Юлія Федецька: «Взагалі не вважаю, що я якась "впізнавана"»

18 Березня 2018

Текст: Наталка МАЗЕПА
Фото: Юлія ФІЛІРОВСЬКА
Настрій: кав’ярня «Львівська майстерня шоколаду»
(просп. Волі, 15)

Талановита дизайнерка Юлія Федецька вже підкорює світові модні подіуми. Хоча свою кар’єру жінка розпочала не так давно – трохи більше року – її запрошують представити своє бачення стилю і у Київ, і в Мілан. Лучанка, яка вільно володіє чотирма мовами та природнім магнетизмом, пишається своєю сім’єю, волинянами та радо розповідає про рідний Луцьк.

Про те, як втілювала мрії в реальність, про власну «впізнаваність», що варто підкреслити, а що краще приховати жінкам, Юлія розповіла у інтерв’ю.

Чай чи кава?

– Кава! Завжди кава! Я каву дуже люблю і п’ю біля шести чашок на день. Але п’ю каву лише з корицею. Є в мене таке ще з дитинства. Коли ще навчалася в школі і в нас в їдальні були такі булочки з корицею, я завжди підходила і просила, щоб мені лишали ті, на яких найбільше кориці. Я вже років 5 навіть капучино собі з корицею замовляю.

– О котрій годині зазвичай починається ранок?

– Я завжди встаю в сьомій. У нас зараз Адріан ходить в другий клас, тому з самого ранку встаємо. І взагалі я вважаю, що день треба починати рано, бо тоді можна максимально все встигати. На вихідних можу дозволити собі трошки більше поспати. Завжди п’ю спершу воду, без меду. Чомусь не дуже його люблю. В принципі нічого особливого.


– Ви дотримуєтесь якихось дієт чи раціонального харчування?

– Зараз пішла якась така тотальна мода на правильне харчування і на спорт. Мені здається, що це добре, тому що молодь почала більше задумуватися над тим, що вона їсть. Дивлюся, що і в спортзалах велика кількість людей займається… Це супер! Мені здається, що в будь-якому випадку, їжа дуже впливає на наш вигляд. Тому я за здорове харчування. У мене нема такого тотального контролю за їжею, ні. Я просто стараюся максимально виключати зі свого раціону якісь продукти і страви, які мають велику кількість холестерину чи калорій.

Що любите їсти?

– Я дуже люблю сирники. Вони у мене виходять добре і я їх люблю.

– Часто готуєте?

– Знаєте, я не можу сказати, що належу до таких жінок, які готують три страви на день. По-перше, не можу собі того дозволити через час. Я катастрофічно не маю часу. Але коли він є, і є натхнення, мені завжди хочеться чимось здивувати своїх близьких. Минулого року я була в Києві та мала таку нагоду відвідати майстер-клас Ектора (Ектор Хіменес-Браво канадський i український шеф-кухар колумбійського походження, бізнесмен, телеведучий, – авт.) в його школі. Я – естет. І в одязі, і у стравах – в усьому. Мені подобається, коли гарно. Я велику увагу приділяю посуду, ноткам, які додають вишуканості…

– Чи є у Луцьку для Вас особливо затишна місцина, де Ви можете побути одна або з найближчими людьми?

– По гороскопу я – Водолій і дуже люблю компанії та гостей у своєму будинку. Не можу сказати, що шукаю місце, де хочу побути наодинці. Та й часу в мене не вистачає на це, бо коли я одна, то завжди маю якусь роботу. Є кафе, якісь заклади, куди люблю ходити з дітьми чи батьками – «Патіо ді Фіорі», «Фелічіта».

Коли немає погоди, ми гуляємо у торгових центрах. Йдемо з дітьми в якісь ігрові кімнати, де вони можуть пострибати, побігати, випустити свою енергію. А коли сонячно, то гуляємо в центрі міста. У нас біля будинку – купа місця. Мені нема різниці, де гуляти, головне – з ким.

– Вас у місті часто впізнають?

– Ні. Я виросла тут і взагалі не вважаю, що я якась «впізнавана». У нас настільки маленьке місто, що всі з усіма знайомі – чи бачилися, чи пересікалися десь.

– Якщо згадати дитинство, ким Ви себе тоді уявляли?

– Я з шести років займалася бальними танцями. Дуже любила танці, спорт і протягом десяти років це було моїм великим хобі. Вже й мама мені нагадує, що я любила не так моду, як якийсь особливий одяг, щось поєднувати. Вона мені завжди каже: «Знаєш, Юль, ти мені з дитинства, як збиралася у садочок, то звечора робила цілу каторгу». Банти мали пасувати під колготки, колготки під туфлі. Тоді не було такої великої можливості мати мільйон пар взуття, тому я завжди підбирала хоча б мінімальні аксесуари, але вони мали бути обов’язково.

– Вас часто можна побачити разом із мамою й на світських заходах. Які у Вас стосунки?

– Дуже класні! У мене мама, мабуть, найліпша подруга! І це така людина, яка знає мене дуже добре. Я завжди кажу, що мені дуже пощастило, бо ми з мамою близькі. Вона може дати мені таку дуже чесну і сильну критику в будь-якій ситуації. Ми з нею у дуже гарних стосунках.

– Що наштовхнуло Вас на думку, що моделювання одягу – це не просто мрія, а таки майбутня професія?

Ще навчаючись у школі, я всі свої речі, сукні, завжди шила. Мені завжди була ціла трагедія піти і купити щось готове у магазин чи куди-небудь. Навіть якщо я щось купувала, то завжди його обов’язково переробляла, перерізала, щось дошивала. Завжди мала власне бачення тої речі, яку хотіла.

Я шила рік, два, три, потім дійшло до того, що почала шити собі не лише сукні, а й купальники, верхній одяг, абсолютно всі речі. Мої знайомі, друзі, рідні питали, де я таке взяла, я казала, що пошила. «А можеш мені таке пошити?» чула від них.

– Розкажіть про Ваше навчання. Де здобували дизайнерську освіту?

Я дуже довго до цього йшла. Тут закінчила СНУ і не була знайома конкретно з професією дизайнера одягу. Коли вирішила безпосередньо пов’язати життя з модою, а сталося це не так давно, адже бренду Yulia Fedetska лише рік і чотири місяці, я дізнавалася про курси. В Україні чомусь нема такої спеціальності як дизайнер одягу. Дуже мріяла навчатися закордоном, безпосередньо в Мілані. Почала навчання в інституті дизайну Марангоні (Istituto Marangoni – авт.). Уже там зрозуміла, що це моє. Якось воно мені дуже пішло. І зараз моя робота настільки влилась у моє життя!..

Цей вуз – один із найпрестижніших вузів з дизайну в Європі. Це були місяці неймовірної казки. Там своїм учням дають абсолютно все. У нас були і викрійки, і всі комп’ютерні програми. Ми працювали у Фотошопі, ми вчили історію моди... Це було дуже круто. Я там дізналась дуже багато і дійсно вони дали мені поштовх і познайомили мене зі світом моди. Мода дуже мінлива і потрібно знати деякі тонкощі, щоб бути професіоналом.

Там нам розповідали, що основи-основ моди вигадали давним-давно і ніхто не придумає третю штанину. Ми можемо експериментувати з кроєм, кольором, фактурою, але загальні тенденції які були, такі і будуть. Тобто кожного року ми вертаємося до чогось, що було модним багато років назад. Все йде по колу. Придумала Коко Шанель чорну сукню і зараз чорна сукня є щороку, просто трошки іншого фасону.

Потім я їздила на майстер-клас зі стилю у Париж. Там було навчання у Світлани Дель Фаро – відомої манекенниці і лукером. Вона міняє стилі і образи жінок у Франції. Мені завжди дуже подобався стиль і шик француженок. Якщо брати зі всіх націй, їх видно здалеку, вони виглядають розкішно. Якоюсь мірою просто, але в тому і їх шик.

Так потрохи я почала реалізовувати свою мрію.

– Як відбувся показ першої колекції від Yulia Fedetska?

Перша колекція була випущена у Будапешті. Там же відбувався конкурс молодих дизайнерів. Я мала якусь уяву, але була ще в тому взагалі некомпетентна. Подала заявку на участь і почала потихеньку розробляти колекцію. Вона була дуже невеличка, можна навіть сказати, капсульна колекція одягу, з 13-ти луків. Для мене було шоком, що після показу всю колекцію розкупили. Ми навіть не мали такої кількості пакетів і коробок, щоб його усе гарно запакувати.

Цей рік ми працювали постійно у режимі онлайн, тобто з клієнтами спілкувалася особисто. Переважно через Інстаграм. А вже з цієї весни плануємо відкрити офіційний магазин у Києві. Я думала, що це буде швидше, але, як завжди, в нашій країні, з нашими майстрами і ремонтами, все затягнулося (сміється, авт.).

– Скільки всього колекцій вже випустили?

Офіційних показів було п’ять: Будапешт, Київ, Львів, Берлін, Мілан. У Луцьку ми брали участь, коли Марини Занюк святкувала річницю агенції MZMmodels. Не так давно я була у Києві, де відбулася презентація весняної колекції Juice by YF, з якою були й в Мілані. Тобто офіційно ми зробили три колекції, і дві було капсулки. Повна колекція містить більшу кількість луків, а капсулка меншу та представлена у фотосесіях без показу. Безпосередньо до нового року ми робили капсульну колекцію вечірніх суконь.

– Розкажіть про колекцію Simplecity. Вона досить проста і водночас оригінальна...

Я взагалі прихильниця Simplecity у всьому, у всіх колекціях. Мені подобається простота. Простота в деталях, максимальна простота у всьому. Я не люблю поєднання багатьох фактур, кольорів, відтінків, блискіток та мережива. Я люблю мінімально поєднувати це все. Дуже люблю чорний та білий кольори. Це, мабуть, мої фаворити однозначно. І сукні Simple City мої улюблені. До речі, після цієї колекції, яку ми представили у Львові, нас запросили на Berlin Fashion Week. Вона стала таким поштовхом.

– З ким із модельного бізнесу у Луцьку Ви підтримуєте стосунки?

Мала нагоду познайомитися з Анею Русиновою, яка завжди мене надихала своїм талантом і своєю красою. Це, мабуть, для мене одна з найгарніших жінок в Луцьку і не тільки. Аня дійсно неймовірна у плані моделінгу. Вона настільки ідеально демонструє те, що від неї хочуть. Дуже важливо, коли модель передає саме те, що бачить дизайнер. Аня – просто топ.

З Мариною Занюк. Теж дуже хороша співпраця налагоджена. Її дівчата працювали зі мною на Mercedes Fashion Week. Вони добре професійно підготовлені, у них неймовірна дисципліна. Якщо брати по чіткості та специфіці роботи, то вони молодці!

– Наприкінці листопада 2017 року Ви були на Lutsk Fashion Weekend. Які ваші враження, емоції? Чи є у Луцьку потенціал для розвитку фешн-індустрії?

Звичайно! У будь-якому випадку є потенціал. У Луцьку є багато талановитих людей та багато професіоналів – і в плані моделей, і в плані співаків, танцюристів. З нашого міста є дуже багато людей, які підкорили цей світ, взяти хоча б Діму Монатика. А ще – футболісти, хірурги... Наше місто має багато талантів… Щодо Fashion Weekend, звичайно, це круто і мені приємно, що це в нашому місті, що ми розвиваємося. Хай там, можливо, з деякими погрішностями, не без того, тому що ми не є великими професіоналами...

Для Луцька – це важливо. Тому приємно, що запрошують нових людей, виростають нові імена, дизайнери... Це супер! Я думаю, що через декілька років у Луцьку можна буде дивитися гарні покази.

– Коли лучани зможуть побачити Вашу колекцію?

Знаєте, думала про це, але просто не встигла фізично. Минулого разу на Fashion Weekend прийшла просто подивитися. Це, якщо не помиляюся, було після Lviv Fashion Week і ми розпродали всю нашу колекцію Simple City. Просто не було часу відшити нову, бо були замовлення і ми не встигли би. Звісно, я дуже хочу, бо я сама звідси, в мене тут багато знайомих, друзів і у майбутньому я хочу зробити якийсь гарний показ. Можливо, в рамках тижня моди, днів моди, можливо, індивідуальний. Просто на все треба час, а його зараз, на жаль, катастрофічно не вистачає.

– Хто для Вас ікона стилю?

Коко Шанель однозначно! Мені здається, що це та жінка, яка перевернула світ з голови на ноги. Також Ів Сен-Лоран, якщо брати чоловічий погляд. Ті костюми і той крій, який робить він, і ту деталізованість образу, як бачить це він, не бачить ніхто. Мені здається, він просто маестро моди і завжди буде в тренді. Фішку Ів Сен-Лорана видно здалеку. Ті костюми, піджаки, крій… дійсно класні.

– Якщо взяти Ваш гардероб, які речі Вам до вподоби?

– Коли я почала працювати зі стилем та модою, то зловила себе на думці, що я, як чоботар без чобіт. Навіть у Берліні не мала часу... Мені навіть не вистачило сукні і я була в чорному светрі і штанах.

Щодо кольорів, то я люблю білий, насичено моркв’яний. Не люблю коричневий, це для мене табу чомусь, не знаю чому. Люблю жіночність у одязі. Зараз модні жіночі джинси бойфренди, широкі куртки пуховики... В одному випадку це стильно, звичайно, але жіночний стиль потрохи чомусь пропадає. Все менше жінок одягають спідницю-олівець, блузи...

Я за жіночність, коли вона з шиком. Не люблю дуже відвертих суконь. Але мені все-таки більше подобається жінка у спідниці, в блузі та на підборах, ніж у кедах та у широкій футболці.

Звичайно, потрібно брати до уваги ритм, який зараз витримує жінка, який не дозволяє щодня бігати на шпильках. Я теж дуже часто ходжу в кросівках і джинсах, але люблю джинси по фігурі.

В мене у гардеробі менше спортивного, багато джинсів та сорочок. А взагалі топ гардеробу для жінки – це туфлі на високій шпильці, джинси, які ідеально сидять по фігурі і біла сорочка. Мені здається, що ідеальнішого образу бути й не може. Він завжди доречний у будь-якій ситуації.

Як не крути, одяг – це спосіб вираження особистості. Ми можемо вбранням щось підкреслити, щось приховати.

Особисто я поєднання велюрових спортивних костюмів і шпильок не люблю. Я за класику і за монохромність образу, тобто однотонність. І я за аксесуари – в будь-якому випадку аксесуари можуть змінити річ. Якщо навіть взяти класичні джинси, які ідеально сидять, білу сорочку і доповнити їх якоюсь ниткою чи браслетом, то це вже може стати й вечірнім луком.

Я – страшний фанат біжутерії. Дуже люблю її, і мені здається, що за допомогою біжутерії ми можемо кожну сукню, чи навіть піджак, трансформувати і зробити або більш святковим, або більш спокійним. Так само з шарфами.

– Ви дотримуєтесь якихось класичних правил стилю? Наприклад, якщо відкритий верх, то закритий низ.

– Звичайно. Мені здається, ці правила вже, як закони. Коли дуже коротка спідниця і відкрита майка з декольте, то виглядає це не розкішно, а вульгарно. Я такого не люблю. Якщо одягати коротку спідницю, то тоді однозначно – більш закритий верх. Якщо ми одягаємо з великим вирізом верх, тоді вже має бути довга спідниця.

– Яка для Вас ідеальна довжина сукні?

За коліно. Для мене особисто найбільш негарне у жінці – це її коліна. Я завжди за спідницю-олівець, з високою посадкою талії та за коліна.

– Що Вас надихає на створення колекцій?

Не раз чую це питання, але досі не можу дати відповідь і, мабуть, її не знайду. Мені здається, для того, щоб щось створити, не може надихати щось одне, а надихає загалом атмосфера, у якій ти знаходишся. Мене надихає, насамперед, моя сім'я, люди, які знаходяться навколо мене. Та й в загальному моє життя, подорожі, нові емоції.

– Зараз Ви плануєте відкрити магазин власного бренду одягу в Києві, а Луцьк є у планах?

Притримуюся завжди такого правила – не розказувати про свої плани, бо можу їх не виконати потім. Завжди кажу, що треба спочатку зробити, а тоді розказувати. За Київ кажу, бо вже штори будемо вішати (сміється – авт.). Стосовно Луцька – як може не хотітися відкрити свій магазин у рідному місті? Але поки що Київ, бо, як не крути, він більший. У Луцьку ж, якщо буде така можливість, то з великим задоволенням!

– Чи думали про випуск лінії парфумів?

– Ще до цього не доросла. Звичайно, хотілося би в майбутньому, але поки ні. Я взагалі маю специфічний смак, тому не впевнена, що всім вони сподобаються. А я завжди роблю тільки те, що могла б одягнути сама. Тобто ті речі, які ми демонструємо на показах, я і сама ношу. Якщо брати парфумерію, то я люблю дуже сильні аромати масляні, більш такого арабського стилю... Однозначно має бути той запах, який близький до душі.

– Табу в одязі – що Ви ніколи не одягнули би?

– Мабуть, те, що мені не пасує.

– Яка річ у гардеробі найдорожча?

– Годинник.

– Скільки у Вас татуювань?

– Треба порахувати (сміється, – авт.). П'ять, але вони у мене дуже маленькі.

Розкажіть, хоча б про одне.

– Можу навіть про три розповісти. На лівій руці у мене написано день народження Адріана, на лівій нозі – його ім'я, а на правій руці – його зірочка. Тобто всі три на честь сина. А далі не розкажу (сміється, – авт.).

Я не люблю великих татуювань, противник картин на тілі. Не розумію різних казкових чи містичних героїв. Але я «за» маленькі татуювання, які несуть для тебе велику цінність.

– Ви займаєтеся спортом?

– Так, я ходжу у спортзал, але не люблю фітнес. Не люблю групові заняття, різні танцювальні. На них розсіюється моя увага. Коли ж працюєш індивідуально у спортзалі, то можеш максимально сконцентруватися на тому, що тобі треба. Мені здається, що від таких тренувань можна отримати максимальний результат. Ходжу тричі на тиждень, як мінімум.

– Ваше хобі?

Люблю дуже танцювати! Латину. Це моє танцювальне минуле дає про себе знати. Танцюю я краще, ніж співаю. Співати у мене не дуже виходить, трошки слоник наступив на вухо (сміється, - авт.). В караоке співаю. Коли Різдво – колядки…

А ще я великий фанат кремів, масок. Взагалі вважаю, що потрібно доглядати за собою. Важливо дбати і про зовнішність, і про здоров’я.

Бліц

Скількома мовами володієте? Чотирма – українська, російська, польська, англійська. Вільно.

Улюблений світовий бренд. Chanel.

Дизайнер. Коко Шанель, Ів Сен-Лоран, Джил Сандер.

Улюблені виконавці. Rihanna, Монатик.

Музичний стиль. R&B.

Фільм. З останніх – «Гра Моллі». А загалом люблю романтичні комедії.

Море чи гори? Море.

Apple чи Samsung? Apple.

Спідниця чи штани? І спідниця, і штани.

Вино чи мартіні? Біле сухе вино.

Mercedes чи BMW? Porsche.

Холерик, сангвінік, меланхолік чи флегматик? Сангвінік.

Улюблені модні видання. Vogue, L'Officiel, Harper's Bazaar.

Парфуми. Montale Intense Cafe, Woman in Gold By Kilian.







***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу tabloyid@gmail.com.

11

Читати ще

Додати новий коментар