«Красуня листопада» Юлія: У мене найкраща робота – я мама

​За результатами голосування наших читачів, «Красунею листопада» стала чарівна лучанка Юлія Яцишина. Вона отримала 145 читацьких голосів, значно випередивши інших красунь.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: ЧИТАЧІ «ТАБЛОЇДА ВОЛИНІ» ОБРАЛИ «КРАСУНЮ ЛИСТОПАДА»

Тож, за традицією, «Таблоїд Волині» поспілкувався із переможницею.

Як виявилося, Юлія не лише красуня ззовні, а й дуже приємна та щира у спілкуванні. Вона полюбляє активне життя, спілкування з друзями за чашкою чаю, а її головне захоплення – це танці. А зараз найбільша радість та турбота дівчини – маленький синочок. Тож про це – читайте у нашій розмові.



– Ви стали впевненою переможницею серед усіх листопадових красунь на «Таблоїді Волині». Поділіться, маєте якісь секретики краси?

– По-перше, я б хотіла подякувати всім, хто за мене голосував. Для мене це було насправді неочікуваним. Я навіть не відразу дізналась про перемогу!

Щодо секретів – то їх немає. Потрібно посміхатись життю - і воно обов'язково посміхатиметься у відповідь!

– Багато часу приділяєте зовнішності? Що є запорукою вашої краси: більше природа чи вкладена праця – спортзал, дієти, догляд і т.д.

– Насправді, не надто багато часу я приділяю зовнішності, особливо тепер, коли весь мій час та увага належить синочку. Але ще з дитинства батьки привили мені любов до танців, які стали невід'ємною частиною мене.

Спочатку були українські народні танці, потім танець живота. Впевнена, це неабияк позначилось на зовнішньому вигляді, додало впевненості в собі. Це неймовірне задоволення, коли справа, яка подобається, ще й є корисною.



– Знаємо, що Ви неодноразово брали участь у конкурсах краси. Розкажіть про свій перший такий досвід. Коли це було, які враження були від участі та перемоги?

– Ніколи в мене не було мети стати учасницею таких конкурсів. Безумовно, я завжди любила активне шкільне, студентське життя, була в студентському активі. Мені подобалось організовувати різноманітні заходи, бачити, як моя праця приносить радість іншим, але самостійно бути учасницею не намагалась. Але коли вже запрошували, старалась достойно представити свій клас, групу, факультет...

Перший конкурс такого типу був ще в школі. У 8 класі. Було страшно, але цікаво. Такі конкурси дарують новий досвід, знайомства, друзів.



– А зараз де ви працюєте та чим займаєтесь?

– Зараз у мене найкраща робота – я мама. Саме тому весь час, захоплення, інтереси пов'язані лише з цим.

Навчалася на факультеті міжнародних відносин, але, на жаль, за спеціальністю поки не довелося попрацювати.

– Які маєте хобі?

– Моє головне хобі, як я вже казала, – це танці. Займалась ними 17 років, зараз поки декретна перерва. Спочатку 10 років танцювала українські народні в народному ансамблі танців "Радість". В університеті зацікавилась танцем живота. Займалась в ансамблі східного танцю "Аміра". Виступали, їздили на конкурси.



Можу впевнено всім дівчатам, жінкам радити займатись таким мистецтвом. Це неймовірно гарно і дуууже корисно для жіночого організму. Крім того, ви будете в чудовій фізичній формі, тіло підтягнуте, шкіра еластична, постава правильна, жіночна! І для цього не потрібно виснажувати себе в тренажерних залах, а можна просто отримувати задоволення.

Окрім того, останнім часом зацікавилась плетінням волосся. Дуже мені подобається заплітати різні колоски, робити зачіски. Але це поки лише на рівні хобі.



– Як любите проводити вільний? В яких місцях у Луцьку любите відпочивати?

– Я людина не «клубна». Хоч танцювати люблю, але любові до дискотек особливо не маю. Для мене найкращий відпочинок – це спокійно погуляти з друзями, з сім'єю, з синочком на природі, в парку... Люблю посидіти в затишному кафе за чашкою запашного чаю, поспілкуватись з приємними людьми.

– Хто для вас є ідеалом? і чому?

– Ідеалом, напевно, є мої батьки. Я безмежно вдячна їм за все, що вони для мене зробили і продовжують робити. Я радію від того, що в мене така сім'я. Дивлячись на батьків, розумію, що вони є прикладом... Прикладом батьківства, прикладом того, якою повинна бути сім'я, якими повинні бути відносини між подружжям, навіть через десятки років після одруження, і головне - якою повинна бути Людина, щоб було не соромно дивитися людям в очі і бути взірцем для своїх дітей. Вони саме такими і є!



– Що вважаєте необхідним для досягнення успіху?

– Потрібно знати, чого ти хочеш і впевнено до цього йти. Потрібно бути наполегливим і забути про страх, точніше навчитися з ним боротись. Напевно, страх є найбільшою проблемою, що губить мрії... Хоча насправді він живе лише в нашій свідомості, ми його породжуємо і лише ми можемо здолати. Люди, які чітко усвідомлюють свою ціль і не бояться перешкод (а вони завжди є), обов'язково знайдуть і шлях для досягнення своєї мети.

– Любите домашніх тварин? У вас вдома є домашні улюбленці?

– Так, тварин дуже люблю. Через те, що живу в квартирі, ще з дитинства не було можливості тримати тварин. Всі мої друзі знали, як я мріяла про це, тому одного дня мені зробили сюрприз. Просто анонімно через службу доставки принесли мені в коробці кошеня. Радості моїй не було меж! Тепер живе з нами красуня-кішка.



– Яку музику слухаєте найчастіше?

– Музику слухаю всяку. Окрім важкого року. Люблю українських виконавців. Люблю іноземну музику. Через те, що танцювала народні танці, то і музику народну люблю. Загалом в цьому сенсі я невибаглива.

– Які фільми полюбляєте?

– Я людина позитивна, тому фільми вибираю такі ж. Ніяких фільмів жахів, бойовиків - це не моє. Люблю комедії, якісь романтичні фільми, інколи можу подивитись документальне кіно. Сучасні повнометражні мультфільми теж піднімають настрій. Хоча, чесно кажучи, уже достатньо давно мала змогу піти в кіно чи подивитись фільм вдома.



– Що найбільше цінуєте в людях?

– Найціннішим вважаю щирість. Якщо людина щира, чесна, відкрита, то з нею і легко спілкуватися, вона не зрадить, не буде підлещуватись. Впевнена, що краще, коли тобі щиро кажуть все, що думають, навіть якщо це може бути не зовсім приємно, аніж в очі посміхаються, а позаочі обмовляють. В будь якому разі, життя рано чи пізно показує, хто є хто.

– А як ставитесь до заздрісників?

– Я їх не розумію. Я вважаю, що потрібно любити своє життя і робити його кращим, а не заглядати у чужі вікна. Якщо хтось досяг більше, ніж ви, потрібно радіти за людей і брати собі за приклад, надихатись на нові звершення. Ми самі творці своєї долі, тому свою увагу потрібно направляти на те, щоб зробити своє життя таким, щоб приносило вам радість. Впевнена, щаслива людина не здатна заздрити, їй просто це не потрібно.

– Що побажаєте читачам та читачкам «Таблоїда Волині»?

– Наше життя дуже швидкоплинне, але неймовірно чудове. За щоденною рутиною ми навіть не встигаємо помічати це. Тому я бажаю всім вміти бачити все хороше, що є в житті кожного з нас, а хорошого, повірте, є чимало! Бажаю навчитися насолоджуватись кожним моментом, радіти маленьким приємностям, з яких і складається щастя. Побільше посмішок, впевненості – і все у вас вдасться!