ХАТА ДЛЯ РОБОТИ: що тримає за диваном Петро Шпига?

05 травня 2015

Кабінет головного міліціонера Волині приємно дивує вишуканою скромністю. Ремонт після попередників Петро Шпига не робив, проте обстановка виглядає, як після вчорашнього втручання майстрів.

Офіс Шпиги розташований на третьому поверсі волинського управління ВС, що на початку вулиці Винниченка. Потрапити сюди не так просто: спершу треба «розминутися» із вахтою з пильним правоохоронцем, який обов’язково спитає перепустку, а затим здолати непростий маршрут із сходів, поворотів та коридорів. Зовні максимально проста будівля для чужинця зсередини втрачає цілковиту зрозумілість.

Коридори – з гарним і свіжим ремонтом (зразка 2013-го). Хоча місцеві кажуть, що довго не могли звикнутися із темними масивними дверима з вигадливою різьбою: мовляв, здавалося, що то стоять вперті в стіну кришки від домовин.

У комплекті із кабінетом начальника – обов’язковий додаток у вигляді приймальні. У Шпигової секретарки вона – надзвичайно простора, десь із півкабінета самого начальника.

Кабінет головного міліціонера, як і більшість подібних кабінетів чиновників, умовно поділений на три зони. В кінці кімнати – робочий стіл, справа – м’який «куточок» із журнальним столиком, зліва – довгий стіл для нарад.

На робочому столі – порядок: рівно складені документи та книги. Серед них чільне місце займають Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси. «Найчастіше шукаю кваліфікації злочинів, – розповів Петро Шпига. – Самі бачите: книжки – немаленькі, все вивчити за раз неможливо. Постійно треба перечитувати, пригадувати».


«На роботі має бути те, що потрібно для роботи, – переконаний керівник. – Не треба завантажувати простір. І все ж, приємно, коли оточують якісь свої речі. Дуже люблю вазони. На жаль, не можу тут все ними заставити, але в попередніх кабінетах в мене все було в вазонах».

Нині в кабінеті – лише дві рослинки: поруч із робочим столом та на журнальному. Петро Шпига каже, що це – подарунок.

Загалом подарунки – це те, чого в кабінеті найбільше. Статуетки, книги, а за м’яким кріслом знайшлася картина – презент від колег до Дня міліції. Репродукція «Козаків, які пишуть листа» поки не знайшла свого місця на стіні, та Петро Шпига обіцяє виправити ситуацію.

Серед цікавих подарунків – сувенір із мавпочками, які передають буддистську мудрість «Не бачу, не чую, не говорю». Побачити такий символ в кабінеті міліціонера – дивна алегорія. Адже правоохоронці – люди, які повинні як ніхто бачити та чути, особливо, якщо мова йде про зло.

Багато серед дарованого і книг. Є повна збірка видань «Всемирная история» та «Українська радянська енциклопедія». Та це – не подарунок, а швидше спадщина від багатьох поколінь попередників.



Є в кабінеті серйозна колекція медалей та нагород.


 
Та найоригінальнішим атрибутом інтер’єру є, без сумніву, бруківка з Майдану, яка лежить на найбільш помітному місці в книжковій шафі.

 «Це – бруківка із київського Майдану, якою наші хлопці виборювали свою свободу. Якщо не помиляюся – безпосередньо з Голосіївської площі. Мені цей символічний подарунок вручили на віче, коли вперше виступав перед людьми як керівник міліції», – розповідає Шпига.

Поруч із кабінетом є «каптьорка» – така собі особиста територія із невеличким диваном, холодильником та тумбочкою, де розташовані ікони, молитовник та інші духовні книги. Петро Шпига каже, що щоранку перед роботою читає молитви.

Міліціонер вважає себе релігійною людиною, тому щороку запрошує священика, аби освятив і оселю, і робочу територію.



 
Текст: Людмила ЯВОРСЬКА
Фото: Олег ГОРДІЮК
 

+1
-11
-1

Коментарі

П почему про обезьян не спросили?

Хабарник, взагалі не компетентний в даній галузі, торгує посадами і т.д. Таку людину потрібно гнати, гнати і гнати!!!!

Краще б зробив би ззовні ремонт !!! Як на мене людина яка не може навести порядок, не може обіймати таку посаду!!!

ну что чмо? ты уже участника боевых действий получил???? За 10 дней в АТО???

Додати новий коментар