Хвилинка слави: громадська активістка та дизайнерка Галя

02 Липня 2018

Текст: Олена СОЛЯНИК

Читачі «Таблоїда Волині» вже знайомі з цією дівчиною. Галя Шнит – різностороння особистість, займається тим, що їй до душі. Живе поблизу Луцька, закінчила 4-ий курс Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Сьогодні відкриємо ще одну її творчу сторону. Адже вона не лише дизайнерка неймовірньої нижньої білизни, а й громадська діячка.

- Розкажи про себе трьома реченнями.

- Мене звати Галинка, я закінчила університет. Займаюся громадською діяльністю, шию одяг. І роблю так, щоб життя не було сумним.


- Твоя спеціальність- це обдумане рішення чи випадковість? Хотіла б далі пов'язати своє життя з нею?

- Моя спеціальність – садово-паркове господарство. Це обдумано-випадкове рішення (сміється), навіть наслідкове від батьків. У майбутньому планую працювати по професії, бо є ідея , як у цьому напрямку розвинути Луцьк. Колись на «Lutsk Explosion» я писала проект про окультурення лісопаркової частини Луцька. Тобто вона у нас є, але люди про неї не знають. Оці всі пікніки, багато тощо треба робити там, а не в парку.


‌- Ти приділяєш багато часу громадській активності, але вона неоплачувана. Як ти цього ставишся?

- Вона розвиває зсередини. Голова краще думає. Час ти використовуєш максимально продуктивно, бо у тебе є лише 24 години. Ти маєш зробити щось по дому, якусь свою роботу, допомогти батькам і виділити час для громадської діяльності. Ну і поспати, але це вже, як вийде (сміється).

- Опиши свій типовий день в Луцьку.

- Встати, перевірити Instagram, поїхати на збори ФРІ (якщо вони є), повернутися додому доробити справи, які не доробила. Далі допомогти батькам і можна лягти спати. Моя робота – це пошиття одягу, зокрема нижньої білизни.



- Як тобі вдається все це поєднувати?

Коли одне та інше приносить задоволення, то це виходить дуже легко. Якщо я, наприклад, знаю, що мені на 17:00 треба на збори, то до цього часу намагаюся доробити все, що задумала.

- ‌З чого все почалося?

- З моєї першої «Твоєї країни» в Ужгороді у 2016 рік. Тоді через знайомих я дізналася про Луцький осередок ФРІ. Далі були мої перші літні ФРІшні табори: «The Game» та «Хвиля». Це було дуже круто. Після того я влаштувалася на звичайну роботу зі стійким графіком: спочатку працювала барменом, потім сушистом і нарешті помічницею дизайнера. Недовго я так жила, але ця робота навчила мене працювати з цифрами, готувати їжу та навчила стресостійкості.

- Розкажи про наймасштабніший проект, який координувала чи координуєш.

- Зараз я працюю над проектом – перший ФРІ-табір на Волині. Взагалі, це вперше, коли я виступаю в ролі координатора. Тема – медіа. Як на мене, дуже актуальна на сьогодні сфера. Багато людей цікавиться цією темою, тому що за нею майбутнє. Треба вміти розпізнавати маніпуляції новин у тих же стрічках Facebook та Instagram. Все це має величезний вплив на нас. Треба бачити плюси та мінуси, а також як соціальні мережі використовувати з користю: для ГО, власних проектів чи роботи. Тобто, це цікаво, це актуально, це потрібно.

Хто може взяти участь у таборі? Молодь України, зокрема Волині. Необов’язково бути учасником ФРІ, щоб поїхати на табір. Вік – від 18 до 35 років. Внесок становить 300 грн. В основному, це на харчування. Табір триватиме 5 днів: з 16 по 20 серпня 2018 року. Буде багато цікавих спікерів, які привідкриють завісу медіа-простору України і не лише. Також велика к-сть крутих лекцій, тренінгів, воркшопів від людей, які вносять частинку себе в розвиток суспільства.

- Де буде проходити Media Camp?

Це буде на березі одного з Шацьких озер. Вибирали ретельно. Повір, це дуже мальовниче місце. З міркувань безпеки локація буде відома лише учасникам та організаторам. Тобто, публікувати місце в соц. мережах ми не будемо. Тому з радістю запрошую вас заповнювати заявку та взяти участь у першому ФРІ-таборі на Волині.

-Яких зусиль коштує організувати табір?

В середньому потрібно 3 місяці на підготовку. Тобто, заради 5-ти дні ти витрачаєш 3 місяці часу. Але воно однозначно того варте. Чому потрібно їхати на табір? Бо це змінює твій хід думок. Ти знайомишся з безліччю людьми зі всіх куточків України. У вас різних рівень знань, різне виховання, різні уподобання. Але ось своєрідний «вінегрет» дає сили на створення чогось зовсім нового. На зміни всередині себе.


Вперше поїхала на табір уся така «домашня» і з думкою: «а як стільки днів жити без душу?»(сміється). Але не встигла я кліпнути, як вже разом з новими друзями пішли купатися в озеро. Це ще й неабияк загартовує. Також це банально збільшує спектр знайомих, до яких в майбутньому можна буде звернутися за допомогою.

- ‌У які моменти ти розумієш, шо займаєшся тим, що треба?

- От коли у мене з’явилося бажання зробити табір, одразу виникло питання формування команди. Самій, без перебільшення, організувати табір неможливо. Але коли охочих допомагати з підготовкою одразу з‘явилося чимало, то я зрозуміла, що на правильній дорозі. Адже я серед тих людей, з якими у нас спільні інтереси та цілі. Нам легко та продуктивно працюється разом. А це, як на мене, головна умова успішного проекту.


- Хто надихає тебе рухатися вперед?

Люди. Досвід однієї людини впливає на частину тебе. Я знаю людей, які молодші за мене, але встигають вдвічі більше. Тобі я їх запитаю: «А скільки годин в добі?». Навіть у молодших ти вчишся. А старші діляться досвідом і вчать ставити правильні пріоритети на ті чи інші завдання. Я вірю, що кожна людина не дарма приходить у твоє життя.

-Дякую тобі за розмову.







3

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter