На концерті у Луцьку Христина Соловій зірвала рекордно бурхливі оплески

20 квітня 2017

Текст: Юлія ФІНКОВСЬКА
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ

Христина Соловій, львівська співачка із лемківською душею, півфіналістка телепроекту «Голос країни-2013», завітала до Луцька вперше. Втім, лучани зустрічали її, ніби добру знайому, щедро засипали оваціями і квітами, передавали солодощі, іграшки та листівки.


Гучні оплески у залі драмтеатру зривалися разів п’ятнадцять ще до початку концерту, який традиційно затримався на півгодини. Аплодували дівчині і під час виконання пісень, і між ними, так часто, довго і натхненно, що можна було б спробувати встановити якийсь новий рекорд.

Щойно з’явившись на сцені, Христина розповіла, що вона із командою довго вирішувала, чи має право співати у місті, де щойно поховали захисника Олега Твердохліба. Зрештою, концерт не відмінили, а першу пісню «Горе долом» співачка присвятила пам’яті «Сармата».  Після цього дівчина попросила зал хвилинку із нею помовчати.

«Мені так приємно приїхати до вас, побачити ваше місто, адже свої найщасливіші роки дитинства моя мама провела саме у Луцьку. Саме звідси її незабутні спогади про діда, який так рано пішов, залишивши нам стільки лемківського», – поділилася співачка.



Христина посадила на сцену подарованого плюшевого ведмедика, до якого згодом приєдналося чимало м’яких приятелів, і затягнула колоритних лемківських пісень.

Дух Карпат, енергетика землі, символи дому і генетичний код нації – усім цим переповнювала красуня не лише відомі народні пісні, а й авторські композиції. Христина неодноразово зізнавалася, що мріяла стати письменницею, а тепер здійснила цю мрію через написання власних пісень.



Доповнювало виступи і дібране світло на сцені: синє під ліричну «Синю пісню», зелене під енергійне танцювальне закликання весни, жовто-червоне під емоційну «Хто, як не ти?».

«В темну нічку», «Под облачком», «Гамерицький край» – пісні з не зовсім зрозумілою лучанам мовою звучали так природно і легко, що ставали цілком своїми і навіть простими для підспівування.


Заспівала Христина і всім відому «Несе Галя воду», і «Отсе тая стежечка» на слова Івана Франка, і «Моя мила, шудре-тудре», улюблену пісню свого діда-лемка, спогадом про яку поділилася особливо тепло і щиро.



«Пісня про те, що моя мила сварить мене, коли я п’ю. Мій дід завжди співав її, вмощуючись на лаві, коли трохи випивав на свята. «Шудри-тудри» –  то означає щось таке, ніби «свариться, сердиться», – пояснила співачка.

А ще зазначила, що лемки не вміють довго горювати, тому сумні пісні неодмінно межують із веселими й танцювальними, а чи не найбільше композицій складено про кохання.



«Лемки не мали інтернету, не мали айфонів, різних смартфонів, гаджетів, вони жили в дуже тісному зв’язку з природою. І замість того, що зараз робимо ми, витрачаємо інколи час даремно, вони складали пісні про кохання», – зауважила співачка.

Окрім пісень із презентованого альбому «Жива вода», лемківська принцеса виконала нові композиції – «Не стримуй хвилі на піску» та «Фортепіано».

Найгучніше зал співав найвідомішу пісню Христини «Тримай», яка стала її першим впевненим кроком в українській музиці після вокального шоу.


Уже з перших високих нот і щирих усмішок лучани прийняли співачку за свою і зрозуміли усе те найважливіше, що прагнула вона донести. Саме тому гучні овації знову зірвалися щойно Христина доспівала останню пісню концертної програми, і не стихали аж до останньої ноти пісні на «біс», якою стала «З чорного моря» про такого любого їй з дитинства чорноморчика.

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу tabloyid@gmail.com.








 

+1
+11
-1

Коментарі

Хвищун Надія Батьківна в перших рядах ,,,,,

Додати новий коментар