувала двостороннім скотчем – от і гірлянда.

Для доньки із солодощів костюми робила. Ідея з’явилася із казки «Гензель і Гретель». Оббігавши усі магазини, зробила плаття із ялинками з цукатів, прикрашених «емемдемсами», парканчиками з соломки, будиночками із дрібного печива. Робила цей костюм, коли дочці було 2 роки, але розуміння в неї вже було, вона усім казала: «Но-но-но, не їж цукерку, це на костюм!». А коли прийшла в садочок усі хотіли шматочок «відскубнути», подивитися. То вже аж занадто багато уваги їй було, вона навіть розплакалася.

[caption] У прямому сенсі – солодка сукня[/caption]

Також робила дорослий варіант такого костюма. Образ дуже всім сподобався, усі фотографувалися. Єдине, що такі костюми недовго зберігаються, швидко вицвітають.

Я працювала над костюмом для лучанки Анюти Климовець, яка в Болгарії стала «Першою принцесою планети-2014». Темою конкурсу була «Моя морська планета», тому ми створили костюм за прототипом дорослого, який вдягала моя сестра на «Свято» в «Кораблику» і який зайняв там перше місце. Але тоді ми його робили із обгорткового паперу для квітів: виклали з нього хвилі, на голову у вигляді ірокеза одягнули корабель, на плечі взяли сітку, корсет обтягнули теж папером, жовтого кольору, як пісок, потім – ніби як світла водичка, темніша і низ – як дно, на якому розташовувались скриньки з скарбами, ракушки, перлини, морські тварини, камінці, монетки.

Після приїзду з конкурсу краси розповідали, що цей костюм вразив журі, особливо суддів із Франції. Потім у цьому костюмі уже на Волині дівчинка зробила дуже красиву фотосесію на озері.

[caption] Анюта Климовець у ролі Королеви моря[/caption]

Улюбленого костюма якогось одного у мене немає. Роблю щось нове – і вже це більше подобається, потім знову щось інше – попереднє здається уже морально застарілим.

Раніше свої роботи зберігала в ПТУ №12, де викладала курси косметології. Там була велика костюмерна, але потім це приміщення почали використовувати під щось інше, тому великих костюмів довелося позбутися, бо не було, де їх зберігати. Наприклад, дорослий костюм ялинки забрав театр «Коло Лесі», вони використовують його у своїй виставі. А маленькі, дитячі зараз є в мене вдома, ще полишалися аксесуари: берети з пір’ям, корони, скіпетри. Чоловік свариться, що яку шафу не відкрий – скрізь мої костюми.

[caption] Справжня леді[/caption]

На замовлення костюми роблю рідко, бо робота, діти, та й виходить дуже дорого, потрібно багато матеріалів. Наприклад, костюм Анюті Климовець я з тафти робила, а цей матеріал досить дорогий. До приладу, навіть на звичайний віночок два роки тому потрібно було витратити як мінімум 400-500 гривень, а уявіть, яка це сума сьогодні. Тому, що я можу, - вкладаю у своїх дітей.

[caption] Коли мама знає, як правильно використовувати руки, в сім’ї – отака мила модниця[/caption]

Роблю костюми ввечері, після роботи: уроки повчили і сиджу до години 3-ої ночі.

Донька Мрія вже допомагає інколи щось робити для костюмів, якісь дрібниці. Сину ще поки це не дуже цікаво. В мене була ідея зробити йому костюм Кая, а доньці – Снігової королеви, а він захотів динозавра.

[caption] Донька в образі Снігової королеви[/caption]

[caption] А син не захотів за концепцією перевтілюватися в Кая. Попросив у мами костюм динозавра[/caption]

Загалом я не одна працюю над образом: допомагають ще перукар і візажист, ми робимо все повністю – від костюма до макіяжу, зачіски. Хоча кажуть, що дитячий візаж робити не потрібно, але повірте, на фото воно дивиться набагато краще. Деякі зачіски я роблю сама, а інколи долучаю перукарів. Доньці дуже подобається, вона навіть витримує ці «тортури» – півтори години в перукаря і мінімум годину у візажиста.

[caption] Мамина зіронька[/caption]

Найчастіше створюю костюми на новорічні свята, раніше доводилося частіше, бо в доньки було то «Свято весни», то «Свято осені», то ще щось. Зараз вона пішла у школу, вже ролей таких не має, максимум, що я робила – костюм мишки на відкритий урок англійської мови, хутряні вушка вирізала та хвостик.

[caption] За мотивами «Вія»[/caption]

Для дорослих у мене є мрія зробити костюми Вікінга і Валькірії – зі шкіри, хутра, з розкладними двометровими крилами. А з дитячих, малеча моя коли підросте, дуже хочу зробити костюм пташки Фенікса, в червоних тонах.

Головне під час творення певного образу – бажання і розуміння, що ти хочеш бачити. Матеріалів сьогодні є дуже багато, хоча іноді не все так виходить, як ти собі уявляєш, доводиться щось переробляти, підкореговувати, але власними руками можна створювати неймовірні речі.