Закулісся Луцького зоопарку

27 Травня 2015
У кабінеті директорки Луцького зоопарку, мабуть, ніколи не доводилось бувати пересічному відвідувачу звіринцю. Можливо, навіть не всі здогадувались, що у Людмили Денисенко є власний кабінет. Це й не дивно, адже завідувачка зоопарку й справді буває тут вкрай рідко, проте для рубрики «Таблоїда Волині» «Хата для роботи» вона провела маленьку екскурсію робочими приміщеннями.

Перше, що бачимо, коли заходимо до будь-якого кабінету звичайно ж, іменна табличка. От тільки у Людмили Денисенко вона дуже скромна й видрукувана на звичайному папері. Директорка каже, що так і не знайшла часу, аби замінити ім’я на табличці ще з часів колишнього керівника, тож послуговується таким скромним варіантом у прозорому файлі.


У робочому кабінеті дуже тісно. Все через те, що тут сила-силенна усіляких речей, що так чи інакше пов’язані із роботою зоопарку. Якби не робочий стіл, то кабінет можна було б сприйняти за склад, але пані Людмила тим не переймається ‒ каже, що будь-яку площу треба використовувати раціонально.


На внутрішній стороні дверей ‒ файл з кредиторською заборгованістю за лютий 2013 року. «Коли я прийшла на посаду директора, понад 102 тисячі гривень був винен Луцький зоопарк. З часом вдалось виплатити майже все. Але цю заборгованість я залишила перед очима, аби завжди пам’ятати, до чого ми не можемо повертатись», ‒ розповідає Людмила Денисенко. Біля робочого столу на жалюзі ‒ плановий кошторис на проведення господарської діяльності КП «Луцький зоопарк» на 2015 рік.

[caption]
Біля робочого столу на жалюзі ‒ плановий кошторис на проведення господарської діяльності КП «Луцький зоопарк» на 2015 рік.[/caption]

Єдиний елемент інтер’єру, який директорка змінила у кабінеті ‒ нова картина за спиною. У рамі красується білий кінь, який впевнено мчить вперед. Пані Людмила каже, що це зображення надихає на роботу й одночасно нагадує, що не завжди треба все тягнути на собі.


Приходячи до кабінету вранці, директорка лишає на стільці свою сумку, повідок собаки Дори, з якою приходить на роботу, та перевзувається, адже на підборах не надто зручно пересуватись територією зоопарку.


Також у кабінеті ми бачили оленячі роги та пір’я птахів. Роги після того, як їх скинула тварина, отримали прихисток саме тут. Їх разом з пір’ям використовують для контактного зоопарку ‒ для людей з поганим зором тварин показують по-особливому.


Звичайно, особливої уваги заслуговує робочий стіл директорки. Чого тут тільки нема! Колекція квитків та сувенірної продукції з інших зоопарків; бейджі з різних семінарів та офіційних заходів; стос фотографій тварин та просто цікавих рішень, що стосуються їх утримання; найдорожчі серцю директорки світлини ‒ у рамках; статуетка сови, яку подарував колектив на ювілей; робочий блокнот та калькулятор.


Ще одним цікавим елементом кабінету директорки Луцького зоопарку є пічка. Саме завдяки пічному опаленню взимку тут тепло. Ця кімната у адміністративному приміщенні є найтеплішою й захищеною від гризунів, тому тут іноді зберігають навіть деякий корм.


Виходячи з кабінету директорки, натикаємось на шафу з медикаментами для тварин. Також тут є коробка із запасними ключами. У адміністративному приміщенні ще є кабінет бухгалтерії. Саме у ньому працівники разом з керівником роблять хвилинки перепочинку й п’ють каву.


Спеціально для «Таблоїда Волині» Людмила Петрівна зробила й невеличку екскурсію господарськими приміщеннями звіринцю. Нам вдалось побачити склад шин, які у революційні часи блокували військову частину на Волині. Згодом їх передали до зоопарку, тут шини використовують у якості іграшок для ведмедів та роблять із них… клумби. До речі, про клумби, на господарському дворі ‒ дуже багато розсади квітів, яку пані Людмила регулярно скуповлює на луцьких ринках й сама згодом висаджує.

[caption]


Автор: Ірина САСОВСЬКА
Фото: Дмитро КУХАРУК
0
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter