Тупі моделі вже не в моді, – Анна Тріль

29 Червня 2016

Текст: Тетяна КУШНЕРИК
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ
Настрій: «Львівський штрудель»


Наша сьогоднішня співрозмовниця – модель, власниця модельного агентства «Grace Model House» та організатор першого у місті «Lutsk Fashion Weekend» Анна Тріль (Басманова). Як це – виховувати красенів і красунь, звідки взявся стереотип про «тупих модельок» та свій секрет краси вона розповіла нам за чашкою ароматного капучино у кав’ярні «Львівський штрудель».

– Анно, традиційне перше питання, чому надаєте превагу: каві чи чаю?

– Каві. Це і аромат, і натхнення.



– Кажуть, що смак жінки щодо кави може дещо сказати про її характер.

– Погоджуюся. Але часто вибір залежить від настрою: часом потрібно випити еспресо, щоб прокинутися, а деколи хочеться розслабитися з подругами, і тоді я вибираю капучино з пінкою.



– Нещодавно ви презентували своє модельне агентство «Grace Model House». Як плануєте розвиватися?

– Наша команда вже деякий час працювала самостійно, досвід був і ми вирішили зробити бренд зі своєю філософією і особливими поглядами. Мені дуже хочеться, аби відновилося аристократичне виховання нашої молоді: ростити людей, які читають, які знають, як поводитися в тому чи іншому суспільстві, які зможуть себе достойно показати. Хочеться руйнувати стереотипи про обмежених моделей, показати інший бік медалі: модель – це найперше людина, але іншої професії. І як і в кожній роботі, тут є свої переваги і недоліки.



– Чим ваше агентство буде відрізнятися від інших?

– У нас будуть займатися хлопці і дівчата віком від чотирьох років. Ми хочемо з дитинства прищеплювати здоровий спосіб життя і особливе виховання. Крім того, у нас в програмі буде етикет, поєднаний з класичною літературою. Ми запросимо викладачів з університету (СНУ – авт.), які зможуть цікаво викласти той чи інший художній твір. Підберемо відповідно до вікової категорії те, що стосується краси, жіночності. Зараз ми з командою детально розробляємо програму, а навчання почнеться з вересня.




– Діти – особлива аудиторія. Як виростити з дитини не просто модель з гарною зовнішністю, але й підготувати її до підводних каменів цього бізнесу, до життя?

– У нашому агентстві ми будемо акцентувати увагу на тому, що зовнішність – це не головне. Слід вчитися і здобувати знання, бо ти не знаєш, в якому середовищі опинишся і з ким будеш спілкуватися, коли виростеш. Має бути повага до батьків і вчителів.



– Чи є відмінності у вихованні хлопців і дівчат?

– Дівчата мають бути більш жіночними, а хлопці – мужніми. Мені простіше працювати з дівчатами, тому що я можу передати свої навички і знання. А для хлопців ми будемо шукати викладача, який буде еталоном мужності. Бо ми йдемо вчитися до того вчителя, якому довіряємо.



– Чи важко було починати власну справу? Конкуренція є?

– Для кожного товару є свій покупець. Ми співпрацюємо з іншими модельними агентствами, найперше дитячими, бо у них є класні проекти. На «Lutsk Fashion Weekend» ми разом організовували конкурс «Міні-міс і міні-містер». У маленькому місті, у Луцьку особливо, зручно тим, що я тут виросла, є зв’язки і контакти. Але я певна, що й у великому місті можна знайти свою нішу і клієнтуру.



– Які цілі ви ставите для себе і своїх учнів?

– Найперше, щоб кожен міг заробляти гроші. Адже вони вкладають у навчання час, зусилля, кошти. Відповідно, за свою роботу вони мають отримувати гроші. Досвід – це добре, але я хочу, щоб мої моделі заробляли. Наш проект Lutsk Fashion Weekend – це насамперед нові робочі місця для моделей, які досягли повноліття. Модельний бізнес має приносити прибуток. Хочу поламати схему, за якою працює цей бізнес. Бо модель може заробити собі на хліб з маслом, але, на жаль, поки що не в Луцьку.



– Модель працює до певного віку. А що потім?

– Це один із стереотипів. Звісно, потрібно мати освіту, щоб якщо виникне бажання, перекваліфікуватися. Але світовий досвід свідчить, що потрібні різні типажі. Наприклад, нещодавно ми їздили в Париж і там помітили, що різні рекламні акції потребують бабусь, дідусів, жіночок немодельної комплекції. Просто треба бути в потрібному місці в потрібний час.



– Недавно у одному з популярних журналів на обкладинці з’явилося фото 70-річної українки і в такому поважному віці жінка стала зіркою. Це цікава історія про те, що можна стати моделлю випадково. Це теж стереотип чи справді достатньо однієї зовнішності?

– У модельний бізнес можна потрапити без навчання. Але скажу з власного досвіду: дизайнери і клієнти вимагають від тебе певної бази знань. Ти маєш розуміти загальні істини. Це допоможе швидше стати успішним. Можна прийти з вулиці і відразу потрапити на обкладинку, але якщо хочеш потім ще чогось досягнути, слід вчитися. Для успіху мають бути свої граблі і свої шишки (сміється – авт.).



– Що ще допомагає стати успішною моделлю?

– Удача. Бути в потрібний час в потрібному місці.

– А вроджені дані? Смаку можна навчити?

– Навчити можна, але легше працювати, коли є хист до чогось. Добре, коли є талант, але вчитися можна і з цілеспрямованістю. Бо в першу чергу модельна кар’єра – це важка робота зі своїми нюансами.



– На кого орієнтуєте своїх учнів?

– Особисто для мене еталоном у модельному бізнесі завжди буде Анна Русинова, у якої я вчилася. Роль наставника у цій сфері дуже важлива, особливо для дітей. Ми всі когось копіюємо і наслідуємо, але коли воно йде на добро, то це не погано. У агентстві ми працюємо на те, щоб дитина знайшла свою індивідуальність.



– Чи є якісь принципи, дотримання яких ви вимагаєте?

– Мені головне, щоб була рівна спина (сміється – авт.). Будемо виховувати леді і джентльменів, і тут не важливий ні зріст, ні комплекція. Крім того, навчимо дотримуватися здорового харчування, основ стилю і макіяжу тощо. Щодо особистих якостей, то важлива емоційна подача людини, наскільки вона душевна і відкрита. Це відчувається на відстані. Я не люблю брутальності в житті. І не сприймаю заздрість і злість.

– Як підтримуєте себе у формі?

– Мій секрет краси – це кохання. Це любов до Бога, до життя, до близьких, до справи, яку ти робиш. Бо любов – це світло в очах, це та краса, яка є неповторною. А фізична краса – це хоча б мінімальні тренування, режим харчування, особливо багато овочів і фруктів. Я вважаю, що якщо щось дуже хочеться, то собі можна це дозволити. Бо ти маєш бути щасливим, тоді ти цим почуттям можеш ділитися. Коли себе в чомусь обмежуєш, ти підсвідомо ставиш собі перепону і вже не можеш бути максимально відкритим.



– Як Ви прийшли в цей бізнес? Вам щастило у кар’єрі?

– Насправді, випадково. Одного разу я побачила оголошення про кастинг на «Міс Вісник» і пішла туди. Серед усіх дівчат вибрали трьох: мене, Марину Занюк і Зоряну Рубан. Там ми й познайомилися і звідти почали свій шлях у світі модельного бізнесу. Насправді доля мене скеровувала туди, куди потрібно. Мене люди і оточення підтримували.



– Зараз на подіумах іде боротьба за моделей плюс сайз. Чому це почалося тільки зараз?

– Я чула думки фахівців, що це пов’язано з бізнесом. Зараз дуже багато заможних людей, які носять розмір овер сайз, але мають гроші, тож стало вигідно рекламувати ці речі. Це комерційний хід.

– Чи можна зробити кар’єру, не будучи стовідсотково модельної зовнішності?

– Думаю, це буде не кар’єра, а просто тимчасова робота. Не можна вважати кар’єрою одноразову перемогу. Крім того, у різних країнах свої стандарти краси.



– Конкурси краси серйозного масштабу типу «Міс світу» це: великі гроші, політика, везіння чи все разом?

– Раніше було по-різному. Конкурси краси – це особлива сфера, де везінню є місце.

– Кілька років тому була гучна історія з переможницею конкурсу краси, яка вийшла заміж за 86-річного чоловіка. Тоді багато хто говорив, що основа цього шлюбу – корисливі мотиви. А вам у житті зовнішність допомагала?

– Коли людина приємної зовнішності, то з нею приємніше спілкуватися. А коли ще є про що поговорити, то це удвічі краще. Таке поєднання допомагає не тільки моделям.



– Свого часу я спілкувалася з переможницею конкурсу «Міні-міс Всесвіт» Анютою Климовець. Ця дівчинка – просто джерело енергії і позитиву. А от психологи кажуть, що діти у модельній сфері швидше дорослішають.

– Якщо це поєднано з правильним вихованням, то вони починають себе більше розуміти, змінюють свою поведінку. Але усі, з ким мені доводилося працювати, ставали більш відкритими і комунікабельними, товариськими.



– Ви багато читаєте, маєте вищу філологічну освіту. Чи дивували своїх колег начитаністю?

– Я помітила, що за кордоном усі читають. Коли я жила з дівчатами з Бразилії, ми обмінювалися досвідом, що почитати, вчили одна одну мовам.

– А звідки взявся стереотип про «тупих модельок»?

– Насправді, з життя. Певний період, коли в Україні модельний бізнес тільки починав розвиватися, деякі дівчата-моделі зробили собі ставку на зовнішність і активно користувалися нею. На щастя, зараз це минулося. А українки у світі мають непогану репутацію.



– Чи має Луцьк шанс стати модною столицею України?

– На «Lutsk Fashion Weekend» до нас приїхали дизайнери і фешн-блогери з усієї України. Для мене це важливе досягнення. Це перші кроки до створення в Луцьку фешн-індустрії. Цим проектом і тим, як усе пройшло, я задоволена. У нас є потенціал і хороші, талановиті дизайнери. Над цим я буду працювати. Звісно, це тільки перші кроки, але усі успішні заходи і проекти колись починалися з малого.



– Хто підтримує Вас у починаннях?

– Насамперед, мій чоловік, який завжди поруч. А ще моя команда, мої друзі. Також мене надихає відвідування церкви.

– Що останнє прочитали?

– «Сагу про Форсайтів» Голсуорсі. Це та книга, яку хочеться перечитувати. І вона дивовижно перегукується з нашим сьогоденням.

– У одній із книг я натрапила на цитату «Те, що ми читаємо важливіше ніж те, за кого ми виходимо заміж».

– Із цим можна десь і погодитися, бо книги формують нас як особистість, а одруження – це наслідок свідомого вибору. Хоча ще багато в чому нас формує середовище, наше оточення і ті люди, які поряд з нами.



– Чи шкодуєте про щось? Є бажання щось «переграти»?

– Ні. Я щаслива людина, насправді щаслива.
0
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter