Священик Микола Фалюш: від сцени до вівтаря

06 Листопада 2015

Сьогодні отець Микола Фалюш – один з найбільш знаних у Ковелі священиків Української Православної Церкви Київського патріархату. Однак відомий він не лише серед вірян: молодь Луцька та області пам’ятає Миколу як одного з найвидатніших КВНщиків місцевої ліги, капітана команд «Віограф» та «Градус Плюс», а меломани нашого краю більше знають його як музиканта, композитора та поета, учасника one man band «Коля з Ковеля».

Служить отець Микола в Соборі Димитрія Солунського, який розташований в центральній частині Ковеля. Живе на території храму разом з дружиною Іриною та трирічною донечкою Танею.

Побутує думка, що в православну церкву ходять здебільшого старенькі бабусі. Однак, серед прихожан цього собору значний відсоток становить молодь – насамперед, завдяки харизматичності батюшки.



Служба, робота, сім’я, спорт та хоббі

Життя в Миколи Фалюша досить насичене. За один день він встигає зробити більше, ніж дехто за два дні:

«Щоранку я прокидаюсь о 5 годині та йду купатись в річці Турія. В теплий період року плаваю, взимку занурююсь в ополонку, – розповідає отець. – Вийшовши з води, займаюсь на турніку. Придумав собі таку «фішку»: підтягуватись на турніку стільки разів, скільки мені років. Зараз мені 33. Отже, протягом цього року, моя норма – 33 підтягування. Також люблю кататись на ровері. Щодня проїжджаю чимало кілометрів. Іноді їду велосипедом покупатись у віддалених водоймах. Це у теплу пору року. А з жовтня по травень замінюю велопрогулянки пробіжками: бігаю кожен ранок по 45 хвилин, в будь-яку погоду».

«О 9 ранку починається служба в храмі, – продовжує Микола. – Після служби поспішаю на пари (паралельно батюшка працює викладачем правил дорожнього руху в ковельській автошколі). Ввечері займаюсь домашнім господарством. У святкові дні буває по два богослужіння на день».

Так виглядає розпорядок дня Миколи Фалюша. Це – за умови, якщо не відбувається додаткових служінь (таких як вінчання, панахида тощо), і якщо не треба виїжджати на похорони та хрестини. А ще ж потрібно щодня знаходити час погуляти з маленькою донечкою, приділити увагу дружині, зайнятись побутовими справами!..

Навіть з таким насиченим «порядком денним» отець примудряється знаходити вільний час для своїх хобі: він грає на гітарі (останнім часом відточує надскладну техніку гри – так званий «Fingerstyle»), пише музику та тексти, складає орігамі, розв’язує завдання з шахів, а ще дуже любить показувати та вивчати нові фокуси.



Дорога до Бога

Народився Микола Фалюш в Ковелі у сім’ї викладача правил дорожнього руху. Мама померла рано, коли майбутній священик ще навчався в школі. Відтак, виховував та давав дорогу в життя йому та його брату, Саші, батько – Володимир Єгорович. Зараз Фалюш-старший займає посаду завідувача навчальною частиною ТСОУ. Також його знають як талановитого пасічника та сильного шахіста.

«В дитинстві більшість хлопців мріяли стати космонавтами, дівчата – балеринами, а я завжди хотів викладати правила дорожнього руху, як мій тато», – згадує отець.

В школі Миколі часто доводилось битись, адже він був «неформалом», а 99% учнів становили гопники, які не давали проходу жодному, хто виглядав не так, як вони. Навчався посередньо. Саме в шкільні роки почав грати в КВН.

Вищу освіту здобував на географічному факультеті СНУ імені Лесі Українки. Був старостою своєї групи, співзасновником та капітаном команди КВН «Віограф».

Про те, як вирішив стати священиком, Микола Фалюш розповідає: «Завжди замислювався про сенс свого життя в цьому Світі. Відчував, що маю якесь особливе призначення, але не знав, яке саме. І ось, одного ранку, прокинувшись, усвідомив: «Треба йти шукати Бога». І пішов шукати по різним релігійним конфесіям… Ходив і до кришнаїтів, і до «штунд», і до православних «москалів». Зрештою, зупинився там, де було чистіше – в Українській Православній Церкві Київського патріархату».



Коля з Ковеля

Ще в шкільні роки Микола почав грати на гітарі. В старших класах став гітаристом рок-гурту «А Х.З.» (ці літери являли собою варіант відповіді на питання: «Як ви називаєтесь?»).

Вже будучи священиком, заснував новий музичний проект, так званий «one man band» «Коля з Ковеля», у творчості якого поєднались три найбільші його захоплення: авторська музика, вірші та жарти.

Переважну більшість пісень отець виконував сам. Проте, були в його концертній програмі і «речі», до виконання яких долучались дружина Ірина (вокал), швагро Артур (сопілка) та друг Вова (бек-вокальний гроулінг в стилі death metal). Одного разу «Коля з Ковеля» виступав і у вигляді повноцінного рок-гурту: з «живими» гітарами, барабанами тощо.

Цей музичний проект користувався неабияким попитом: «Колю з Ковеля» неодноразово запрошували взяти участь в арт-вечорах, які найчастіше проходили у Володимирі-Волинському та Луцьку.

Найбільше публіка полюбляла «коронний номер», коли всі присутні в залі писали на аркуші паперу будь-яке слово, а Микола, не перестаючи грати на гітарі, на ходу складав текст пісні, римуючи ці слова, та одразу ж його співав.

В 2008 році вийшов перший (і єдиний поки) альбом «Колі з Ковеля» під назвою «Чуєш». Деякі пісні з нього можна прослухати за посиланнями внизу.




КВН

Вже в перший місяць свого навчання в університеті Микола виступив з ініціативою створення на географічному факультеті команди КВН, яку назвали «Віограф». Фалюша обрали її першим капітаном.

Згодом частина учасників «Віографу» сформувала нову команду «Градус Плюс», яку також очолив Микола.

Після закінчення навчання «Віограф» та «Градус Плюс» припинили своє існування, а майбутній батюшка ще продовжував свої виступи в різних українських лігах КВН: виступав за команди «Лідери Прокату», «Ребра Адама», «Проти Вітру». Окрім того, багатьом командам КВН з Волині писав сценарії.



Однак, як зауважує отець: «Зараз не час говорити про КВН, адже в Україні йде війна. Якщо вже ми заговорили про це, то обов’язково згадайте про відомого луцького КВНщика Корнета (Ігоря Приступу), який зараз захищає нашу країну на сході, і за якого я молюся на кожній службі».

До речі, Микола Фалюш активно займається волонтерською діяльністю і також неодноразово бував у зоні АТО.

Наприкінці нашої бесіди отець Микола висловив свої «респекти» найбільш шанованим ним КВНщикам Ігорю «Корнету» Приступі та Костянтину Яворському (грали в команді «Літри»), а також диякону Артемію (в мирському житті – Артур, КВНщик та музикант), благочинному собору Димитрія Солунського отцю Анатолію та митрополиту Луцькому і Волинському Михаїлу: «Ці люди багато чому навчили мене в цьому житті. Якби не вони – я не став би тим, ким я є зараз».

Спілкувався Володимир ГРИБ

1
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter