«Я використав всі шанси долі»,– луцький депутат та бізнесмен Сергій Шкода.ФОТО

02 Листопада 2018

Текст: Софія ГУДИЧ
Фото: Лідія КОЖЕВНІКОВА
Настрій: Ring Coffe в РЦ «Промінь»

Він виріс в селі та хоче показати своїм синам, що можна досягти успіху, не маючи при цьому шалених грошей, варто просто працювати та не боятися. Сергій Шкода – бізнесмен, депутат, чоловік та батько, у минулому – військовий. Лучанин любить працювати руками, сам накреслив власний дім та завжди знав, що хоче бути керівником.

«Таблоїду Волині» Сергій Шкода розповів про те, як пройшов школу життя, будучи військовим, та як став бізнесменом і політиком.

– У нас традиційне питання: кава чи чай?

– Сьогодні чай, більше імпонує нинішньому настрою.


– Ви – бізнесмен. А ким мріяли стати в дитинстві?

– Я виріс в селі на Маневиччині. Тоді чіткого бачення свого майбутнього не мав, але мріяв досягти в житті певних висот. А коли був юнаком, то знав, що хочу бути керівником, «дірєктором». Коли я закінчив школу – а це часи перебудови – обирати професію було складно всім. Тоді зважився стати на шлях військового. Хоч на той час не розумів, що мене чекає.

– Військова справа Вас сформувала?

– Вона дала мені все. Спершу було важко. Я думав: «мамо, тату, що я вам поганого зробив»? Але поступово призвичаївся до військових порядків. Служба привчила до порядку та дисципліни, там я навчився швидко і правильно приймати рішення та орієнтуватися в екстремальних умовах. Ці якості пригодилися й в бізнесі. Така своєрідна школа життя. Прослуживши 12 років військовим, відчув бажання змін і прийняв кардинальне і несподіване для багатьох рішення звільнитися зі служби. І хоча мене багато-хто відмовляв, я таки пішов на ризик.

– Хочете, щоб військовими стали ваші сини?

– Я був би не проти, але вважаю, що їм самим варто робити свій життєвий вибір, як і кожній людині.

– Якою була робота після армії?

– Спочатку – Державна виконавча служба Волинської області. Але також розумів, що це не моє: папірці, незрозумілі завдання, відсутність розвитку.

– Як потратили перші зароблені гроші?

– Я вже в років 12 отримував гроші за роботу в теплицях. Це були мізерні гроші, але я пригадую, що купив годинник. А першу офіцерську зарплатню – на оренду житла і подарунок мамі та коханій.


– Що би Ви змінили у своєму минулому?

– Нічого. Я використовував всі шанси долі. Минуле формувало мене і призвело до того результату, який маю сьогодні.

– Чи траплялися випадки, коли Вам було страшно?

– Страх властивий кожній людині, а на військовій службі він відчувається гостріше. Гострі відчуття приніс перший постріл з танка, перше водіння танка, на танку йти під воду. Але страх мене не зупиняв, а навпаки, стимулював до його подолання. Я часто ризикую, але коли цей ризик виправданий.

– Який головний принцип в бізнесі?

Бізнес – це коли ти вмієш спілкуватися з людьми і дорожити іменем. Якщо щось іде не так, то ти готовий «йти в мінус», щоб зберегти ім’я. Якщо клієнт хоче зірочку з неба, то треба йому пояснити, що зірочку ви дістати не можете, але можете її намалювати за таку й таку суму і такий-от термін. Насправді правила прості: брати трубку, вчасно приїздити на зустріч, не намагатися «показати себе» за рахунок орендованої машини. Нащо дороге взуття, якщо квартира орендована? Треба бути справжнім. В Луцьку всі знають, що Сергій Шкода ось такий, що він зробить так, як сказав.


– А як почалася політична кар’єра?

Це теж випадок. Мене спонукало йти в політику те, що я людина з військовим досвідом, пройшов державну службу, маю юридичну освіту, був директором приватної фірми і створив свою. Тож я побачив, як це все можна розвивати. Ходив і думав, чому там розруха, там безпорядок, а крім нас же ніхто цього не змінить. Багатьох наших службовців система навчила нічого не робити. Тому я вирішив свій досвід реалізувати ще й в політиці. Мене дивує структура ЖЕКів, я не розумію, що вони роблять. Наприклад, я обстежую будинки, коли моя фірма встановлює індивідуальні системи опалення. Піднімаєшся на дах. Мороз, а там +20, всі труби голі, вікон нема і це все викидається в повітря і нікому нема діла. Безгосподарність змусила йти мене в політику. Хочеться міняти, аби тендер не цілий рік проводився і підхід був розумнішим.

– З ким в міській раді дружите?

Янчук Таня, Дацюк Юля і Орися Залевська – це наша мала фракція, ми вже друзі і куми. Я дуже добре дружу з Олександром Кравченком. Попри роботу в різних політичних силах, маю хороші стосунки з Петром Нестеруком, дружимо сім’ями. Не маю якоїсь неприязні до когось, хочеться об’єднуватися та працювати на благо Луцька. Сергій Шкода дружить з усіма, тому не хочеться зараз когось обділити увагою, у нас багато спільних справ та ідей.

– Як розпочали власний бізнес?

– Багато хто хоче бути бізнесменом, але страх перед невдачею часто зупиняє. Бізнесмен повинен йти на ризик. Моє підприємство «БОШ-ТЕПЛО» створювалося в кризу 2009 року. Але я не піддавався тим загальним кризовим настроям, а просто працював і вірив у позитивний результат. Тепер можу сказати, що навіть у кризові часи можна створити успішне підприємство. Також важливу роль у бізнесі відіграє досвід і професіоналізм, а також повага до замовника.

– Як Ви познайомилися з дружиною?

– Після четвертого курсу інституту приїхав на канікули додому. На дискотеці познайомився зі своєю Іванночкою. Виявилось, що нам дуже цікаво разом, завжди є про що порозмовляти, та й пожартувати. Але, враховуючи те, що я був курсантом військового інституту, ми зустрічалися досить рідко, мали близько десяти зустрічей протягом року. Однак нечасті зустрічі не завадили нашим почуттям, навіть навпаки, підсилювали їх. Через два роки, у 2000-му, ми одружилися. Так і йдемо разом по життю, підтримуючи один одного.


– Як вдома ви з дружиною ділите обов’язки?

– Не ділимо. Ніколи не було жіночої чи чоловічої роботи. Важкої роботи Іваночка, звісно ж, не робить. Якщо потрібно щось майструвати, то я отримую від цього лише задоволення. Відпочинок для мене – це зміна виду діяльності. Після тижня роботи на підприємстві та депутатської діяльності найкращий відпочинок для мене – це фізична праця, від якої отримую задоволення. Не цураюсь домашньої роботи. Нема такого, щоб я приходив додому і сидів на дивані з пультом від телевізора.

– Ви маєте двох синів. Ви були з дружиною на пологах?

Коли народжувався молодший син, то був. Це підтримка дружини. В нас не відбулося особливих змін у стосунках. Чоловік точно має бути поряд до пологів, а під час… Ну якось дивно просто тримати за руку і нічим не мати змоги допомогти. Загалом чоловік має бути підтримкою для своєї дружини у будь-якій ситуації. Гірше, коли не міг бути поруч під час народження старшого сина Владислава. Тоді татам ще не дозволяли бути присутніми на пологах.

– Про актуальне. За кого б проголосували на виборах мера?

Будуть вибори, тоді й проголосуємо.

– А Ви маєте амбіції щодо крісла мера?

– Ні, це дуже відповідальна і стратегічна посада. Мій досвід в політиці ще замалий. Працювати в команді мера задля міста я готовий. До прикладу, прибирання міста, налагодження руху транспорту, благоустрій – це ті напрямки, в яких можу бути корисним. Хотілось би розвернути цей «Титанік».

– Що Ви сьогодні зробили корисного для суспільства?

– Зустрівся з директором 9-ї школи, обговорили її майбутній розвиток. Розробляв кошториси по системах опалення. Спілкувався із замовниками. Займався розробкою модернізації системи опалення в багатоповерхівці по вул. Винниченка. Я не кабінетний директор, беру участь у всіх процесах діяльності фірми – від перемовин із замовником і до здачі об’єкта.








***
Передрук без згоди «Таблоїда Волині» заборонено.

5

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter