Європейський досвід і Zero Waste: як лучанам навчитися жити в стилі «нуль відходів». ФОТО

15 Квітня 2019

Текст і фото: Олеся Малишко

Zero Waste («нуль відходів») — глобальний рух, заснований французькою екоактивісткою Беєю Джонсон. Мета руху, перш за все, запобігти появі сміття. В Європі є цілий рух Zero Waste Europe, який активно популяризує цю тему серед країн ЄС, в яких тема екології та збереження природи стоїть на порядку денному. В Україні у них є також свої послідовники. Ця тема потроху просувається і серед українського населення. У Луцьку послідовниці цього руху — Катерина Демидюк та Віра Тарасюк, які організували в Луцьку Zero Waste Lutsk, та вже навіть встигли провести цілий фестиваль «Fest Zero Waste 2019» у рідному місті.

Катерина Демидюк зауважила, що спочатку вона та її колеги сумнівались, чи ця ідея приживеться серед лучан, але відвідувачі фестивалю дали зрозуміти, що це їх цікавить. Тому луцькі «зеровейстівці» продовжують рух в цьому напрямку.

Ще одна лучанка, яка нині живе в Києві і працює в першому українському магазині товарів у стилі «нуль відходів», Леся Хомяк розповіла, що почала жити в стилі «Zero Waste», після того, як побачила відео, де черепашці з ніздрі дістають пластикову соломинку.

За словами пані Лесі сміття, яке потрапляє на звалище, має властивість мігрувати (наприклад за допомогою вітру), і з часом «розповзається» планетою, потрапляючи в океан. До того ж не все сміття піддається переробці та утилізації.

Один із способів позбутись сміття – це спалити його, хоча це найгірше, що можна зробити з відходами. Адже викиди від сміттєспалювальних заводів теж несуть в собі небезпеку.

Людству треба навчитися жити так, щоб не продукувати сміття чи звести це до мінімуму, а для цього потрібно відмовитися від безконтрольного споживання товарів, та звичок купувати пластик та інші речі, які можуть «жити» на планеті тисячі років, а деякі ще й неможливо утилізувати.

Леся Хомяк навела яскравий приклад Беї Джонсон, яка довела всьому світу, що можна жити так, щоб не лишати сміття. Жінка навчилась купувати продукти без пакування, почала сама випікати хліб, робити домашню зубну пасту тощо. Цікаво, що вона, навіть, написала про це книжку, в якій фактично покроково розписала, як це – жити в стилі «нуль відходів».

Леся Хомяк переконана, що для того, аби розпочати жити в стилі Zero Waste, варто навчитись казати «Ні» пакету, пластиковій соломинці, одноразовому посуду, пластиковим стаканчикам, непотрібним речам та їм подібним. Також не варто забувати за сортування сміття та компостування органічних відходів.

Пані Леся розповіла також, що часто буває в європейських країнах, де, наприклад, в кав’ярнях сприймають за належне, коли клієнт приходить і просить налити кави у принесений з собою стаканчик, замість одноразового пластикового. Зараз, за її словами, потроху цю практику перебирають і українські заклади і Леся вже два роки, як не купує каву в паперових стаканчиках, або ж ходить в українські кав'ярні зі своїм.

В компанії, де працює Леся Хомяк, чимало ідей у напрямку «нуль відходів» переймають від своїх європейських партнерів, до того ж чимало торбинок, бамбукових зубних щіток, та інших речей, які не шкодять навколишньому середовищі, вони привезли з Європи та розповсюджують поміж українців.

Олеся Хомяк сказала, що в Європі напрямок «нуль відходів» давно популярний, бо вони не користуються пластиковими пакетами, в них є напрямок, де вони зі старих матеріалів, які були у вжитку, створюють нові, даючи їм, таким чином, нове життя. В Києві зараз деяки із європейських ініціатив успішно переймають і собі.


«Я часто буваю в Європі і, наприклад, в Німеччині є гарна ініціатива, де в мережах кав’ярень мають однакові стакани. Коли клієнт купує каву, то він платить за напій і за оренду стакана. Тоді йдучи містом, заходить в якийсь заклад мережі, лишає пустий стакан і забирає завдаток», – розповіла про цікавий європейський досвід мінімізації відходів Леся Хомяк.

В організації, де працює пані Леся, намагатимуться й надалі всіма силами популяризувати серед населення життя в стилі Zero Waste.

Цікаво, що послідовниця цього руху Катерина Демидюк саме після життя в Європі закріпила своє розуміння того, що варто будувати власний побут екологічно, хоча і раніше мала любов до екології. Вона жила два роки в Данії, а повернулася до Луцька лише три місяці тому. Пані Катерина розповіла і про свій досвід, коли вона ставала на шлях «зеро вейсту».

«Спочатку це була відмова від одноразових пакетів. Мене дратувало накопичення вдома оцих «кульків із кульками». Я йшла в магазин, приходила, розпаковувала пакет і думала: «Блін, щось не те». Я на той момент жила з мамою, а вона ще не була готова з цим боротися, бо це був такий собі вихід із її зони комфорту. Зараз мама вже дійшла до того, що відмовилась від кульків, і теж сортує органічні відходи. Тоді я вирішила відмовитися від поліетиленових пакетів, зазвичай я брала із собою в супермаркет якусь авоську, якщо ні - могла засунути фрукти у капюшон, кишені. Але потім я придумала, як це можна побороти, – відшивати еко-мішечки. Я взагалі спочатку гадала, що моя ідея – геніальна (сміється). Але коли почала шукати про це інформацію в інтернеті, зрозуміла, що в Америці і Європі – це вже давно звичайна річ», – сказала Катерина Демидюк.

У Луцьку, зібравши команду однодумців, вона почала активно діяти в цьому напрямку.

«На той час я була в Данії, але хотіла робити це в Луцьку. Я смикнула свою подругу, ми почали думати, як це будемо реалізовувати. Потім я згадала про ще одну дівчину, яка «в темі», – Віру Тарасюк. Вона теж переймається темою «зеро вейсту» і ми швидко з нею знайшли спільну мову. І створили бренд екоторбинок Simple», – сказала Катерина Демидюк.

Лучанка радить всім, хто хоче розпочати життя в стилі «зеровейсту» спочатку відмовитися від зайвих речей, які забруднюють довкілля. Варто розпочати з простих побутових речей, заміняти їх на багаторазові, натуральні альтернативи. Наприклад, багаторазова торбинка, замість кулька, бамбукова зубна щітка, замість пластикової, мочалка з люфи чи целюлози, замість синтетичної, намагатись відмовитись від м`яса і риби хоча б на один день в тиждень і спробувати для себе веганську іжу (це не тільки для екології краще, але й для здоров’я), відмовлятись від одноразових речей, або шукати альтернативу, ремонтувати зламану річ, замість купівлі нової. Почати сортувати, особливо органічні відходи, це легко у кого є село. А найголовніше - подавати приклад оточуючим і своїм дітям, не соромлячись.

Ще одна послідовниця «зеро вейсту» дизайнерка Яна Червінська розповіла лучанам про свій цікавий досвід втілення європейської концепції свідомої моди в українських реаліях.

Свого часу вона встигла попрацювати креативною консультанткою в Helsinki Fashion Week. Це перший в світі повністю свідомий тиждень моди. Також у Фінляндії облаштували перше еко-містечко, де продемонстровані свідомі бренди, які повертають відходи у повторне виробництво. Українка приїхала в Гельсінкі, показала колекцію свого бренду Yana Chervinska й заодно ознайомилась, як у них влаштований механізм екологічної моди, щоб мати уявлення, яким чином це можна адаптувати під українські реалії.

Читайте також: У ЛУЦЬКУ ДИЗАЙНЕРКА РОЗПОВІЛА, ЯК ВТІЛЮВАЛА ЄВРОПЕЙСЬКУ ІДЕЮ СВІДОМОЇ МОДИ В УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЯХ.ФОТО

Після відвідин Гельсинського тижня моди дизайнерка задумалась над тим, щоб впроваджувати та популяризувати ідею свідомої моди тут – в Україні.

Адже насправді фешн-сфера – друга, після нафтовидобувної, яка найбільше забруднює атмосферу. Наприклад, популярний в сфері моди поліестр довго розкладається, а на виробництво деніму та бавовняних речей йде чимало води. Відтак задумавшись над тим, як популяризувати цю ідею серед укранців і народилась її платформа свідомої моди Sustainable Fashion Pad. Це перший в Україні комунікаційний майданчик для етичних брендів і споживачів. Платформа намагає змінити модну індустрію, роблячи її більш етичною для людей та екологічною – для навколишнього середовища. Дизайнерка радить «споживати» менше одягу, обирати екологічніші матеріали, звертати більше уваги на те, який одяг ми купуємо.

В Європі рухом Zero Waste нікого не здивуєш, там вже звикли думати про екологію, сортувати сміття, і це відслідковується на державному рівні. В Україні ця тема ще не настільки популярна, але маленькими кроками все ж таки заходить в свідомість українців. Чимало в цьому напрямку роблять і свідомі люди, які намагаються втілити на своїй Батьківщині європейські ідеї Zero Waste, і на своєму прикладі доводять, що жити, зменшивши своє споживання (від продуктів до одягу) можливо. Такі люди активно популяризують цей рух, і чимала кількість людей, які відвідали «Fest Zero Waste 2019» демонструє те, що лучанам цікава ця тема, і їм не байдуже, що буде з екологією у місті, де вони живуть.

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].

8

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter