Що відомі волиняни думають про скандальний «Квантовий стрибок Шевченка»

03 Березня 2019

Тарас Шевченко в образах Спайдермена, Девіда Бові, Джека Горобця, Кенні з «South Park», Ейнштейна, Дарта Вейдера... На початку лютого у київському метрополітені з’явилася резонансна виставка плакатів Олександра Грехова під назвою «Квантовий стрибок Шевченка».

Головною метою створення серії іронічних малюнків було вийти за межі шаблонного образу Кобзаря, який існує у підручниках. Організатори виставки вважають, що таким чином можна популяризувати постать поета серед молоді та спонукати глядачів більше цікавитися творчістю відомого українця.

Як цього і слід було очікувати, реакція суспільства на незвичну виставку виявилась вкрай неоднозначною: творчість Грехова одразу здобула як палких прихильників, так і обурених противників. Точкою кипіння у розбіжності думок став поступок активіста Юрія Хорта, який на знак протесту порізав постери ножем, знявши акт вандалізму на камеру.

Після демонтажу експозиції у метро, виставку скасували ще у декількох містах України.

Проте резонансна подія викликала ще більшу хвилю зацікавлення: ідею Грехова почали підтримувати митці та бізнесмени. Так власник київського «Veterano Pizza», колишній учасник бойових дій на Донбасі Леонід Остальцев повідомив, що виставить картини у власному закладі, не зважаючи на відеозаклик ветеранів «Правого Сектора» та ОУН не здійснювати експозицію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «КВАНТОВИЙ СТРИБОК» ЛЕСІ УКРАЇНКИ НА ПЛАКАТАХ КИЇВСЬКОЇ ІЛЮСТРАТОРКИ

Але найкреативнішими прихильниками плакатів Грехова виявилась група невідомих у масках Гоголя, які спробували відновити виставку у метрополітені:

Нажаль, спроба загадкових ентузіастів виявилася марною: наступного дня постери знову були демонтовані.

«Таблоїд Волині» також зацікавився виставкою Олександра Грехова та дізнався думки деяких відомих волинян про «Квантовий стрибок Шевченка»:

Богдан Коваль, телеведучий:

«Як тільки в ЗМІ та Інстаграмі побачив фото цих плакатів із Шевченком, мені вони одразу сподобалися, адже це однозначно нова та свіжа ідея, яка заслуговує не лише на існування, а й на визнання. Вже давно всім відомо, що Шевченко в свій час був дуже прогресивним, модним інтелігентом. Саме тому він і не залишився в селі, саме тому він творив і за сучасними мірками був високо креативним і зовсім не простаком. Доведено й те, що Шевченко не був таким похмурим, як нам його подають в школі. Він любив стильний одяг, гучні компанії (вечірки нині) та завжди був у творчій тусовці. Виходячи з цього, можу припустити, що побачивши ці постери, Шевченко сказав би щось на кшталт: "Пацани, це дуже круто! Просто в голос сміявся! А таке саме тільки з Лесею можете зробити?" Такі виставки однозначно дозволяють просувати класичних українських діячів серед молоді й за кордоном, а тому творцям можна тільки подякувати за їхню роботу. Риторикам "наруги над історією" раджу подивитися в Інтернеті, як тільки не зображали у Великій Британії королеву Єлизавету, але це абсолютно ніяк не применшує любов до неї – як від народу, так і від митців, які її зображають. А дії того варвара, який порізав плакати, не варто навіть коментувати. Втім, сподіваюсь, він розуміє, що сам здійснив наругу над національним символом».

Галина Конах, співачка:

«Вважайте мене божевільною, але мені це довподоби, чесно. Такий собі поп-арт. Чимось нагадало картини основоположника цього жанру – Енді Уорхола. Незвично й провокаційно! Особисто я у цьому побачила наступний меседж: "популяризація Шевченка, як особистості, для сучасного молодого покоління". Вважаю, має місце бути! Повторюся, це лише моя думка».

Людмила Пенцак, коуч, бізнес-тренерка:

«На жаль, я не є експертом в цій галузі, щоб розібратися яка ж була першочергова мета автора. Але з впевненістю можу сказати, що будь-яка творчість має право на існування, на своє життя. А вже довгим воно буде чи не дуже – це вже інше питання. Та якщо вже говорити про саму особистість Тараса Григоровича, то в цієї людини була досить не проста доля, фундаментальний вклад в культуру країни, а тут образ Спайдермена... для мене тут якимись блюзнірством "повіває".
На цю виставку я, скоріш за все, не пішла б. Проте, це не означає, що потрібно "зривати" заздалегідь затверджені події такого роду. Говорю законами ринку: якщо на цю пропозицію є певний попит, це означає, що продукт вже має свою нішу та право на життя».

Дмитро Зінько, художник-мистецтвознавець:

«"Квантовий стрибок Шевченка" – це спроби популяризації сучасної української культури в широкі сфери українського суспільства. Олександр Грехов сміло заявив про себе. Руйнуючи нав’язливі шаблонні стереотипи, він сміливо бореться із "зонами комфорту", в яких суспільство вже так давно засиділося, звиклося та притерпілося. Ми призвичаїлися до війни на Сході України, до грядущих "гнилих" виборів, нав’язливої шароварщини та низької еклектики. Ніби звичайна тематика із поєднаннями смілих кольорів – а як активно пробуджує суспільство! Ще подекуди видніються контузії псевдо патріотів України, які розворушують застигле тіло нашої Незалежної України, чіпляючись до постаті Тараса Шевченка, який сам вміло експериментував із власним іміджом і люто ненавидів надокучливі стереотипи. Мета проекту "Квантовий стрибок Шевченка" – досягнута».

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

5

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter