Яким буде Святвечір у волинських медійників, рестораторів та мера

06 січня 2017

Святвечір – особлива пора для кожного українця. Це час, коли традиції та Божа благодать збирає усю родину за столом, згуртовує та зміцнює, наділяє особливим настроєм.

«Таблоїд Волині» поцікавився, як проводять цей вечір відомі волиняни та що стоїть на їхньому святковому столі та яку кутю готують.

Мер Луцька Микола Романюк:

«На Святвечір усі страви готують дружина і теща. Вечеряємо родиною. Кутю робить дружина. На столі стоїть борщ з грибними вушками, вареники з картоплею та капустою, вінегрет, пончики, оселедець, компот із сухофруктів, смажена риба, картопля з грибами. Вечеря проходить без спиртного»
 
Керівник творчої студії Наталія Журавльова:

«Ми, звичайно, дотримуємося традицій, готуємо 12 страв. Кутю готую я. Не знаю, чи вона особлива, але хлопці кажуть, що смачна. Зерно відварюю в окропі з додаванням грушевого сиропу. Далі додаю тертий мак, родзинки, курагу, чорнослив, грецькі горіхи. Заправляю узваром з яблук, шипшини, диких грушок, сушеної вишні. Смакота!

На столі стоять кутя, узвар, голубці з грибами, риба запечена з горіхами, салат з буряка та горіхів, соління (помідори, огірки, перець), салат з білих грибочків, квасоля тушкована з гострим перцем, картопляники з грибами, млинці з начинкою із гарбуза та яблук, яблука печені з горіхами та медом, домашній хліб, печиво пісне».
 
Секретар Луцької міської ради Юлія Вусенко:

«Ми святкуємо за столом у батьків. Готує 12 страв та кутю моя мама. На столі зі страв, які завжди присутні у Святвечір, - пісні дріжджові оладки із оселедцем, вареники, у одному із них є копійка (на гроші), квашанина, грибні вушка, та багато страв, які є для нашої родини традиційними та символічними, бо готували їх наші бабусі та прабабусі. А ще – кутя в макітрі, ложки із якої не виймаються до ранку, бо лишаються для померлих родичів, які, за повір'ям, також приходять вночі до різдвяного столу.

Також під скатертиною сіно та на кутках часник як оберіг від усього лихого і дідух - як символ благополуччя, достатку та духовного життя українців, оберіг роду».

Директор департаменту інфраструктури та туризму Волинської облдержадміністрації Іван Мирка:

«Різдво - це для нас виключно родинне свято.
 
12 пісних страв обов’язково мають бути на столі. І часник і дідух присутні.
 
«Фішкою» родини є коли старший перехрестивши кутю підкидає ложкою до стелі. Також пишемо сценарій і до ночі ходим колядувати до всіх своїх»

Депутат Волинської обласної ради Михайло Імберовський:

«Святвечір для моєї сім'ї, родини, як і для усіх українців, сподіваюсь, є дуже родинним святом! Його ми святкуємо у батьків, і я дякую Богу за це!
 
Їздимо на львівщину до батьків, по черзі, от у цьому році черга вечеряти у батьків моєї дружини! Звичайно, на столі буде. окрім куті, дванадцять пісних страв, але дуже особливим у тещі є традиційний для тієї сторони український борщ з вушками, вечерю завжди починаємо з молитви, запалюємо свічечку!
 
Першою стравою, яку куштуємо, є кутя, і я завжди, коли її смакую, пригадую про голод тридцятих років, про який розповідала моя бабуся по маминій лінії, вона завжди плакала, коли її споживала, бо сама пережила це страхіття...
 
Також обов'язковою є колядка за столом, без неї вечеря не обходиться! Кутю після вечері не забирають і ложки теж усі залишають в макітрі, є традиція її залишати для тих родичів, яких вже з нами нема, колись бабуся казала, що вони приходять, як ми не бачимо, і вечеряють з нами!..»

Ресторатор-бізнесмен Андрій Котищук:

Для мене Святвечір – це дуже трепетно та по-сімейному! Я все дитинство це свято провів у селі Рудка-Миринська, Ковельського району.
Перед вечерею мій дідусь Мусій завжди виходив на вулицю і вносив в хату Коляду – зв'язане сіно, зверху посипане зерном пшениці. Це було неймовірне відчуття, що Свято вже почалось!

Бабуся готувала традиційно деруни з потравкою – грибну підливу зі шматками оселедця. Ось це і я стараюсь готувати на Святвечір! Вітаю усіх з Різдвом Христовим! Божого Вам Благословіння! Радості!»
                              
Журналістка Тамара Зубенко:

«Традицій намагаємося дотримуватися. На вечерю 6-го січня готуємо обов’язково пісний борщ із квашеної капусти з сушеними грибами, до нього пісні пампушки з часником, а у мами на Поліссі обов’язково на столі повинні бути смажені в олії пиріжки з дріжджового тіста з начинкою з квасолі й картоплі.

Щодо куті, то готую її я. Секретних інгредієнтів немає, головне, щоб якнайбільше горіхів, маку, родзинок і меду. До речі, таку кутю почала готувати тільки як переїхала жити до Луцька, а вдома з дитинства пам'ятаю як кутю – підсолоджений рис зварений на воді чи присолена перлова крупа. Це була хоч і проста, але «містична» кутя: татко підкидав її ложкою до стелі та примовляв: «Морозе, морозе, ходи до нас кутю їсти! Як не прийдеш сьогодні, то не ходи ніколи ні на боби, ні на капусти!». Якщо крупинки прилипали до стелі, то означало, що зима буде довгою...»
 
Голова громадської організації «Volfest» Валерій Пельц:

«Ми, традиційно, Святвечір їдемо святкувати до моїх батьків. І, як правило, на столі є 12 пісних страв. Кутю завжди готує мама, а раніше це робила моя баба, і навколо цього в неї були ще й традиційні обряди. Кутя в нас завжди з маком, родзинками, медом, горіхами, курагою. Страви готують в основному традиційні. Це і вареники, і голубці, пампушки, капуста, овочеві салати, гриби, печена риба, печені фрукти з медом»
 
Ресторатор Олег Іванюк:

«Святвечір намагаємось провести усією родиною. Кутю зазвичай готує найстарша жінка у сім’ї. Раніше була бабуся, зараз – мама. На столі обов'язково короп серед 12 інших пісних страв.

Під кутками скатертини – часник. Сидіти треба неодмінно на кожусі. У кутю бажано окрім маку додати макового молока (запарити і розтерти мак). Христос ся рождає!»
 
Дружина юриста Андрія Осіпова, волонтерка Ірина Осіпова:

«На Святвечір ми обов'язково ідемо до батьків. Допомагаємо з донечками нашій бабусі приготувати кутю і 12 страв. Потім діти накривають на стіл. Рахують страви: голубці з гречкою та картоплею, капуста тушкована, гриби, квасоля, узвар, квашенина, вареники з квасолею, спаржа з горіхами та цибулею, оселедець, пироги пісні з фруктовою начинкою, морква з селерою. Обов'язково запалюємо різдвяну свічку! Це свято дуже зворушливе і особливе»
 
Редакторка тижневика «Сім’я і Дім» Наталія Пахайчук:

«У нас завжди є 12 пісних страв. Кутю варить мама. Наша кутя – дуже проста. З необдертої пшениці (тоді вона не схожа на просту кашу). Солодимо цукром. Більше нічого не додаємо. А от принести кутю в хату – ціла церемонія. Той, хто несе миску з кутею має квоктати і на порогах сідати, щоб квоки сідали. Можна ще мукати, щоб телятка народжувалися. В дитинстві, то була головна забава.

Миску з кутею ставимо на жмутик сіна. На стіл ставимо ще дідуха. Щоправда, уже років з десять він у нас один і той же, просто на свята, знімаємо з шафи. Уже хочеться свіжий зробити, але згадувати про це треба у жнива, а не серед зими за день до свята.

Решта страв у нас завжди різні, нема особливих і традиційних рецептів, вигадуємо постійно щось нове. Перед вечерею уся сім'я обов'язково молиться. Від столу не можна розбігатися поодинці, тільки разом. І обов'язковою умовою – спробувати усі страви, що є на столі, хоч ложечку. Про ложки: їх завжди більше, ніж треба, це для мертвих родичів. За вечерею довго не сидимо, бо вранці всі разом ідемо до церкви»
 
Керівник медіа-холдингу «СiD Media Group» Ігор Денисевич:

«На Святвечір, та й взагалі усі православні українські свята, наша сім'я намагається завжди дотримуватися традицій та обрядів нашого народу. Як правило, святу вечерю справляємо у батьків моєї дружини, у місті Володимир-Волинський. Обов'язково готуємо 12 пісних страв – за це відповідає кохана дружина і любима теща.
 
Кутю ми ставимо на «подушку» із сіна, додаючи до неї мед, горіхи, мак, родзинки й курагу. Окремо готується кутя для мого тестя: без нічого, лише пшениця із солодким сиропом, – таку він любить. Як і належить, варимо узвар із сушених яблук та груш, і заставляємо весь стіл пісними частуваннями.
 
Картопляне пюре із грибною підливою, пончики, пиріжки з капустою, смажена риба, мариновані опеньки, оселедець, салат із квашених капусти та огірків, копчена скумбрія, вінегрет, салат із морської капусти – приблизно такий набір страв із незначними варіаціями присутній на нашому святковому столі 6 січня. Тож Святвечір проходить за споживанням усього вищезазначеного, із періодичними паузами на прослуховування привітань від місцевих колядників.
 
Ну а 7 січня, на Різдво, ми щороку йдемо на гостину до моїх батьків, та до діда з бабою – вони завжди чекають нас, ще з порогу підспівуючи «Нова радість стала».
 
А ще у нас є маленька донечка, тож цьогоріч вирішили додати у свій сімейний «кошик» ще одну народну традицію – будемо разом із нею носити вечерю хресним батькам (кутю, узвар і калача у зав'язаній хрест навхрест українській хустині).
 
Отаке воно в нас – українське Різдво!» 
 
Народна депутатка Ірина Констанкевич:

«Святвечір – це дуже родинне свято і традиційно ми йдемо святкувати до батьків. За столом збирається уже чотири покоління. Мої батьки, в статусі прабабці і прадідуся, завжди трепетно готуються до свята. У них немає метушні, яка притаманна нам, молодшим, усе дуже продумано, помірковано. Починаючи від прибирання оселі, столу, де під скатертину обов'язково кладеться сіно, запалюється свічка, для тих, кого уже немає.

Оскільки це Голодна кутя, то завжди мама на стіл ставить 12 пісних страв, узвар. Але в батька про запас завжди є холодець, який ми теж називаємо «пісним», і таки вмовляємо, хоча б покуштувати.

Кутю у нашій родині традиційно готує чоловік – батько, чоловік, швагро. І кожен приносить на спільну вечерю покуштувати свою. Зазвичай, використовуються традиційні складники. Відмінності хіба у тому, як довго у макітрі терли мак, як мед розпускали, які родзинки і курага. Завжди до куті додається все найкраще.

Обов'язково співаємо, дружно, піднесено, щиро віддаючись ейфорії найбільшого християнського свята – Різдва Христового. Бажаю й усім веселих свят у родинному колі!»

Фотограф Ірина Гуртовенко:

«На Святий вечір зазвичай ми ходимо в гості до бабусі. Страви вона готує традиційні, майже завжди ті самі, рідко з’являються нові. Найбільше їх із капусти, картоплі, грибів, неодмінно є квашенина. Хоча вони  й пісні, але ситні, тому не завжди вдається скуштувати все відразу. Дуже люблю узвар із сушених яблук та груш.
 
Для мене це свято має характерний смак. Я вже знаю, якою буде тушкована капуста з грибами, бо такою вона виходить тільки в моєї бабусі. А ліниві пиріжки з капустою — це смак з дитинства: відкушуєш шматочок — і постають спогади, як ми малими гарцювали по ліжку з пружинним дном і перевертали всі подушки й покривала, а нас за те сварили… Ліжко те ще й досі є, завжди прикрашене вишитими рушниками, але по ньому скачуть уже наші діти, а ми сваримо їх. Цікаво так...


Обов’язково є кутя — це головна страва, яку подають першою. У бабусі вона досить густа, в ній багато маку та родзинок, тому їм її дуже мало. Взагалі, люблю їсти кутю наступного дня зранку. Прокидаєшся — і відразу ложку куті… ммм!
 
Напевно, настане час і мені створювати традиції, а поки я ще в пошуках нових смачних ідей. Випробую різні рецепти. Чимало дізнаюся під час підготовки чергових випусків журналу Plateful. Хочу поділитися з вами смачними рецептами до пісного столу.
 
КОТЛЕТИ ІЗ ПШОНА З ОВОЧАМИ

Якщо ми звикли, що каші готують із круп, то варто спробувати з каш приготувати котлети! Візьмемо пшоно – це зерно з м'яким горіховим присмаком, дуже добре ліпиться, що важливо при формуванні таких виробів. Крім того, воно багате на залізо та вітаміни, за своєю природою без глютену, а вміст міді й магнію робить його корисним для серця.

Інгредієнти: 150 г пшона, 1 яйце (в період посту - 1 ст. ложка картопляного крохмалю), 1 цибулина, 1 середня болгарська перчина, 1 середня морквина, 2 зубці часнику, ½ ч. ложки сушеного майорану, 1 ч. ложка сушеного орегано, 2 ст. ложки оливкової олії,

1. Спочатку приготуйте пшоно. Для цього добре промийте зерно та замочіть на 2–3 години, по змозі – на ніч. Процідіть. Готуйте в співвідношенні одна частина крупи до двох частин рідини (води чи бульйону). Доведіть рідину до кипіння, а потім всипте пшоно, варіть на повільному вогні протягом 15–20 хвилин, накривши кришкою, або до того, як каша вбере рідину.

2. Покладіть цибулю, перець, моркву, часник, трави в комбайн і подрібніть.

3. Нагрійте 2 чайні ложки олії в невеликій каструлі на середньому вогні, додайте овочі. Обсмажуйте протягом 3–4 хвилин, доки овочі не стануть м'якими.

4. Пшоно, овочі та крохмал ретельно перемішайте в мисці.

5. Скачайте з тіста невеликі кульки, злегка придавіть долонею.

6. Смажте на розігрітій оливковій олії на середньому вогні приблизно по 5–7 хвилин з кожного боку.

Сформовані котлети можна заморозити, а в разі потреби розморозити й підсмажити.
 
ГРЕЧАНЕ РИЗОТО З ГРИБАМИ

Інгредієнти: 150 г гречки, 1 середня цибулина, 2 зубці часнику, 3—4 гілочки чебрецю, 80 мл білого сухого вина, 500 мл овочевого бульйону, 200 г відварених грибів, 2 ст. ложки оливкової олії, сіль і мелений чорний перець до смаку
 
1. У каструлі з товстим дном розігрійте олію, вкиньте цибулю, нарізану невеликими кубиками. Обсмажуйте до прозорості.

2. Всипте гречку і безперервно помішуйте протягом двох хвилин.

3. Влийте вино, помішуйте ще дві-три хвилини на сильному вогні. Дайте вину випаруватися.

4. Далі додавайте бульйон порціями, стежте, щоб крупа ввібрала попередню рідину, і тільки тоді доливайте знову.

5. Візьміть частину грибів, подрібніть і вкиньте до гречки.

6. Посоліть, поперчіть, додайте листочки чебрецю.

7. Усе перемішайте, перекладіть у горщики, прикрийте кришками та випікайте у духовці при температурі 160°C ще 10—15 хвилин, доки гречка не стане м'якою.

8. Тим часом на окремій сковороді розігрійте олію, розчавіть часник, щоб він випустив свій аромат і висипте нарізані великими шматками гриби та посічений чебрець.

9. Використовуючи щипці, через дві-три хвилини переверніть гриби на другий бік.

10. Подавайте готову страву у горщиках, зверху прикрасьте грибами.
 
АПЕЛЬСИНОВИЙ КОНФІТЮР

Інгредієнти: 3 апельсина, 2 мандарина, 3-4 зірочки анісу, 2-3 ст. ложки цукру
 
1. Цедру одного великого апельсина акуратно зрізати без білої частини.

2. Нарізати соломкою.

3. В сотейнику прогріти цедру з анісом (бадьян).

4. Додати м’якоть та сік апельсинів, мандаринів, цукор. Варити до загуснення.

5. Схолодити, перекласти в баночку.
 
Смачного!
 
***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу tabloyid@gmail.com.

+1
+7
-1

Додати новий коментар