Міні-Міс світу: лучанка, яка стала найкрасивішою дівчинкою планети

22 травня 2015

Маленька лучанка Анна Климовець у свої 10 років здобула титул «Міні-Міс світу». Анна – цілеспрямована та талановита дівчинка з широким діапазоном інтересів та вподобань. На інтерв’ю юна красуня прийшла з мамою Оксаною, яка завжди підтримує доньку у її починаннях.

Климовець займається модельним бізнесом всього рік, проте все ловить на льоту. Окрім звичайної школи, Анна ще навчається в музичній, ходить на модельні курси, співає, плете резинками та полюбляє кататись на роликах. Більше про своє життя розповість сама героїня.

 
***
На конкурсі «Міні-модель України» мені дали запрошення на «Міні-Міс світу», який проходить в Туреччині, у місті Бодрум. Ми вирішили взяти в ньому участь, готувались дуже ретельно. З України зі  мною на конкурс приїхав хлопчик Арсен з Тернополя, ми намагались триматись один біля одного та робити все разом. В перший день приїхали із великим короваєм на якому були різноманітні квіти та рушником. Коли ми везли його в літаку у великій коробці, то всі запитували що це, ми відповідали, що це – український хліб.

 
***
Для «Візитки» я розповіла вірш на трьох мовах: турецькій, англійській та українській. Така підготовка вразила членів журі. Турецька мова складна, але я це зробила. Мені взагалі легко даються вірші. Потім ми з Арсеном вручили коровай, який, доречі, повезли для мера.
 
***
Нажаль, в нас в Лцьку немає модельної школи для дітей. Раніше я ходила до Марини Занюк, але мені зробили зауваження, що я копіюю дорослих при ході та позах для фотосесій. Зараз намагаюсь відвідувати менше занять.

 
***
На конкурсі талантів я співала пісню «Українка-волинянка». Мене здивувало те, що майже ніхто до цього конкурсу не готувався. Я виступала в українській сукні, вінку. Мене всі фотографували та знімали на відео.
 
***
Коли оголосили, що я перемогла, я була дуже рада. Журі оцінювало не лише конкурси, а й як ти себе поводиш на репетиціях, в їдальні, як спілкуєшся.


***
В нас організатори розмовляли різними мовами. Ми гуртувались по купках, хто розумів російську, хто англійську, хто турецьку. Я навчаюсь у 1 школі, в нас поглиблене вивчення англійської мови, але я зробила висновок, що окрім граматики потрібно навчатись розмовній мові.
 
***
З 7 років я навчаюсь у музичні школі № 3. Мій портрет висить на дошці пошани. І це мій стимул, щоб не пропускати заняття, хоча інколи й таке буває. Коли потрібно було обирати інструмент, то я обрала фортепіано. Найбільше не люблю сольфеджіо.


***
Навчаюсь на відмінно. Я навіть отримала грамоту «Кращий учень 2015». В нас дуже хороша школа, всі завжди мене підтримують та розуміють.
 
***
Я на сцені, як вдома, мені там комфортно. Я люблю, коли мене фотографують.


***
Я не знаю ким хочу стати в майбутньому, можливо, моделлю, співачкою, акторкою, телеведучою. Я ще не вирішила.
 
***
Мій кумир – Дзідзьо. Коли всі це чують, то дуже дивуються. Ми побували майже на всіх його концертах в Луцьку та найближчих містах. Він завжди мене знаходить серед натовпу, ми співали з ним пісні в Рівному. Мама перелякалась, не могла мене знайти серед натовпу, а вже потім побачила, що я на сцені. Я через Дзідзьо така весела, беру з нього приклад.


***
В мене мало вихідних, але в неділю ми обов’язково ходимо на ролики. А останнім часом почала займатись кінним спортом, мені це дуже подобається. Ще я плету резинками. Я плету все та всім.


***
Я встаю о 8 годині, далі йду на сольфеджіо та музичну літературу, потім на вокал, фортепіано, а тоді вже в школу. Уроки в школі закінчуються після шостої, потім я йду до репетитора. Але інколи буває, що я пропускаю заняття, мама мені дозволяє.

Спілкувалась: Катерина УСТИМЧУК

+1
-10
-1