Волинський чиновник має титул «майстра з бутербродів» і пише вірші про любов

20 Квітня 2016
Текст: Ольга ПАВЛІЮК
Фото: з особистого архіву Івана МИРКИ


Директор департаменту інфраструктури та туризму Волинської ОДА Іван Мирка зізнається, що нова посада забирає увесь вільний час, проте він цінує свою роботу та любить свою сім’ю.

Іван Мирка – людина, яка не боїться змін в житті та своїм працелюбством досягає успіху.

Держслужбовець з душею поета та кулінарним поясом «майстра з бутербродів» розповів «Таблоїду Волині» про своє позитивне ставлення до життя, творчі здібності, роботу та сім'ю.

***

Найбільш руйнівною силою на шляху до розвитку і самовдосконаленням в нашому життя є страх, відсутність будь-який фобій – це шлях до успіху та підкорення нових вершин.

***

Не варто чекати «підходящого моменту» для успішного кар’єрного старту. Саме ця мить – це і є твоє життя, яке пробіжить швидкоплинно, залишивши тільки ілюзію марних сподівань та нездійсненні мрії.

[caption]
Під час навчання у Німеччині, разом з хазяйкою, в якої знімав квартиру, 2000 рік[/caption]

***

Я чітко усвідомлюю присутність вищої сили в нашому житті, відчуваю, наче як «запах в повітрі», коли відбудуться важливі життєві моменти. Якщо виникає роздоріжжя, підсвідомо знаю правильний шлях, це наче інтуїтивне відчуття того моменту та право на вибір.

***

Не люблю лінивих людей, твоя працьовитість має пряме відношення до твого життєвого становища та кар’єрного росту. Вік живи – вік учись, це дійсно так, безкінечне навчання та жага до знань – осьосновна формула успіху. Ніколи не розраховував на удачу в своєму житті, це лиш самообман, все залежить тільки від нас самих.

***

Потрібно бути еластичним, як губка вбирати нову інформацію, інакше з кожним днем ти будеш в геометричній прогресії відставати та деградувати. Коли немає вибору – в людині акумулюється маса можливостей, ми самі не знаємо, на що ми спроможні.

***

У свій час ходив на тренінги, семінари, які давали поштовх до розвитку. Також якомога частіше потрібно підвищувати свою кваліфікацію – інакше, ти залишишся у своєму акваріумі інертно пливти за течією.

***

Якщо ти ідеш із задоволенням на роботу – значить, ти успішний. Не варто успішну людину міряти за рахунком в банку, це гармонія у всіх сферах життя. Багаті – теж плачуть, від самотності та непотрібності в цьому світі.

***

Я холерик, інколи страждаю через свій темперамент, хоча психологічні тести показують, що я сангвінік. Інколи рефлекси спрацьовують швидше, ніж думки. На державній службі, під час прийняття важливих рішень, потрібно зробити невеличку паузу, тому я стараюся усе обдумати та не поспішати.

***

Я ріс доброю та тихою дитиною, але завжди завдавав збитків: перевернути велосипеда, покидати яйця з балкона – ще ті «невинні» розваги дитинства.

[caption]
З другом дитинства, який зараз працює шеф-кухарем в Австрії, 1992-1993 рік [/caption]

***

Любив зі своїм другом дитинства циганом Толиком залазити на саму верхівку тополі та гойдатися на ній, які після цього можуть бути фобії?Навіть плавати навчився в 4 роки, коли прийшлося стрибати в басейн із 3-метрової вишки. Взагалі дуже люблю плавати, найбільша моя слабкість – це різноманітні аквапарки.

***

Найбільший мій спогад з дитинства: сидячи в батька на колінах, навчився вміло керувати рулем. Перший моїм автомобілем був ВАЗ 2103, це хороша школа для водія Люблю швидку їзду, інколи лечу на своєму автомобілі «Subaru». Довгий час захоплювався автозвуком, був переможцем «ЕММА 2006» – змагання з автозвуку та тюнінгу. Стараюся частіше кататися на екологічно чистому виді транспорту – велосипеді. Коли на вулиці сонячна погода, хочеться із задоволенням прокататися по місту, любов до велоспорту зародилася в мене ще з малечку.

[caption]
З братом Тарасом, 1985 рік[/caption]

Творчо-письменні грані особистості Івана Мирки спрявляють незабутнє враження, поки вірші він публікує в соціальній мережі, але, як каже автор, «моїх віршів вистачить на три книги, може, колись наважусь видати свою віршовану книгу».

***

Я на тебе щораз озираюсь
Намагаюсь таємно збагнуть
Де в своїх почуттях помиляюсь
Де в твоїх сподіваннях гублюсь
Ти моя не весна і не осінь
Ти моя не настала пора
Незбагненна нескорена досі
Недомріяна мрія моя 07/2014

[caption]
З коханою дружиною Альоною[/caption]

Для моїх побратимів і посестер спраглих ненаситних відчайдух!
Без вас не горю а тлію!

Я згадую собі
Я йду
По хлібнім морі
В душі
Шепочуть предки
Кров
Трипільця
Й очі волошкові
Над нами
Сварог
Нас незлічені
Хрести
Як на засніженому
Полі (лягли, полягли)
Своєї мами
Вишивані долі

***
По чім бурштин не кожен знає
Це кров і піт усіх хто день і ніч копає
Це гнів і заздрість всіх хто тихо споглядає
І смішечки отих хто спрагло споживає
Замучилась земля від пафосу проклятих
Від огрубілих безобразних рук
У бідності своїй німій зачатих
Нестримно помираючи від мук

***
Захоплюся художньою літературою у жанрі фантастики. Улюблені автори: Айзек Азімов, Роджер Желязни, Пол Андерсон, Артур Кларк, Рей Бредбері. Серед українських письменників Кір Буличов, Олесь Бердник.

***

Кулінарні здібності держслужбовця теж не залишать байдужими нікого. Хоча існує стереотип, що кулінарія – це жіночий обов’язок, Іван Мирка любить побалувати свою сім'ю власними смачними стравами. Однією з улюблених страв «від шефа» є паелья – іспанська (валенсійська) страва найчастіше з рису або маленьких макаронних ріжок, з доданням шафрану та оливкової олії. Паелья може бути рибною або м'ясною, з морських продуктів або м'яса птиці. Свій фірмовий рецепт Іван Мирка тримає в таємниці.

***

Завжди готую дітям бутерброди в школу, за скільки років досвіду став «майстером з бутербродів», з такою любов’ю та швидкість, мабуть, ніхто не готує канапки.

[caption]
«Майстер по бутербродах»[/caption]

***

На відпочинку зазвичай варю уху, смажу різноманітні овочі, запам’ятався смачний куліш, який приготував на Світязі. На відпочинку максимум два дні можу повалятися на пляжі, далі стає сумно, тому я за всі «двіжухи», крім голодування. Люблю збирати гриби, ходити на рибалку, на полюванні ніколи не був, хоч рушниця в мене є.

[caption]
Куліш зі свинячою ніжкою... Мммммм на Світязі весна![/caption]

***

Нейтрально ставлюся до алкоголю, навіть з 1 січня 2015 рокув мене з’явилася фішка – взагалі відмовився вживати алкоголь, просто так, хоча за цей час декілька разів піддавався спокусі.

***

Відвідую заклади Луцька зазвичай тільки за запрошенням. Смачна кухня у «Базиліку», «Фелічіті» та «Чевермето». Дуже смачне морозиво завжди було у «Роуз кафе».

***

У мене в сім’ї три художники, завжди перебуваєш вдома у мистецькій атмосфері.

***
Дружина – творча натура, малює картини, син та донечка також мають художні здібності. Мої діти виступали у народному ансамблі танцю «Радість», займаються малюванням та ходять на йогу. Маю бажання теж ходити на йогу, але з таким завантаженим графіком після роботи хочу приділити себе цілком і повністю сім’ї. Звісно, раніше я багато часу та уваги приділяв дітям, але, на жаль, на сьогоднішній день недостатньо вільного часу.

[caption]
Вдома - юні художники[/caption]

***
Для мене сім’я – це надзвичайна опора в житті, в моєму розумінні чоловік завжди має вміти постояти за свою дружину, виконувати усю фізичну роботу по дому, мати з собою ніж, сірники та справний особистий транспорт – автомобіль, мотоцикл або велосипед.

***

Ідеальна дружина виявляється в готовності зірватися за своїм чоловіком в будь-який момент, звісно, можу виділити на збори 5-10 хв:)

***

Мої мрії та плани на сьогоднішій момент: з'їздити з сім’єю на Пасху в батьківське село Подусів Львівської області, піти на вищу державну службу в міністерстві інфраструктури, успішно завершити усі проекти, які розпочаті. Знову мати можливість постійно їздити на велосипеді та більше часу приділяти сім’ї.

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].

[caption]
Велодень-2015 у Луцьку[/caption]
[caption]
Христос ся рождає! Сімейство Мирків святкує завжди Різдво по повній програмі.[/caption]
[caption]
Сім’я – найбільший скарб Івана Мирки[/caption]
[caption]
Весілля з коханою дружиною Альоною Миркою[/caption]
[caption]
Івану Мирці - 20 років, з майбутньою дружиною та майбутній кумом[/caption]
[caption]
Мирки самі вдома печуть пасочки[/caption]

[caption]
Готуються з сім’єю до Пасхи, самі розмальовують яйця[/caption]


[caption]
Діти-квіти[/caption]
[caption]
Селфі з новим поліцейським[/caption]
[caption]
Посадили з сином Іваном дерево. Родинна традиція - називати перших синів Іваном[/caption]
[caption]
З Сергієм Рижковим - волонтером «Самооборони майдану – Волинь»[/caption]
[caption]
На малій батьківщині, с.Подусів, Львівської області, разом з батьком Іваном Івановичем[/caption]

0
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter