Гурт «Без Обмежень» розповів у Луцьку про коронні пісні, ідеальний відпочинок та закарпатську кухню

23 березня 2017

Текст: Юлія ФІНКОВСЬКА
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ
Настрій: Ресторан «New York Street Pizza»

Вони – яскраві музиканти із 18-річною історією, роковим духом та чутливим ліричним серцем. Гостями веселої весняної розмови за кавою із «Таблоїдом Волині» стали позитивні і відкриті музиканти із гурту «Без Обмежень».


Традиційно у кавових розмовах спершу говоримо про улюблені напої. Чай чи кава?
Сергій Танчинець (фронтмен гурту): Чай. Більше люблю класичний зелений. А взагалі, вважаю, що найкращий чай чи кава – це пиво.
Андрій Радько (гітарист): Кава. Американо з молоком.

Якби не музика, то що було б у вашому житті?
С. Т.: Останнім часом відкрив для себе таку штуку – кастинг мотоциклів. Дуже подобається будувати мотоциклетні проекти. Поки мав лише раз такий досвід, займаючись дизайном мотоцикла, то, певно, зайнявся б чимось таким.
А. Р.: А я б лежав на ліжку… А якщо насправді, то вчив би мови, цікавлюсь ними.
Андрію, багато мов знаєте?
С.Т.: Одну він знає (сміється – авт..)
А. Р.: Дві! Українську і російську (усміхається і підморгує Сергієві – авт..)

Які перші асоціації з Луцьком?
С. Т.: Валєра з Порт-Сіті. Це та людина, яка вже втретє чи вчетверте нас запрошує у місто Луцьк. Ще в нього є друг Андрій. Трошки асоціації з Луцьком і гуртом «Тартак» та Сергієм Мартинюком з «Фіолету».

Зазвичай побачити щось у Луцьку не встигаємо, бо графік щільний. Можливо, колись приїдемо без концерту просто подивитися місто.

Чи пам’ятаєте найпершу пісню?
С.Т.: Так, пам’ятаю. Це було щось дуже жорстке, метал. А якщо говорити про «Без Обмежень», то це був трек «Сонце пече у груди». Може, ми колись згадаємо і зіграємо його ще раз.

А чи є пісні, які принципово не граєте?
С. Т.: «Беркут» не граємо після «Революції гідності». І нам дуже шкода цієї пісні, тому що вона потужно звучить і в записі, і наживо… Писалася спеціально, як гімн однойменного хокейного клубу, але відомі події сплюндрували нам зміст цієї пісні, тому вже ніколи не граємо її.

У кожного гурту є «коронна пісня», з якою асоціюють гурт. Яка у вас?
С. Т.: «Андеграунд» і «Бо без неї ніяк» - це ті пісні, які точно асоціюються з «Без Обмежень». Ще трохи «Мамині слова» і «Налий мені вина».

Які пісні з вашого творчого доробку найбільш ключові і важливі для вас?
С. Т.: Зараз мені найбільше подобається пісня  «На мелі» з нового альбому «5 хвилин».
А. Р.: Всі. Не зможу виокремити одну ніяк.
С. Т.: Ну так, справді, між дітьми не обирають.

Де найбільше любите відпочивати?
С. Т.: Певно, що взимку хочеться відпочивати у теплі, а влітку десь там, де трохи прохолодніше. Не завжди є змога, але коли все ж є, то відпочиваємо десь у теплих краях.
А. Р.: А тут я розкажу! Ми дуже-дуже любимо відпочивати у Сєрого (Сергія Танчинця – авт..) на батьківщині. Прекрасне місто Мукачеве, там справжній відпочинок! Їжа, люди, природа… От просто приїжджаєш і розумієш, що подобається все.

Сергію, коли вже зайшла мова про гостинність Мукачева, то яка ваша улюблена закарпатська справа?
А. Р.: Бограч?
С. Т. Ні, от бограчу я якось абсолютно не їм. Мені дуже подобається лечо… Подобається пасуля (квасоля – авт.) з капустою. Зараз я зробив такий невеликий експеримент – відмовився від м’яса. Воно то непогано, але не знаю, що робитиму, коли приїду до мами (сміється – авт.).

А ви готуєте?
С. Т.: Дуже рідко, але іноді щось навіть виходить.
А. Р.: Він скромний, а насправді фантастично готує піцу!
С. Т.: Ну так, піцу. Ще рибку можу запекти. А ще є класна узбецька страва – лагман, люблю її готувати і навіть дуже смачно виходить.
А. Р.: А я знаю дуже багато варіантів приготування «Мівінки». Рекомендую особливо з плавленим сирочком (сміється – авт.). А якщо серйозно, то люблю тайську кухню.

Музикантам завжди багато всього дарують. Що найбільш пам’ятне отримували від прихильників?
С. Т.: Нам завжди дарують їстівні штучки, кулінарні експерименти. Всілякі печеньки, булочки тощо. Очевидно, в очах дівчат ми виглядаємо занадто худими, то вони прагнуть потішити і відгодувати (сміється – авт..).

З чого народжуються ваші пісні: з тексту чи музики?
С. Т.: Абсолютно по-різному, навіть важко вловити ту конкретну межу, коли зароджується задум. Це довільна форма, абсолютно природна і гармонійна форма. Музику пишемо цілим гуртом, серед текстів моїх десь 80%, але іноді допомагає дружина чи друзі. Часом буває надихаюся на тексти, читаючи чиїсь вірші.

Яке кіно любите?
А. Р.: «Достукатися до небес».
С. Т.: Я люблю історичні фільми. Подобаються якісні фільми, які здатні пробудити якісь почуття. Серед улюбленого –  «Гра в імітацію», «Ігри розуму», «Його звуть Кхан», «Мільйонер із нетрів».


Чи підтримуєте зв’язки із суддями та учасниками «Х-фактора»?
С. Т.: Тільки у соцмережах. Лайкаємо пости одні одних, коментимо. Здебільшого списуємось з Антоном Савлєповим, бо він молодий, енергійний і якось ближчий по духу.


«Х-фактор» зробив вас відомішими?
С. Т. : Звісно ж, зробив. Не будемо тут лукавити. Платформа такого популярного шоу дала нам можливості донести себе до більшої кількості людей.


Якби можна було народитися в інший час, то який обрали б?
С. Т.: Майбутнє. Тому, що там, напевно, буде цікавіше. Майбутнє – завжди цікавіше, ніж те, що ми вже колись бачили.
А. Р.: Може, у 60-ті роки. Пити тоді не можна було, але курили всі (сміється –авт. ).

Часто буває, що гурти збирають тисячну аудиторію у столиці, але не мають попиту у власному місті. Як у вас у цьому плані з Мукачевом?
С. Т.: Усе дуже добре, бо нас там люблять. Там ми не граємо на великих площадках, здебільшого виступаємо у невеликих пабах, які нам до душі за своєю атмосферою, за знайомством із власником. 

Сергію, що обов’язково треба побачити у Мукачеві туристу?
На жаль, закрили прекрасну пельменну «У Філіпа», яку пам’ятаю ще зі свого дитинства. Зараз можу порадити піцерію «Колізей», де я їв найсмачнішу піцу у своєму житті (а їв я, повірте, чимало варіантів піци в Україні та закордоном). Є заклад із назвою «Фрегат», де вже багато десятків років роблять пречудові чебуреки. Звичайно, раджу традиційний бограч, банош, шашлик… Смаколиків у Мукачеві вистачає, треба неодмінно пробувати нові смаки, шукати несподівані для себе поєднання, тим паче, що за цінами усе доступно. Усвою чергу усім раджу приїздити до нашого класного міста!

А що ви, Андрію, порадите відвідати у вашому рідному Києві?
Макдональдс, Макфоксі і мій дім. Насправді я не гурман абсолютно, атмосфера іноді важить більше, ніж їжа.


Ну і наостанок: у чому секрет щастя від гурту «Без Обмежень»?
С. Т.: Я шукаю щастя у своїй родині, у своїх друзях, з якими маю честь творити у гурті. Отримую шалене щастя, коли виходжу на сцену і бачу оченята, які сяють і дивляться на нас. Цей зв’язок – невід’ємна частина того, що я можу назвати щастям.
А. Р.: Можу назвати усе те ж саме, додавши ще хіба щастя завжди і всюди бути самим собою!



***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу tabloyid@gmail.com.

 

+1
+7
-1

Коментарі

круті хлопці,успіху їм ще більшого)

що то за Валєра? хай привозить більше гуртів, як його знайти?

Велерій - це один із засновників NLL PROMO GROUP, які і так часто возять різні гурти...

Додати новий коментар