Прості «секретики» помічника луцького мера Богдана Гончарука

14 червня 2016

Текст: Ірина САСОВСЬКА
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ

Свої сторіночки у зошиті друзів заповнили головний поліцейський Волині Петро Шпига, тодішній голова обласної ради Валентин Вітер, голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик, міський голова Микола Романюк та начальник управління СБУ у Волинській області Юрій Фелонюк.

На жаль, керівник Волинського адміністративного суду Олександр Лозовський, якому анкету передав прокурор області Дмитро Чепіжак, відмовився заповнювати зошит друзів. Тож «Таблоїду Волині» довелось почати нове коло.

Сьогодні відповіді на простенькі й дещо дитячі запитання нашої анкети дає помічник Луцького міського голови Богдан Гончарук.

1. Ваше ім’я? – Богдан

– Хто Вас так назвав?
– Мама. Як вона розповідала мені, одразу як я народився й лікар сказав їй, що «у вас син», вона відповіла, що буде Богданчик. Тож фактично з моменту народження я був названий Богданом.

– Вам подобається ваше ім’я? Як до Вас найчастіше звертаються?
– Так, хоча в дитинстві чомусь не подобалось. Пам’ятаю, що в садочку я був одним Богданом, а в школі вже якось полюбив ім’я. Найчастіше звертаються за повним іменем – Богдан. Відверто скажу, що я дуже не люблю скороченої форми свого імені «Бодя».

2. Скільки вам років? – 35

– Як святкували? Це ж, як то кажуть, кругла дата.
– Святкував тихо-мирно, у сімейному колі. Я вважаю, що це ще не настільки кругла дата, щоб пишно святкувати, вважаю себе ще молодим. Знаю, що згідно з указом президента, ювілеї в Україні – це 50, а потім кожні 25, тож мені  ще далеко до цього показника.

3. Хто ви за знаком зодіаку? – «Близнюки»

– Коли Ви народилися? Ваш знак зодіаку впливає на характер?
– Народився 4 червня. Мій знак зодіаку точно впливає на мене. Я іноді бачу двох себе у якійсь ситуації.

4. Улюблена пора року? – Осінь

– Чомусь у багатьох осінь – улюблена пора року.
– Мені подобається осінь у жовтні, коли вона суха, тепла і сонячна. Ще з учнівських і студентських років саме з цією порою року, з «бабиним літом», у мене пов’язано найбільше приємних, романтичних спогадів.

5. Улюблена тварина? – Собака

– Маєте собаку?
– У мене була німецька вівчарка, жила з нами в квартирі, але вже 10 років її немає.

6. Як звати вашу домашню тварину? – Меліса (німецька вівчарка)

– Її звали Меліса. Коли я був менший, був такий канадський мультик про єнотів. Одного звали Меліса, іншого – Берт. Я ще тоді подумав, що так чи так назву колись свого собаку. Нашу собаку ми взяли у міліцейському притулку й назвали її Мелісою.

7. Ваш улюблений вид спорту? – Картинг, кульова стрільба

– Часто катаєтесь?
– Не так уже й часто, але коли є можливість, то стараюсь у цьому собі не відмовляти. Люблю брати участь у якихось колективних заїздах. У мене з дитинства була мрія професійно зайнятися цим видом спорту, але оскільки такої секції при Палаці культури не було, мені це не вдалось. Зараз у Луцьку можна покататись тільки в «Адреналіні». Цікаві картодроми є в Києві, там навіть на декілька рівнів є. 

Не знаю, чи можна назвати видом спорту кульову стрільбу, коли прицільно стріляють у тирі.

8. Ким ви хотіли стати в дитинстві? – Спочатку хотів стати військовим льотчиком, а потім побудувати дипломатичну кар’єру.

– Від мрій якось все плавно перейшло в русло дипломатичної кар’єри. Певною мірою це й визначило вуз, у який я вступив. Коли я вступав, не було ще змоги подавати документи у декілька вузів, а фінансово ні Київ, ні Львів моя родина не потягнула б. Так я залишився у Луцьку на факультеті міжнародних відносин. Моє навчання навіть залишило відбиток на строковій службі, бо у нашій роті мене називали Дипломатом.

– А літати доводилось коли-небудь?
– За штурвалом не літав ніколи. Вперше з батьками полетів з луцького аеродрому Крупа в Одесу з дозаправкою у Хмельницькому, це було у 1988 році. Нещодавно з групою учасників проекту ми літали у Стокгольм.

9. Улюблений предмет у школі? – Географія та хімія

– Цікаво, що хімія мені більш подобалась органічна у старших класах, попри те, що всі кажуть, що неорганічна хімія простіша за органічну.

– А які предмети не любили?
– Так щоб аж не любив, то таких предметів не було. Ставлення до предмету, мабуть, визначається вчителем, а з вчителями та викладачами мені щастило завжди. Нема жодного вчителя чи викладача, про кого б у мене залишились відверто негативні враження.

10. Улюблений анекдот? – На кожен час – свій анекдот.

– Зараз часто розповідаю анекдот про танковий полк. Його треба не тільки розповідати, але й розписувати.

Отже, є танковий полк. Командир полку збирає офіцерський склад і каже:
– Нам до укомплектування прибуло 28 танків. Ці танки треба перегнати в парк. 28 танків ми ділимо по 13 штук на 7 рот. Ясно?
– Ясно!
– Питання?
Всі мовчать, молодий лейтенант піднімає руку.
– Товариш полковник, 28 на 7, щоб було 13, ніяк не ділиться.
– Як не ділиться? От дивися: 8 поділити на 7 буде один, залишається 21. 21 на 7 = 3. 13? 13!
Лейтенант перерахував калькулятором, каже, що все одно не виходить. Полковник знов показує.
– Ось дивися, множимо – 7 на 13. 7 * 1 = 7, 7 * 3 = 21. Разом 28? 28! Дивися ще додаванням. Пишемо сім разів 13. Додаємо трійки. 21 + сім одиниць – разом 28.
Тут лейтенант вже не витримує.
– Добре, я згоден, 28 танків по 13 штук в 7 рот. Як мені їх у себе в роті розприділити?
Руку піднімає старий такий, замучений підполковник.
– Можна я поясню? – каже. – От дивися, в тебе є 13 танків, три розводиш по взводах, один залишаєш собі.


11. Улюблена книга? –  Історично-публіцистичні. М. Веллер «Пригоди майора Звягіна»

– Мені подобається читати розповіді Михайла Веллера. У нього є чудова розповідь про воєнного лікаря у відставці, який став лікарем на швидкій допомозі. Там кожна глава – це нова історія.

Подобається увесь цикл Акуніна про Фандоріна, можу його перечитувати. Що мене змусило по-іншому подивитися на людину – це мемуари Познера «Прощання з ілюзіями». Нещодавно прочитав цю книгу.

Був під неймовірним враженням від книги і п’єси «Століття Якова» Володимира Лиса. Зараз перейшов на формат аудіокниг. Часто слухаю їх в машині.

12. Улюблений фільм? –  Трилогія про «Друзів Оушена».

– Загалом любите кіно? Часто ходите у кінотеатри?
– Так, і в кіно часто ходжу. Дивлюсь майже всі прем’єри, з малим часто мультики дивлюсь. Єдине, на що не пішов – «Аліса в задзеркаллі». Якось не моє, не можу зрозуміти оцієї психоделіки.

13. Улюблений актор? – Кевін Спейсі

14. Хто ваш ліпший друг? – Андрій

– Розкажете, хто це?
– Ми навчалися разом в інституті, тож дружба має початок у тому періоді. На сьогодні він живе і працює у Берліні, однак це не заважає нам підтримувати дружні стосунки. Ми постійно на зв’язку. Коли він приїжджає до Луцька до батьків, ми обов’язково завжди зустрічаємося. Наші дружні стосунки тривають вже багато років.

15. Ваше хобі? – Кастомайзинг старих автомобілів

– У мого батька була мрія: він дуже хотів 21-шу «Волгу». Він купив її і заспокоївся, натомість машиною перейнявся я. Не робив якогось жорсткого тюнінгу, але вніс у конструкцію автомобіля певні зміни, щоб він вів себе більш адекватно у сучасному потоці. Моя 21-ша «Волга» була готова десь на 70%, залишалось пофарбувати її, але так склались обставини, що в такому стані я її продав. Купили її хлопці з Кам’янця Подільського. На скільки я знаю, зараз вона обслуговує там різні екскурсійні тури, весілля.

Нещодавно з Миколою Ярославовичем я був на одній з прибудинкових територій і побачив там «Победу». Дуже навіть ще жива машинка. Я задумався, і знову в голові почав назрівати якийсь проект з приводу цього автомобіля. Не знаю, чи купуватиму її, але ідея така є.

16. Я люблю свою сім’ю і Батьківщину.
17. Я терпіти не можу підлості.
18. Я мрію.

– Я поставлю крапку. Я мрію, але мрії розказувати не можна.

19. Ваша улюблена страва? – Деруни

– Зараз не знаю, але колись їх класно робили з сиром у кафе «Сніжинка». Давно вже там не був.

20. Ваш улюблений колір? – Синій

21. Гори чи море? – І море, і гори.

– Де останній раз відпочивали?
– Відверто, то я не пам’ятаю коли останній раз відпочивав. Напевно, у Стокгольмі, коли гуляли ввечері по старому місту, визначними місцями.
– Маєте якісь плани на літо?
– Усі мої плани будуть залежати від графіка міського голови.

22. Кава чи чай? – І кава, і чай

– Але чай п’ю тільки чорний і тільки з лимоном.

23. Що б ви взяли із собою на безлюдний острів? – Оптимізм

– Виключно оптимізм. Решту доведеться шукати там.

24. Що мрієте отримати на День народження? – Див. п. 18

– Як загалом ставитесь до подарунків на день народження?
– Дуже позитивно і їх завжди приємно отримувати, але я не люблю сюрпризів.

25. Дата заповнення. – 07.06.2016
26. Намалюйте малюночок.

27. Кому передати анкету? – Андрію Разумовському
28. Напишіть побажання. – Миру, щастя, міцного здоров’я, справжньої радості!

***

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу tabloyid@gmail.com.

+1
+8
-1

Коментарі

А про секретики земельних комісій чому не розповідаєте ?

Додати новий коментар