Діти відомих волинян. Частина 2: яблуко від яблуньки
28 Квітня 2015
Часто трапляється, що люди працюють в одній професії поколіннями, особливо, якщо ці люди – успішні. Батьки намагаються передати всі свої напрацювання та досвіт дітям. Інколи нащадки не виправдовують батьківських сподівань, а інколи – навпаки, навіть перевершують. «Таблоїд Волині» вирішив відшукати, які чада відомих волинян пішли шляхом своїх батьків.
ОЛЕКСАНДР ТА ВАСИЛЬ НАГОРНІ
[caption]
Олександр Нагорний багато років працював редактором відділу права і правоохоронних органів газети «Волинь-Нова». Його син Василь Нагорний теж став журналістом [/caption]
Олександр Нагорний – легенда Волинської журналістики. Він пропрацював у незалежній громадсько-політичній газеті «Волинь» 38 років. Його син Василь Нагорний теж пішов слідами батька. Проте чоловік не лише займається журналістикою (був редактором відділу журналістських розслідувань газети «Волинь»), він – юрист за фахом та активний волонтер.
«Думаєте, я знаю, чим займаюсь? Захищаю захисників держави від держави, в особі її чиновників та військових прокурорів. Дикість якась, правда. А загалом, працюю адвокатом. Якщо колись припиниться ця вакханалія з порушенням прав наших бійців і буде більше часу, то журналістику не омину. Аби волонтерство не затягнулось на роки, як і війна», – резюмував Нагорний-молодший.
ВІКТОР ТА ІГОР ЧОРНУХА
[caption]
Заслужений будівельник України, Почесний громадянин міста Луцька та Людина Волинського краю Віктор Чорнуха та його син директор ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» Ігор Чорнуха[/caption]
Віктор Чорнуха – один із найвідоміших підприємців Волинської області, удостоєний звання Заслужений будівельник України, Почесний громадянин міста Луцька та Людина Волинського краю. Інженер-будівельник за фахом, Віктор Григорович здобув визнання, працюючи в ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536».
Чорнуха має двох дітей, його син Ігор Чорнуха пішов слідами батька, теж будівельник, хоча за професією – юрист.
«На сімейній раді ми вирішили, що я маю продовжити справу батька. Тому вже на останніх курсах навчання я працював поряд із батьком, придивлявся, вникав у суть справи. А професія юриста тільки допомагає мені в роботі, повірте. До того ж, рік тому я закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «Економіка підприємства» та здобув кваліфікацію магістр з економіки підприємства», – розповідав Ігор у свій час для «Слова Волині».
Зараз він, як і батько, працює в ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536». Ігор там – генеральний директор. Чорнуха-молодший очолив підприємство у 33 роки, проте досвіду у нього вистачає.
«До того, як сісти у керівне крісло, я 15 років працював у структурі ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536». З 1999 року по 2004 рік працював виконробом на заводі з виготовлення металоконструкцій, з 2004 року по 2011 рік – директором ТзОВ «Луцькспецбуд», а з середини квітня 2011 року зібрання акціонерів обрало мене генеральним директором ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536». Стараюся виправдовувати довіру людей», – резюмував Ігор.
У 2014 році Ігор Чорнуха повторив шлях батька і в політиці, і став депутатом Волинської обласної ради по виборчому округу № 38 (м. Луцьк).
БОГДАН ТА ОКСАНА ЯРОШІ
[caption]
доктор політичних наук, професор Богдан Ярош та його дочка - професор, доктор політичних наук Оксана Ярош.[/caption]
Сімейство Ярошів – викладачі вишів у другому поколінні. Богдан Ярош – доктор політичних наук, професор, працював завідувачем кафедри СНУ ім. Лесі України.
Його дочка Оксана Ярош – теж професор, доктор політичних наук. Крім того, жінка є директором Волинської обласної громадської організації «Гендерний центр».
«Я займаюся «три в одному», як в одній рекламі: і викладач, і громадський діяч, і науковець. Як до цього прийшла? Через викладацьку і наукову роботу пішла до громадської. Коли я збиралася вступати в аспірантуру і обирала тему, яка би мені була цікава... я вирішила, що буду досліджувати жіночі організації, жіночі об'єднання в сучасній Україні – що було, що є», - розповідала Ярош в інтерв’ю для «Громадського простору».
АНАТОЛІЙ ТА ІГОР ПРИШКИ
[caption]
Екс-заступник Генпрокурора України Анатолій Пришко та його син екс-заступник прокурора Київської області Ігор Пришко[/caption]
Анатолій Пришко працював у волинській прокуратурі із 1984 року, відразу після закінчення Харківського юридичного інституту. Наприкінці 90-х його перевели у Генпрокуратуру, а в 2010 році призначили заступником Генпрокурора, проте сім’я Анатолія Григоровича залишилася в Луцьку. Екс-заступник Пшонки із зрозумілих причин пішов у відставку в 2014 році.
Його син Ігор Пришко пішов слідами батька та у 2001 році закінчив Волинський (тоді ще) державний університет ім. Лесі Українки. У 2012 – Національну академію прокуратури України. Свою роботу в органах прокуратури Пришко-молодший розпочав у липні 2001 року помічником прокурора Рівного. Пізніше Ігор працював у Ялті, потім перебрався до Києва.
До призначення заступником прокурора Київської області Пришко працював на посаді першого заступника начальника Головного управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України. З лютого 2013 року працював заступником прокурора Київської області. У 2014 році він був люстрований Міністерством юстицій.
ВІКТОР ТА РОМАН КОРСАКИ
[caption]
Співвласник групи компаній «VolWest Group» Віктор Корсак та його син – керівник відділу інтернет-маркетингу «VolWest Group» Роман Корсак[/caption]
У групу компаній «VolWest Group» входить цілий ряд підприємств, серед яких – мережа супермаркетів «Наш край», спортивно-розважальний комплекс «Адреналін-сіті», дистрибуційна компанія «SMART Logistics», компанія кліматичного обладнання «Техно Модуль», Демидівський консервний завод (ТМ «Щедрий кухар»), Шацький молокозавод, радіо та газета «Сім'я і Дім», піцерія «Тарантелла» та ін. Управляє усім цим Голова ради директорів «VolWest Group» Віктор Корсак.
До слова, Корсак – не лише відомий волинський бізнесмен, а й син відомого тата – письменника і журналіста, багатолітнього шеф-редактора газети «Сімʾя і дім» Івана Корсака. Проте сказати, що Віктор Іванович не пішов стежкою батька – теж не зовсім правильно. Адже сімейний бізнес на початку 90-х започаткував саме Іван Феодосійович, а син Віктор, ставши лікарем, згодом повторив шлях батька і теж подався у бізнес.
Внук Івана і син Віктора – Роман Корсак – теж працює у структурі «VolWest Group». Каже, що і майбутнє своє повʾязує з цим бізнесом. Коли Роман навчався на третьому курсі, то був керівником міні-маркета «Наш край» у Києві. Потім, після навчання Корсак-молодший повернувся до Луцька, магазин продали. Від серпня 2014 року Роман працює керівником відділу інтернет-маркетингу VolWest Group.
СЕРГІЙ ТА СЕРГІЙ САФУЛЬКИ
[caption]
Адвокат, заслужений юрист України, член Вищої ради юстиції та засновник адвокатської компанії «Конфідент» Сергій Сафулько та його син адвокат Сергій Сафулько[/caption]
Адвокат, заслужений юрист України, член Вищої ради юстиції та засновник адвокатської компанії «Конфідент» Сергій Сафулько – відомий не лише на Волині, а й в Україні. Сафулько нагороджений орденом за заслуги III ступеня, заслужений юрист України. Сергій перебував на посадах заступника голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, був віце-президентом Союзу адвокатів України.
Його син Сергій Сафулько теж працює адвокатом. У 2006 році він отримав свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Львівською обласною КДКА. Зараз чоловік працює в Луцьку.
СІМЕЙСТВО СВІСТІВ
[caption]
Музикант та композитор Петро Свіст, його дочки – музиканти Софія та Діана Свісти та син – музикант Петро Свіст[/caption]
Музичне сімейство Свістів вже кілька поколінь займається однією справою. Розпочалось усе із Леоніда Свіста. Він був музикантом, грав на акордеоні. Леонід заснував при будинку культури музичну студію, керував ансамблем акордеоністів та баяністів. Його син Віктор теж був музикантом, грав на трубі. У тому ж ансамблі грав на акордеоні ще один його син Петро.
Петро Свіст – композитор, учасник спілки композиторів Волині. Грав на фортепіано, акордеоні та був диригентом. Петро працював у Волинському обласному театрі ляльок (написав музику до численних вистав), у Волинській обласній філармонії (працював художнім керівником), у Волинському державному училищі культури і мистецтв, у Дитячій музичній школі №3. Ще Свіст писав музику для дитячих хорів.
Його дружина Віоріка Свіст викладає в ДМШ №3, клас вокалу та диригування.
Музичне сімейство продовжилось і в наступному поколінні. Старша дочка Петра та Віоріки Софія Свіст закінчила ДМШ№3 та ВДУКіМ, грає на флейті. Дівчина працює в ДМШ №1, викладає флейту, паралельно працює у Волинській обласній філармонії солісткою Камерного оркестру «Кантабіле».
Ще один син музикантів Петро Свіст грає на скрипці та фортепіано, закінчив Дитячу музичну школу №3 та ВДУКіМ. Зараз хлопець працює в музичному магазині «Медісон», грає у гуртах «ФІОЛЕТ», «LORI», «Такалаба», сесійно грає з гуртом «Ріплей» та Рівненським симфонічним оркестром «Бревіс». Петро займається музикою з п’яти років.
Найменша дочка Діана Свіст закінчила ДМШ№3 та ВДУКіМ. Зараз дівчина викладає в ДМШ№3, клас вокалу та диригування.
СІМЕЙСТВО ЛАПІНИХ
[caption]
Голова Ковельського міськрайонного суду Волинської області Олександр Лапін, його син – нардеп та адвокат Ігор Лапін та його син – адвокат Олег Лапін[/caption]
Родина Лапіних – адвокати у трьох поколіннях. Все розпочалось із Олександра Лапіна. Він упродовж багатьох років очолював Ковельський міськрайонний суд Волинської області. 20 січня 2006 року Президент України Віктор Ющенко присвоїв Олександру почесне звання «Заслужений юрист України». У 2009 році суддя пішов у відставку. Після цього чоловік почав працювати адвокатом.
Його син Ігор Лапін – теж адвокат, член кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області. У 1997 році закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка, факультет правознавства. До сьогодні є членом Волинськї обласної колегії адвокатів. Зараз Ігор Лапін – Народний депутат Верховної Ради України VIII скликання.
Син Ігора Олег Лапін вже з школи знав, що буде адвокатом.
«Коли дітей питали, ким вони хочуть бути, то вони думали і відповідали. А я навіть про це не думав, я знав. Я знав, що втуплю на юридичний факультет до будь-якого вузу. В мене дід – адвокат, тато – адвокат, дядько – адвокат, тепер ще й жінка – адвокат. Вся династія юристів. Навчався я в нашому тоді ще ВНУ ім. Лесі Українки на юридичному факультеті. Коли отримав диплом бакалавра, то пішов працювати помічником адвоката. Через рік, коли здав екзамени, почав працювати», – розповідає Олег.
Хлопець зізнається, що спочатку працював із клієнтами, якими «ділився» батько.
«Спершу це були неважкі справи, але в мене був великий плюс, я мав у кого запитатись та з ким порадитись. Я не з тих людей, які шукають важких шляхів. Коли після 10 класу мене відправили до лінгвістично-правового класу я знав, що мені буде кому допомогти», – зінається адвокат.
Пізніше Олег разом із товаришем відкрили юридичну компанію «Лапін, Вічинюк та партнери», три роки хлопці пропрацювали разом, але потім розійшлись через професійні розбіжності в поглядах. Зараз колишні партнери спілкуються, але працюють окремо. Фірма далі існує, але вже без Олега.
Лапін-менший вважає себе хорошим адвокатом, але не у всіх галузях. Хлопець не береться за кримінальні справи, він переадресував їх своїм колегам. А в плані сімейних відносин, господарських та цивільних Олег має успіх.
Єдине у чому хлопець не піде шляхом батька – це політика.
«Я можу піти за батьком у професії, в сімейному бізнесі, за якимось хобі. Але я ніколи не піду в політику. Я люблю, щоб публічність мала певні рамки. Якщо мене знають як адвоката – це дуже добре, але якщо мене впізнають на вулиці, то це вже – занадто. Це – не моє. Коли батько пішов у політику, я від цього абстрагувався, я абсолютно аполітичний», – зауважив Лапін.
Текст: Катерина УСТИМЧУК
- Нагадаємо, що нещодавно «Таблоїд Волині» вирішив показати дітей відомих волинян та розповісти про те, чим вони займаються
ОЛЕКСАНДР ТА ВАСИЛЬ НАГОРНІ
[caption]
Олександр Нагорний – легенда Волинської журналістики. Він пропрацював у незалежній громадсько-політичній газеті «Волинь» 38 років. Його син Василь Нагорний теж пішов слідами батька. Проте чоловік не лише займається журналістикою (був редактором відділу журналістських розслідувань газети «Волинь»), він – юрист за фахом та активний волонтер.
«Думаєте, я знаю, чим займаюсь? Захищаю захисників держави від держави, в особі її чиновників та військових прокурорів. Дикість якась, правда. А загалом, працюю адвокатом. Якщо колись припиниться ця вакханалія з порушенням прав наших бійців і буде більше часу, то журналістику не омину. Аби волонтерство не затягнулось на роки, як і війна», – резюмував Нагорний-молодший.
ВІКТОР ТА ІГОР ЧОРНУХА
[caption]
Віктор Чорнуха – один із найвідоміших підприємців Волинської області, удостоєний звання Заслужений будівельник України, Почесний громадянин міста Луцька та Людина Волинського краю. Інженер-будівельник за фахом, Віктор Григорович здобув визнання, працюючи в ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536».
Чорнуха має двох дітей, його син Ігор Чорнуха пішов слідами батька, теж будівельник, хоча за професією – юрист.
«На сімейній раді ми вирішили, що я маю продовжити справу батька. Тому вже на останніх курсах навчання я працював поряд із батьком, придивлявся, вникав у суть справи. А професія юриста тільки допомагає мені в роботі, повірте. До того ж, рік тому я закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «Економіка підприємства» та здобув кваліфікацію магістр з економіки підприємства», – розповідав Ігор у свій час для «Слова Волині».
Зараз він, як і батько, працює в ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536». Ігор там – генеральний директор. Чорнуха-молодший очолив підприємство у 33 роки, проте досвіду у нього вистачає.
«До того, як сісти у керівне крісло, я 15 років працював у структурі ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536». З 1999 року по 2004 рік працював виконробом на заводі з виготовлення металоконструкцій, з 2004 року по 2011 рік – директором ТзОВ «Луцькспецбуд», а з середини квітня 2011 року зібрання акціонерів обрало мене генеральним директором ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536». Стараюся виправдовувати довіру людей», – резюмував Ігор.
У 2014 році Ігор Чорнуха повторив шлях батька і в політиці, і став депутатом Волинської обласної ради по виборчому округу № 38 (м. Луцьк).
БОГДАН ТА ОКСАНА ЯРОШІ
[caption]
Сімейство Ярошів – викладачі вишів у другому поколінні. Богдан Ярош – доктор політичних наук, професор, працював завідувачем кафедри СНУ ім. Лесі України.
Його дочка Оксана Ярош – теж професор, доктор політичних наук. Крім того, жінка є директором Волинської обласної громадської організації «Гендерний центр».
«Я займаюся «три в одному», як в одній рекламі: і викладач, і громадський діяч, і науковець. Як до цього прийшла? Через викладацьку і наукову роботу пішла до громадської. Коли я збиралася вступати в аспірантуру і обирала тему, яка би мені була цікава... я вирішила, що буду досліджувати жіночі організації, жіночі об'єднання в сучасній Україні – що було, що є», - розповідала Ярош в інтерв’ю для «Громадського простору».
АНАТОЛІЙ ТА ІГОР ПРИШКИ
[caption]
Анатолій Пришко працював у волинській прокуратурі із 1984 року, відразу після закінчення Харківського юридичного інституту. Наприкінці 90-х його перевели у Генпрокуратуру, а в 2010 році призначили заступником Генпрокурора, проте сім’я Анатолія Григоровича залишилася в Луцьку. Екс-заступник Пшонки із зрозумілих причин пішов у відставку в 2014 році.
Його син Ігор Пришко пішов слідами батька та у 2001 році закінчив Волинський (тоді ще) державний університет ім. Лесі Українки. У 2012 – Національну академію прокуратури України. Свою роботу в органах прокуратури Пришко-молодший розпочав у липні 2001 року помічником прокурора Рівного. Пізніше Ігор працював у Ялті, потім перебрався до Києва.
До призначення заступником прокурора Київської області Пришко працював на посаді першого заступника начальника Головного управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України. З лютого 2013 року працював заступником прокурора Київської області. У 2014 році він був люстрований Міністерством юстицій.
ВІКТОР ТА РОМАН КОРСАКИ
[caption]
У групу компаній «VolWest Group» входить цілий ряд підприємств, серед яких – мережа супермаркетів «Наш край», спортивно-розважальний комплекс «Адреналін-сіті», дистрибуційна компанія «SMART Logistics», компанія кліматичного обладнання «Техно Модуль», Демидівський консервний завод (ТМ «Щедрий кухар»), Шацький молокозавод, радіо та газета «Сім'я і Дім», піцерія «Тарантелла» та ін. Управляє усім цим Голова ради директорів «VolWest Group» Віктор Корсак.
До слова, Корсак – не лише відомий волинський бізнесмен, а й син відомого тата – письменника і журналіста, багатолітнього шеф-редактора газети «Сімʾя і дім» Івана Корсака. Проте сказати, що Віктор Іванович не пішов стежкою батька – теж не зовсім правильно. Адже сімейний бізнес на початку 90-х започаткував саме Іван Феодосійович, а син Віктор, ставши лікарем, згодом повторив шлях батька і теж подався у бізнес.
Внук Івана і син Віктора – Роман Корсак – теж працює у структурі «VolWest Group». Каже, що і майбутнє своє повʾязує з цим бізнесом. Коли Роман навчався на третьому курсі, то був керівником міні-маркета «Наш край» у Києві. Потім, після навчання Корсак-молодший повернувся до Луцька, магазин продали. Від серпня 2014 року Роман працює керівником відділу інтернет-маркетингу VolWest Group.
СЕРГІЙ ТА СЕРГІЙ САФУЛЬКИ
[caption]
Адвокат, заслужений юрист України, член Вищої ради юстиції та засновник адвокатської компанії «Конфідент» Сергій Сафулько – відомий не лише на Волині, а й в Україні. Сафулько нагороджений орденом за заслуги III ступеня, заслужений юрист України. Сергій перебував на посадах заступника голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, був віце-президентом Союзу адвокатів України.
Його син Сергій Сафулько теж працює адвокатом. У 2006 році він отримав свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Львівською обласною КДКА. Зараз чоловік працює в Луцьку.
СІМЕЙСТВО СВІСТІВ
[caption]
Музичне сімейство Свістів вже кілька поколінь займається однією справою. Розпочалось усе із Леоніда Свіста. Він був музикантом, грав на акордеоні. Леонід заснував при будинку культури музичну студію, керував ансамблем акордеоністів та баяністів. Його син Віктор теж був музикантом, грав на трубі. У тому ж ансамблі грав на акордеоні ще один його син Петро.
Петро Свіст – композитор, учасник спілки композиторів Волині. Грав на фортепіано, акордеоні та був диригентом. Петро працював у Волинському обласному театрі ляльок (написав музику до численних вистав), у Волинській обласній філармонії (працював художнім керівником), у Волинському державному училищі культури і мистецтв, у Дитячій музичній школі №3. Ще Свіст писав музику для дитячих хорів.
Його дружина Віоріка Свіст викладає в ДМШ №3, клас вокалу та диригування.
Музичне сімейство продовжилось і в наступному поколінні. Старша дочка Петра та Віоріки Софія Свіст закінчила ДМШ№3 та ВДУКіМ, грає на флейті. Дівчина працює в ДМШ №1, викладає флейту, паралельно працює у Волинській обласній філармонії солісткою Камерного оркестру «Кантабіле».
Ще один син музикантів Петро Свіст грає на скрипці та фортепіано, закінчив Дитячу музичну школу №3 та ВДУКіМ. Зараз хлопець працює в музичному магазині «Медісон», грає у гуртах «ФІОЛЕТ», «LORI», «Такалаба», сесійно грає з гуртом «Ріплей» та Рівненським симфонічним оркестром «Бревіс». Петро займається музикою з п’яти років.
Найменша дочка Діана Свіст закінчила ДМШ№3 та ВДУКіМ. Зараз дівчина викладає в ДМШ№3, клас вокалу та диригування.
СІМЕЙСТВО ЛАПІНИХ
[caption]
Родина Лапіних – адвокати у трьох поколіннях. Все розпочалось із Олександра Лапіна. Він упродовж багатьох років очолював Ковельський міськрайонний суд Волинської області. 20 січня 2006 року Президент України Віктор Ющенко присвоїв Олександру почесне звання «Заслужений юрист України». У 2009 році суддя пішов у відставку. Після цього чоловік почав працювати адвокатом.
Його син Ігор Лапін – теж адвокат, член кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області. У 1997 році закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка, факультет правознавства. До сьогодні є членом Волинськї обласної колегії адвокатів. Зараз Ігор Лапін – Народний депутат Верховної Ради України VIII скликання.
Син Ігора Олег Лапін вже з школи знав, що буде адвокатом.
«Коли дітей питали, ким вони хочуть бути, то вони думали і відповідали. А я навіть про це не думав, я знав. Я знав, що втуплю на юридичний факультет до будь-якого вузу. В мене дід – адвокат, тато – адвокат, дядько – адвокат, тепер ще й жінка – адвокат. Вся династія юристів. Навчався я в нашому тоді ще ВНУ ім. Лесі Українки на юридичному факультеті. Коли отримав диплом бакалавра, то пішов працювати помічником адвоката. Через рік, коли здав екзамени, почав працювати», – розповідає Олег.
Хлопець зізнається, що спочатку працював із клієнтами, якими «ділився» батько.
«Спершу це були неважкі справи, але в мене був великий плюс, я мав у кого запитатись та з ким порадитись. Я не з тих людей, які шукають важких шляхів. Коли після 10 класу мене відправили до лінгвістично-правового класу я знав, що мені буде кому допомогти», – зінається адвокат.
Пізніше Олег разом із товаришем відкрили юридичну компанію «Лапін, Вічинюк та партнери», три роки хлопці пропрацювали разом, але потім розійшлись через професійні розбіжності в поглядах. Зараз колишні партнери спілкуються, але працюють окремо. Фірма далі існує, але вже без Олега.
Лапін-менший вважає себе хорошим адвокатом, але не у всіх галузях. Хлопець не береться за кримінальні справи, він переадресував їх своїм колегам. А в плані сімейних відносин, господарських та цивільних Олег має успіх.
Єдине у чому хлопець не піде шляхом батька – це політика.
«Я можу піти за батьком у професії, в сімейному бізнесі, за якимось хобі. Але я ніколи не піду в політику. Я люблю, щоб публічність мала певні рамки. Якщо мене знають як адвоката – це дуже добре, але якщо мене впізнають на вулиці, то це вже – занадто. Це – не моє. Коли батько пішов у політику, я від цього абстрагувався, я абсолютно аполітичний», – зауважив Лапін.
Текст: Катерина УСТИМЧУК
Фотогалерея
Популярне
- Переглядів
- Коментарів
