За лаштунками: як у Луцьку друкують газети

21 січня 2015
Робота на Волинській друкарні починається, коли більшість лучан вже готується до сну. Найчастіше – це вечір вівторка або середи, коли друкуються обласні тижневики.

Електронні файли заверстаних газет попадають до друкарні близько 23.00. Такий пізній час – не завжди з вини журналістів. Просто телепрограми приходять у редакції не раніше 22.00.
 


Кожен із цих "секторів" друкарської машини дозволяє додавати до газети додаткові сторінки - чорно-білі і кольорові


Поруч із друкарською машиною - папір у рулонах. В одному - 230 метрів
 

Подивитися, як друкують газету «Сім’я і дім» ми прийшли опівночі. Саме тоді до друкарні мали надійти друкарські форми, або, як їх ще називають - пластини. Це – алюмінієві листки, на які нанесені газетні тексти і фотографії.
 

На формі поміщається чотири сторінки газети


На кожній формі є спеціальна позначка, яким кольором "заливати" зображення та текст
 

Хімічне покриття цих листів (у нашому випадку – синього кольору) кислотою вимивають таким чином, що лишаються тільки літери і зображення. Тобто ті місця, які в майбутньому будуть фіксувати на собі фарбу і переносити її на папір. Але про все – по черзі.
 

Центральний пульт друкарської машини, який налаштовує всі робочі процеси
 
У цеху – шестеро працівників: майстер, який керує процесом, двоє друкарів, які відповідають за налагодження друкарської машини, двоє сортувальників, які «на виході» перехоплюють готові газети і складають їх у пачки та працівник, який відповідає за один з найважливіших етапів друку – встановлення друкарських форм.
 

Друкар знімає з валика форму газети, яку друкували перед "Сім'єю і домом"
 
Для того, щоб пластини вдалося добре зафіксувати у друкарській машині, їх треба загнути. У цьому процесі точність важлива до півміліметра.
 

Спеціальна машина загинає край пластини


Хімічним розчином із форми стирають зайве "синє"


В машину встановлюють нові форми - газети "Сім'я і дім"


Форма закріплена. Після запуску машини "сині зони" будуть фіксувати на собі фарбу та передавати її на папір
 

Те, що читачі сприймають повноколірною сторінкою, насправді є сторінкою, на якій поєдналося лише чотири кольори: чорний, червоний, синій та жовтий.
 

Фарба в друкарні зберігається у бочках


Друкарською мовою ці кольори називаються "маджента", "єлоу", "блек" та "циан"
 

Кожен із чотирьох кольорів наноситься на папір окремо. Тому кольорова сторінка чотири рази проходить через машину. Відповідно, для друку однієї кольорової сторінки виготовляється чотири пластини. От чому так важливо рівно загнути листок і прилаштувати в друкарську машину. Найменша неточність – і якийсь колір може «вилізти» за контури зображення.
 


Кожен колір на сторінку наноситься окремо
 

«На око» прилаштувати всі форми з потрібною точністю – нереально. Тому перший етап друку – проба. Машину запускають, отримують перші примірники. І з того, який колір куди сповз, роблять висновки, що регулювати.
 


Процес друку газети - максимально технологічний. Головне, правильно налаштувати машину
 

Процес налаштування насправді нереально складний, та друкар справляється за якусь хвилину. Натискає різні важелі (це називається «регулювати фарбу» і «поправляти натиск пластини»). І – газета тішить чітким повноколірним малюнком.
 

Кожен із цих важелів відповідає за подачу фарби та натиск форми


Знизу - видруковані сторінки лише червоним та синім, вгорі - усіма кольорами


 

«Сім’я і дім» має 16 сторінок: 4 кольорових та 12 чорно-білих. Машина друкує їх одночасно: з одного боку кольорові сторінки, з іншого – чорно-білі. Лінії подачі відправляють їх до центру, де вони з’єднуються в потрібній черговості. Затим машина сама розрізає та складає сторінки в одну газету.
 


Машина подає сторінки у потрібній послідовності, а після порізки - складає в газету
 

Газети із неймовірною швидкістю вилітають із машини. За хвилину – 300 примірників. За секунду – п’ять газет! Це при тому, що, зі слів працівників, машина працює на середній швидкості. На максимумі було б втричі швидше.
 


Швидкість друку газети вражає: 5 примірників за секунду
 

Машина рахує по 50 надрукованих газет, а сортувальники складають їх у пачки по 200 примірників.

Готову газету складають на палет, аби відвести в пункт видачі преси
 

О 1:20 весь тираж – надрукований. Тобто з часу появи в друкарні пластин і до моменту, коли газету можна забирати, минуло менше півтори години.
 


 

Людмила ЯВОРСЬКА
Фото: Олег ГОРДІЮК

P.S.  Нічого складного, правда? Втім, мені як журналістові важко погодитися з тим, що побачила. Бо, виходить, для того, щоб написати одну хорошу статтю, треба затратити втричі більше часу, аніж надрукувати весь -надцятитисячний тираж газети.

 

 

+1
-12
-1

Коментарі

Оце час надсучаних технологій, компютерів і т.д.)

Додати новий коментар