Хата для роботи: майстерня гончара та музиканта Валерія Ленартовича

03 Лютого 2015
Коли я їхав до майстерні Валерія Ленартовича, очікував побачити велике приміщення з піччю, безліччю виробів, мішками глини, такий собі гончарний міні-цех. Бо йшов я все-таки до відомого на весь світ волинського гончара, вироби якого "перемахнули" океани і тепер є навіть у США.

Реальність ж була іншою. Майстерня вмістилася в будівлі площею 15-17 квадратних метрів. У ній Ленартович працює приблизно 15 років.

Крім майстерні, в будівлі облаштована міні-студія (герой рубрики - басист в гурті "Лучеськ Бенд"), а дружина майстра використовує її як склад харчів.
Попри малу площу у майстерні багато цікавих речей, про які й розкажу.

Валерій Ленартович називає найціннішими речами: бас-гітару Jazz Bass та гончарний круг.

Гітару йому пересилали з США у розібраному вигляді. На ній грає понад 5 років. На інструменті є жовта струна, яка світиться в темряві. Набір таких струн Ленартовичу подарували, але тільки ця підійшла за довжиною.



Гончарний круг виготовлений майстром з автозаводу.



Традиційного атрибута гончарних майстерень - печі - у Ленартовича нині нема. Стара піч була на вулиці, але вона потріскалася і зруйнувалася. Тому довелося її розібрати. На зовнішній стіні майстерні збереглася кіптява від печі. Майстер ходить випікати вироби до сусіда-гончара, а для малих за розміром виборів має електронну піч.



У майстерні Ленартовича - дві цікаві картини. На першій зображені дівчата на березі водойми. Її гончар привіз з Торчина, де її намалював місцевий художник, прізвище якого невідоме.



Друга картина - репродукція "Незнайомки" П'єра-Огюста Ренуара. Звідки вона взялася Ленартович не пам'ятає. За рамку картини ввіткнуті два фото майстра.



У майстерні багато ванн та ванночок. У них гончар готує глину. Вона проходить декілька етапів обробки, поки стає за консистенцією наче пластилін і лягає на гончарний круг.



Серед іншого гончарного облаштунку - п'ятра. Це підвішені до стелі дошки, на яких сушиться готові вироби перед випіканням.
Зрозуміло, що в майстерні багато глини. Ленартович нахвалює нашу волинську, каже, вцілому навіть ліпша за знамениту слов'янську глину.



Є в цій "робочій оселі" два вироби мистецтва, про які варто розповісти. Перший - картина, на які зображено дерево, а його крона викладена монетами. Її дружина митця привезла з сиротинця на Рівненщині, де Ленартович влаштовує майстер-класи для дітей.



Другий - дві розмальовані дошки. Це творіння рук відомої волинської художниці Тетяни Мялковської. Вони у Ленартовича тимчасово. "Чекають" поки художниця повернеться до Луцька і стануть експонатами її виставки.



Також мою увагу привернув великий плакат, який висів на стіні зліва від входу. На ньому зображений гурт "Рандеву", в якому 1989 року грав Валерій Ленартович. На плакат він посередині у чорній футболці. Цей гурт проіснував до 1991 року і зник разом з СРСР, коли зруйнувалася вся шоу-бізнесова інфраструктура.



Ленартович каже, що кольорові плакати в 1989-му були тільки в них і Алли Пугачової.

Загалом майстерня створює враження такої собі мистецької хати. Тут перемішалися гончарні вироби та музичні інструменти, на старих колонках стоять красиві глечики, біля магнітофона стоять відра з глиною.

Насамкінець додам, що Валерій Ленартович планує велике прибирання з перестановками в майстерні. Думаю, це ще одна причина, щоб вдруге побувати в митця.

Текст: Анатолій КОТЛЮК
Фото: Олег ГОРДІЮК
0

Читати ще

Коментарі

український правопис

от якби ж то в Україні були

панянка

Ви, пані, дуже правильно все

Додати новий коментар