Хвилинка слави: дев’ятнадцятирічний лучанин, який навчає володіти грошима

04 Вересня 2017
Текст: Софія ГУДИЧ

У свої 19 років він вчить людей розпоряджатися грошима, планувати бюджет і заробляти більше. Даня не вірить в українську освіту, тож заробляє, аби самостійно оплатити польський диплом. Впродовж нашої бесіди у хлопця кожних кілька хвилин дзвонив телефон, після розмови він щось записував, аби точно виконати все і вчасно.



Народився у Луцьку, проте згодом переїхав до родичів у Бердянськ, а тепер Луцьк-Бердянськ – частий і звичний для нього маршрут, він спілкується українською і російською та відкидає штампи про ворожість українського Сходу і Заходу.

Гостем «Хвилинки слави» на «Таблоїді Волині» став Данило Клетков.

То чим ти займаєшся?
Чим займаюся? Працюю потихеньку. Я – фінансовий консультант.

Кого і в яких саме питаннях консультуєш?
Таки так, (сміється –авт.) більша частина людей в Україні не знає, що така професія існує. Толкові люди розуміють, що гроші повинні працювати. Тобто не повинні «просиратися» на шопінг та комуналку, хоч від цього й не втекти. Людям треба інвестувати – бізнес, валюта банки. Тож я пропоную варіанти, альтернативи цій людині, підшуковую ідеї для вкладень.

То я звертаюся до тебе і кажу: «В мене є мільйон, що з ним робити?»
Ну я ще не працюю з мільйоном. Але скажу, що в інших країнах, особливо в Китаї, люди справді йдуть самі до таких брокерів. У нас це ще не поширено, тож ми мусимо самі пропонувати свої послуги. Мене в цю справу привів друг.

Як почати таку справу? В тебе є якась спеціальна освіта?
Якби я працював в іншій країні, то мені треба було б спершу кілька років вчитися, тоді купувати ліцензію десь за 5-6 тисяч євро. У нас простіше та доступніше. Ми вчимося поступово. Нас вчать ніби курсами, з кожним новим рівнем. Тобто я вивчився – відпрацював навички, потім знову довчився і вже працюю з новими клієнтами .

Ти вчився у виші?
Ні, мені це не треба. Принаймні в цій країні.



То плануєш десь за кордон?
Так, в Польщу. Взагалі я, якщо за покликом душі, то не у фінансову сферу. Хочу працювати руками. Назбираю грошей та поїду до Варшави, вивчуся на інженера.

Інженер – стабільний та педантичний, це про тебе?
Ну-у, я б не сказав, людей сім мільярдів, тож раз на раз не приходиться. Просто треба пробувати нове, інженерія – це коли ти працюєш і руками і головою. Я вивчився в ПТУшці в Бердянську на автослюсаря, там зрозумів, ким справді хочу бути. Трохи працював у Польщі.

Повернувся у Луцьк, бо потягло на рідні землі?
Звичайно, там подекуди так жахливо. Там добре лиш поляками, нам же важче.

То розкажи, як там?
Там зовсім інакше ставлення. Були там і нормальні люди. Молоді ставляться зверхньо до нас, старші зазвичай краще. Молоді дивляться на нас, як на мавпочок. Я добре знаю мову, але п’ятдесят відсотків поляків думають, що українцям треба все пояснювати на пальцях. Отож , якщо ти українець, то ти мавпа. Десь половина поляків, яких я зустрічав, думають саме так.



Чи ставиш собі життєві цілі? Яким чином?
Так, я візуалізую це. Є кілька дуже важливих досягнень, я їх десь фіксую. Коли занепадаю духом, то перечитую. Вдома є ватман. Всі мої цілі чітко розписані. Без цілей якось жити не можливо. Як парусник у морі. Коли капітан не знає, куди йому плисти, то він нікуди і не запливе.

Чи доплив ти уже до того, якою має бути твоя кохана дівчина?
Точно не знаю. Для мене, одним з найголовніших критеріїв є розум. Не знаю, як це зрозуміліше пояснити, тобто з дурними я не можу спілкуватись.

Ти вважаєш себе розумним?
Не знаю, до якого рівню я повинен дійти, щоб вважати себе розумним.

Про що ти мрієш?

Насправді,у мене багато мрій. Швидше за все мої цілі – мої мрії.

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу tabloyid@gmail.com.


0

Читати ще

Коментарі

Bohdan

краще візьміть інтерв’ю в

1111

Покуда есть на свете дураки,

124

І це цікаво?смішно про таких

Додати новий коментар