Шо-у-шафі волинського священика Валентина Марчука

10 Серпня 2017
Текст: Юлія ФІНКОВСЬКА
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ


«Таблоїд Волині»
продовжує заглядати у «шафи» відомих волинян, а цього разу наважився на безпрецедентний експеримент – вирішив показати і розказати про одяг (точніше – облачення) священика.



Священики (ієреї, пресвітери) становлять другий священний чин після єпископів. Священики можуть здійснювати з благословення єпископа усі таїнства і церковні служби. Більш достойним і заслуженим священикам дається звання протоієрея, тобто першого священика.

Сьогодні гостем рубрики став саме протоієрей – голова просвітницького відділу Волинської єпархії УПЦ Валентин Марчук.




Священик розповів, що його облачення – це підризник, єпитрахиль, пояс, поручі і фелонь (або риза), а також пояснив значення кожного елемента одягу і показав, як його правильно носити.






Спершу отець одягає підризник. Він виготовляється з тонкої білої тканини, з вузькими рукавами і шнурками на краях, якими затягуються на руках. Білий колір підризника нагадує священикові, що він повинен завжди мати чисту душу і провадити непорочне життя.






Наступний елемент – єпитрахиль, що знаменує особливу благодать, яка подається священикові для здійснення таїнств. Без єпитрахилі священик не може здійснювати жодної служби.








Пояс одягається зверху на єпитрахиль та підризник і знаменує готовність служити Господу, силу зміцнення священнослужителів під час проходження ними служіння і нагадує той рушник, яким підперезався Спаситель при омовінні ніг учням на Тайній вечері.






Ще одним елементом облачення є поручі.








Ризу або фелонь – свого роду «верхній» одяг священика. Одяг цей довгий, широкий, без рукавів, з отвором для голови зверху і з великою вирізкою попереду для вільних дій руками. Своїм виглядом риза нагадує багряницю, в яку був одягнутий Спаситель під час своїх страждань, а стрічки, нашиті на ризі, нагадують потоки крові.



Зверху ризи на грудях священика знаходиться наперсний хрест.




За ревну, тривалу службу священикам даються у нагороду набедреник, тобто чотирикутний плат, що підвішується на стрічці через плече за два кути на правому стегні, який знаменує собою меч духовний.



В нагороду за старанну службу заслужені протоієреї отримують від правлячого архиєрея право носити палицю, вона одягається на правий бік, а набедреник у такому випадку розміщується на лівому. Палиця, як і набедреник, означає духовний меч, тобто слово Боже, яким повинні бути озброєні духовні особи для боротьби з невір'ям.





Також, після років вірної служби священик має право одягати головні убори – скуфію і камилавку. У виняткових випадках правлячий архиерей дає право найбільш заслуженим протоієреям під час богослужінь одягати замість камилавки митру, яка знаменує собою терновий вінець, покладений на голову страдника Ісуса.




Одяг священиків не ділиться на літній чи зимовий, тому у тріскучі морози у ньому буває холодно, а в задушливе літо спекотно. Щоправда, самі отчі сприймають це, як ще одне випробування у їхньому служінні, бо бачать у тому більше символів, ніж незручностей. Замовляють одяг у спеціальних магазинах, де професійні майстри точно знають, яким має бути облачення. Шиють індивідуально, відповідно до розмірів та особливостей статури.

Повне облачення священик може одягнути сам, без жодної сторонньої допомоги.




Невипадковими є і барви облачення священиків, усі вони мають глибоке символічне значення.

На свята в честь Господа Ісуса Христа, пророків, апостолів та святителів, а також у Лазареву суботу священик одягає облачення золотого кольору або усіх відтінків жовтого. Золоті ризи використовуються під час недільних богослужінь або в ті дні, коли немає особливої пам’яті святих. Це – символ царської гідності та влади. Білі ризи священнослужителів використовуються під час звершення Таїнств Хрещення, Шлюбу, Священства та похорону, а також на Пасхальні богослужіння.



Блакитний або білий одягають на свята в честь Пресвятої Богородиці, безплотних сил, непорочних дів та чоловіків.. Блакитний колір – це колір мантії у митрополитів, символ дівоцтва та непорочності.




Група свят на честь Хреста Господнього – фіолетовий або темно-червоний колір облачення. Такої ж барви мантії єпископів та архієпископів, а також камилавки протоієреїв.

Червоне облачення підходить до днів пам’яті Мучеників. У Великий Четвер перед Пасхою колір облачення священнослужителів змінюється на темно-червоний, хоча все убрання вівтаря залишається чорним, а на престолі – біла пелена.



На свята та дні пам’яті преподобних, подвижників та мучеників основним кольором стає зелений. Так само зелений колір усіх відтінків використовується в День Святої Трійці, на свято Входу Господнього до Єрусалиму, День Святого Духа. Також, зелений колір має мантія патріарха.



В період постів колір облачень темно-синій, темно-фіолетовий, темно-зелений, темно-червоний або чорний. Чорний використовується особливо в час Великого посту, у перший тиждень посту та у будні інших тижнів.



Домашній одяг священика складається з підрясника і ряси. Поверх ряси на грудях священик завжди носить хрест.



Валентин Марчук розповідає, що підрясник – це його постійний одяг поза межами храму, але якщо священик іде з сім’єю в кафе, кіно або ж їде на відпочинок, то може носити класичні брюки, сорочки, футболки без яскравих принтів. Втім, отець зізнається: якщо комусь комфортно у джинсах, то під підрясник одягають і їх.



Суворо регламентується і аксесуари священиків. Отець Валентин не носить жодних дрібничок, крім зручного годинника. Немає і обручки на підмізинному пальці – її священик поклав на престол, таким чином поєднавши себе назавжди не лише із дружиною, а й з церквою.

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].




1
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter