«Я нравлюсь женщінам», – соліст гурту Latexfauna Дмитро Зезюлін

11 Серпня 2017
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ
Текст: Оксана ФЕДОРУК
Настрій: ресторація "БРАВИЙ ШВЕЙК"


В одній із своїх найперших пісень ці хлопці сміливо заявили: «Я сімпатічний, я тобі нравлюся», чим привернули увагу не лише меломанів і музичних критиків, а й «критикунів», які дорікали використанням суржика. На що музиканти відповідали, що текст не повинен звучати рафіновано і ненатурально.

А в інтерв’ю «Таблоїду Волині» Pianoboy Дмитро Шуров назвав їх музику «новим словом в українській музиці».

Знайомтесь – це молодий київський гурт LATEXFAUNA. Нещодавно він виступив на фестивалі «Бандерштат», тож «Таблоїд Волині» вирішив не проґавити можливість поспілкуватися із яскравим представником нової української музики.

Перед інтерв’ю ми вирішили запитати у «бандерштатівців», з чим у них асоціюється назва гурту, на що отримали такі відповіді: «щось пов'язане з презервативами», «фірма презервативів», «зоопарк», «зоопарк надувних звірів», «секс-шоп», «щось зелене, пов'язане з деревами». На такі варіанти соліст гурту Дмитро Зезюлін щиро посміявся та розповів, як же насправді з’явилася така незвичайна назва, яке найбільше задоволення приносить група та чому «латексфаунівці» мріють поїхати у Дахаб.



– Традиційне питання, з якого ми розпочинаємо нашу «Кавову розмову»: що більше полюбляєте – каву чи чай?

– Кава – чисто утилізаційно, якшо треба взбодритися, чу-чуть «підроздуплитися» і включитися в роботу. А так, чисто для смаку, я краще вип’ю Фанти або Мірінди (посміхається, - ред.).

– Чи сподобалося Вам виступати на «Бандерштаті»?

– Прікольно було, правда, людей малувато. Хоча приємно було грати все одно. В принципі емоції позитивні.

– А у Луцьку взагалі вперше?

– Я другий раз в Луцьку, перший приїжджав десь 4 роки тому, коли ми звільняли ведмежа з Луцького зоопарку із групою захисників тварин «Чотири лапи». Ведмежа відвезли в заповідник, де йому жилося значно краще. Я був піар-менеджером цього проекту.

– А цього разу що бачили?

– Вот, були в піцерії (сміється, - ред.). Піца смачна була, до речі.




– Як би Ви коротко охарактеризували свій гурт, окрім того, що ви «сімпатічні і талантліві», як розповідали в одному з інтерв’ю?

– Якби не музика і не група, то нам би жилося дуже скучно. Ми зібралися для того, щоб не скучать. І то, шо наша музика стала популярною і почала всім нравитись, – це приємний бонус.

– Ви не очікували?

– Нє, ну ми, канєшно, думали, шо коли граєш музику, то вона має бути успєшна і відома. Але такого, шо: «Ой ми будемо виступати на «Бандерштаті» – то про таку славу і не мічтали (сміється, - ред.).



– Перед інтерв'ю я спілкувалася із відвідувачами «Бандерштату», що б вони при нагоді у Вас запитали. Одне із питань: чому в назві фауна, а не флора?

– Цікавий варіант (посміхається, - ред). Ця назва взагалі якось по-дурному придумалась. Так, чуваки, нам нада назва. Головне, шоб вона гуглилася. Тобто вбиваєш в гугл – і шоб зразу на нас йшло. Ну можна придумати слово, якого немає. Ми подумали: а якщо взяти два слова і скласти в одне. Спочатку придумали «Сілікон Пітон». Але воно англійською довго пишеться. А потім хтось казав: «А давайте Latexfauna, а давайте. І так пішло.

– А домашніх тварин маєте?

– Так, маю собаку, зветься Тома. Хотів сказати дворняжка, але мені дівчина не простить. Це метис – чіхуахуа і пекінеса. Їй вже шість років.



– Тут якраз маю питання від фанаток: у Вас є дівчина?

– Да, канєшно. Женщіна моя, Оля. Ми вже 8 років разом.

– А у хлопців з гурту?

– У нас холостий тільки гітарист Костя.



– Нещодавно одне з видань зарахувало вас до топ-15 найсексуальніших молодих виконавців України. Як ви до цього поставились? Чи вважаєте себе таким?

– Іронічно поставився. Нє, ну я нравлюся женщінам (сміється, - ред.). Я і в школі був популярним, і в інституті. Знаєш, тьолочкам шо важно – не важно, який ти красівий, в першу чергу ти повинен завжди вміти її розсмішити. Якшо вмієш її розсмішить – всьо, вона в тебе в кармані.

– А взагалі, які дівчата подобаються? Яких вважаєте сімпатічними?

– Разні. Інколи Саня, наш басіст, мені каже: «Я тебе не розумію, вєчно тобі якісь странні нравляться».

– Зовнішньо чи характером?

– Нє, ззовні. Характер – це вже глибинно, це вже стосунки.



– У вас дуже цікаві тексти пісні, і на початках часто дорікали за використання суржика. Як зараз, уже змирилися?

– Таке кажуть тільки «когути», селюки, які не розуміють, в чом прікол, і які не розуміють, чому ми це робимо. Ми це вживаємо для того, щоб більш правильно і зрозуміло передати емоцію. Якшо ти заспіваєш в пісні «тобі подобається» – воно буде ніяке, а якщо «тобі тут нравиться», то воно хоп – і одразу інший відтінок. Або «мальчікі» і «хлопчики» – це теж різні речі. Якшо будуть «хлопчики» – то це вже якась педофілія (посміхається, - ред.).

– LATEXFAUNA записала дебютний міні-альбом і сказала, що перший сезон завершився. Коли розпочнеться чи вже розпочався новий сезон і чого чекати? Коли вийде альбом?

– Він вже розпочався, із пісні «Дослідниця». І продовжився піснею «Геліос». Наступною буде пісня «Лайм» і з кліпом одразу – трогатєльна історія про двох людей, про любов. Далі буде «Поліція» – про полісмена, який втратив свою дружину і обозлився на весь світ, і тому робить насільство у бразільських фавелах. Далі «Алое» – про старість, після цього буде, напевно.. ще якась пісня (посміхається, - ред.).

Повноцінний альбом складатиметься із двох сезонів, Season 1 і Season 2, і вийде до кінця року орієнтовно.




– Яке найбільше задоволення Вам приносить група – це гроші, емоції, дівчата чи щось інше?

– Репетиції над новим треком, завжди. У цьому найбільша цінність групи полягає. От я приношу пісню, пацанам під гітару показую і потім ми починаємо придумувати під неї аранжировку. Це найпрікольніший момент з усього: тут пішла басова партія, тут пішли клавіші, гітара, барабасіки, і тут воно якось раз – і зазвучало так, шо мурашки пішли по кожі. І ти такий: «Єсть, ми вхопили цей момент, давайте дальше іграть». І дві години репетиції ми просто по колу ганяємо, трек доточуємо, придумуємо. Все інтуїтивно, немає ніяких осознаних кроків, ніяких видумок.



– LATEXFAUNA вже виступала і в Києві, в Одесі, Львові, в інших містах, на «Республіці», ось на «Бандерштаті». Який найнезвичайніший виступ пригадаєте?

– Це було в «Космос таборі» на Київському морі цього року, в лісі під Києвом. Тупо «хіпанський» фестиваль: сцена серед дерев, вітер, Київське море, всі такі хіппі, та ти шо. Це навіть не фестиваль, це просто двіжуха. Там навіть немає програми, просто всі з палатками поприїжджали, людей десь 500, може. Всі танцюють, тусуються, обнімаються.

І дуже класний був Hedonism Festival. Ну він такий – дуже комфортний, багатєнькій, таке все вилизаненьке. Хочеш лежати – пожалуста, візьми собі лежак, хочеш валятися на пісочку – валяйся. Є якийсь лоск, немає оцих «когутів».



– Як рідні ставляться до Вашої творчості?

– Мене з рідних у музиці підтримував лише середній брат. Ще з дитинства, ще в школі він казав, шо в мене є талант. Хоча мама моя, наприклад, мені говорила: «Синок, відстав, пожалуста, гітару, в тебе немає слуху».

– А Ви ще в школі починали грати?

– Так, в мене в школі була група. Тільки ми так ніякої пісні і не придумали (сміється, - ред.). Я знав три-чотири акорди.

– А зараз мама змінила свою думку?

– Да, канєшно. Ну вона ж бачить, шо є успіх, шо ми фєстівалім. І музика їй нравиться.

– Вона була на Вашому концерті?

– Ні, не була. Моя мама живе в Тальному Черкаської області, а я живу в Києві. А в Тальному не проводять концерти Латексфауни (посміхається, - ред.).




– У LATEXFAUNA дуже цікава спільнота у Facebook, хто нею займається?

– Це не наша сторінка, це фанати ведуть. Жартую (сміється, - ред.).

Я веду. Нада ж вести інтірєсно, а не: «Друзі, дякуємо, це було магічно. До зустрічі…». Пфф, кому це нада, чувак? Скучно. От Порошенка вліпити на афіщці – оце інтірєсно (сміється, - ред.).



– А у ВКонтакті більше не ведете сторінку після блокування цієї соцмережі?

– Спільноти у ВКонтакті для гуртів загалом корисні, але наша і до цього (до заборони) була пасивна, здебільшого наша аудиторія знаходиться у Facebook. Фейсбучна аудиторія вона відрізняється дуже сильно інтелектом.

Тому у нас гарна аудиторія, мені подобаються наші фоловери, наші фанати, мені подобається, що нас слухають саме такі люди. Добре, що нас не слухають інші, грубо кажучи, «вишиватники» чи ще хтось.




– А чи відчуваєте результат впровадження квот на радіо?

– Допомогли нам, справді. Багато хто із знайомих музикантів завдяки цьому потрапили у радіоефіри. Blooms Corda, наприклад.

Завдяки квотам ми потрапили на одеське радіо «FM1», там, здається, крутять чотири наших треки. Тепер нас можна почути на «Хіт ФМ», «Просто радіо», «Lounge FM» і інших.

На телебаченні по М2 крутять, по М1 ні, бо в нас не жопи і сіськи. Але новий кліп, думаю, будуть крутити вже, бо там таке є (посміхається, - ред.).



– У зв’язку з подіями на Донбасі, в Україну стало менше приїжджати російських артистів. Як думаєте, це допомогло українським виконавцям більше заявити про себе?

– Я не знаю. Але російські артисти все одно г*вно. Вони що були, що не були. Для мене українська музика завжди була кручє, як російська. Класно просто, що почали звертати увагу на молоді гурти.

– Питання від вашого, як він сказав, "самого прєданого фаната": як ви познайомилися із своїм концертним директором, Богданом Уцехою?

– Це було минулої осені. Він прочитав інтерв’ю зі мною на порталі Liroom. Прочитав, послухав музику і зрозумів, шо це група всієї його жизні. До цього він працював із ТНМК, Океан Ельзи. Але у нього завжди була мрія – знайти гурт із нуля фактично і добитися з нею стадіонів. І зараз ми над цим працюємо.

Бодя, канешно, зробив для нас дуже багато. Це колосальна робота: шо ми є на радіо, шо знятий другий кліп, шо є контракт із MOON Records (лейбл, видавець і дистриб'ютор медіапродукції, - ред.) – це все Богдан.



– А також з'явився новий барабанщик…

– Так, Максим. Ну не зовсім новий, перший (сміється, - ред.).

Теж, до речі, прочитав інтерв’ю на Liroom. Він мені сам написав. Каже, чувак, хочу до вас барабанщиком, давай спробуємо. Я написав, шо в нас немає можливості репетирувать з барабанщиком, тому що наша кімнатка не передбачає місця для барабана і ми не зможемо там грать вживу. Ми взагалі любимо «в навушники» грати, в нас на репетиціях немає колонок. Він сказав: «Не вапрос, у мене є електронні барабани». Ну окей, давай приходь, подивимся, як воно получиться.

Він прийшов, але в нього не було бас бочки і він іграв її рукою, не дуже получалося. Він так переживав. У нас були якісь гроші з фестиваля, купили йому бас бочку – і все пішло. Тепер Максік з нами.



– Герой кліпу на пісню «Серфер» мав мрію про море і пляж. Яка мрія у гурту LATEXFAUNA?

– У нас є така мрія – поїхати в Дахаб, записати там альбом. Це місто на Синайському півострові, в Єгипті. Мекка всіх дайверів і віндсерферів, мультикультурне, «хіпанське» місто, де дуже класна атмосфера. Місто саме розвалене, страшне, але в ньому така атмосфера, що ти відчуваєш себе там «дітьом світу». В Дахабі кози бігають їдять сміття, але ти дивишся, і все одно це все здається прекрасним. Там дуже прікольні люди, які з’їжджаються зі всього світу дауншифтитись.



Є в Дахабі ще одне славетне місце «Голубая дира», де загинуло уже більше 200 дайверів. Там дуже красивий риф, біля якого на скалі вмонтовано десятки табличок з іменами тих, хто там загинув. Але це не лякає, а навпаки приваблює.

І ми хочемо туди поїхати, зняти там віллу і записать альбом.


– Розкажіть коротко про плани, де найближчим часом можна буде вас почути?

– Невдовзі виступаємо в Одесі, потім 26 серпня від М2 на Співочому полі буде концерт, на День Незалежності сподіваємось якесь «виступлєніце» буде.

– Ну і на завершення традиційно – побажання читачам «Таблоїда Волині».

– Любіть «Латексфауну»!

​​


Бліц:

Останній концерт, від якого мурашки: Не люблю концерти. Не нравиться в толпі стояти, відчуваю себе некомфортно.
Ви інтроверт? Не знаю, я ніби дуже відкрита людина. І це підкупає (сміється, - ред.)
Артист №1 у світі? Alt-J
Вони в серпні приїжджають до Києва, не підете? Напевне, піду. Доведеться перебороти нелюбов до концертів.
Море чи гори? Море, звісно.
Найкращий відпочинок – це... Басейн, коктейль і «кутьож».
У люблений фільм.. Зараз треба сказати якийсь умний фільм тіпа «Пролєтая над гнєздом зозулі» чи ше шось? Термінатор-2.
Улюблений актор? Шварц – вапше красавчик, герой нашого врємєні. Улюблений з дитинства.
Улюблений фестиваль? «Космос табір».
Павло Зібров чи Олег Винник? Павло Зібров, канєшно.
Де була і де випила твоя вовчиця? В Дахабі.




***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].
0
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter