Луцька журналістка розповіла правду про неідеальних жінок

13 Березня 2016
Якщо бути відвертими, у 21 сторіччі жіноча краса в її еталонному вигляді як ніколи потребує зусиль та фінансових інвестицій. Абонемент на спортзал, якісна косметика, стильні аксесуари, нарощені нігті, фарбовані брови, відполіроване/висвітлене/розгладжене волосся… усе це легко перевести в гривні і в години, яких, на жаль, вистачає далеко не кожній жінці.

Про те, як далеко пересічній жінці – дружині, мамі, співробітниці – дотягтися до визначення «ідеальна жінка» на біографічному прикладі із неперевершеним гумором розповіла луцька журналістка Ольга Магас у блозі видання «Слово Волині».

* * *

Про жінок сказано і написано чимало. В літературі та інтернеті є багато порад про те, як стати ідеальною жінкою: гарною, розумною, сексуальною, розкішною. Читаєш і плачеш тихенько, усвідомлюючи, як далеко тобі до цього образу...

До прикладу, дивишся на картинку, а там такі витончені леді сидять у кав’ярні, сміються, попивають вино. Білосніжні посмішки, модельні зачіски та макіяж, сукні от кутюр і туфлі на високих шпильках. А ти встаєш зранку, така собі панда, бо бліда й із темними колами під очима, теж посміхаєшся, згадуєш, що в стоматолога була три роки тому, перестаєш посміхатись і починаєш свій неідеальний день.

На гарних картинках день ідеальної жінки починається зі спорту. Тренажерний зал, йога, біг... Я, до речі, теж щовечора готуюся до ранкової пробіжки. І якби бігала стільки ж часу, скільки оце планую, то вже, мабуть, досі пила б каву десь у Бангладеші, бо якраз туди б і добігла. Але ж мрія має лишатися мрією, тому надаю перевагу стрибкам. Я зістрибую з ліжка, перестрибую через дитячі іграшки, обов’язково стаю ногою на найгостріший кубик і далі стрибаю до кухні. Не так ефектно, як біг, зате бадьорить!



Далі ідеальна жінка готує сніданок. Фондю, омлет по-французьки, йогурт, вівсяні пластівці з фруктами... А ти відчиняєш холодильник і розумієш, що з переліку цього в тебе є лише яйця та квашені огірки. Це те, що можна приготувати швидко, поки всі збираються в школу, на роботу і в дитсадок. Інколи ти лишаєш право вибору своїм рідним, вручаючи їм гроші на «купи собі зранку щось». З огляду на те, як я неідеально готую, це просто-таки золотий для них подарунок.

До речі, ідеальна жінка вміє готувати. Я – ні. Усі рецепти з інтернету, покрокові з фото успішно завалюю. А про мою запіканку з вівсяних пластівців та бананові кекси в сім’ї вже навіть легенди ходять. Причому, коли цю запіканку відмовився їсти навіть пес, чоловік пригрозив, що напише на мене скаргу за злісне поводження з тваринами.

А ще ідеальні жінки мають вагон косметики. В мене теж трохи було. Але останню туш для вій, яка коштує, як три кіло фаршу, і яку подарувала мама, пішла на оформлення широкої брови донечці. Туш, до речі, була хороша, всім рекомендую, дуже стійка, бо ту брову ще довго змивали.



Ідеальна жінка розуміється на моді. Я ж про те, що таке лабутени, дізналася з популярного відеокліпу, бо до цього думала, що це щось із кулінарії...

Ідеальна жінка є доброю, співчутливою та ніжною дружиною. Вона завжди підтримує чоловіка, поділяє його інтереси і надихає на підкорення вершин. Не знаю, на що надихаю я, але інколи здається, що мій чоловік на будь-яку вершину видереться, аби не чути моїх нотацій. А їх вистачає. От щовечора кажу собі, що прийде коханий додому, а я до нього з ніжністю, добротою та смачним борщем. Але ж як без драми, без пристрастей? Інколи здається, що я сама б із собою не вжилася.



Ідеальна жінка мріє про романтичні вечори, коштовні подарунки, квіти та компліменти. Я ж мрію про те, щоб на якесь свято мені подарували зо десять пар чоловічих шкарпеток! Ну хто сказав, що це поганий подарунок? А все тому, що зі ста шкарпеток, які є в нашій хаті, я можу знайти максимум три-чотири пари однакових. Таке враження, що з пральної машини вони зникають, телепортуються у світ самотніх одежин, де знаходять своє місце.

Ідеальних картинкових жінок так багато! Й інколи стає сумно від того, що зовсім не схожа на них. Але потім приходять подруги, ми сідаємо не в кафе на італійській вуличці, а на звичайній кухні, попиваємо не вино якогось там урожаю, а просту «Там’янку» або зелений чай зі шматочками полуниці й розуміємо, що неідеальних жінок значно більше. І так від того солодко на душі робиться, бо життя не може бути ідеальним!
0
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter