Як живеться афроамериканцю в Ковелі

Волонтер зі США любить гуляти біля пам’ятника Шевченку та обожнює каву місцевого кафе.

Бенні Венгі – волонтер «Корпусу Миру», який допомагає ковельським школярам вивчати англійську мову. Йому тільки 25 років, але його життя – це вже ціла історія. Народився в Габороне (Ботсвана), а ріс в Америці. З теплотою розповідає про свою матір: «Моя мама була біженкою із Анголи і мігрувала до Ботсвани. Працює медсестрою. Вона – надзвичайна жінка. Нині проживає з моїми двома братами та вітчимом у Вірджинії».

Як розповідає Район.Ковель, окрема пристрасть Бенні – це спорт. Він обожнює дивитись, грати, читати і слухати про футбол. Тому не дивно, що до приїзду в Україну працював футбольним тренером.

Бенні тричі на тиждень проводить засідання клубу «English Express» для учнів 1-7 класів. На заняттях гімназисти мають можливість поглибити знання з англійської мови і змістовно провести час. На сайті Ковельської міської гімназії повідомляють, що волонтер використовує захоплюючі навчальні ігри, інтерактивні форми роботи, заняття проходять у невимушеній, дружній атмосфері. Журналісти Район.Ковель вирішили познайомитися з гостем ближче і дізнатися про враження американця від звичайного українського містечка.

Бенні, як ти вирішив стати волонтером?

Мені подобається працювати з дітьми і бути для них взірцем для наслідування. Вони сповнюють енергією, дарують нові ідеї, вони – майбутнє нашого світу. Тому ми повинні плекати надію в майбутньому поколінні. А також я люблю допомагати іншим. Мені пощастило мати людей, котрі підтримують мене по житті. Так само я хочу стати підтримкою для тих, хто потребує допомоги.

[caption] Новорічний майстер-клас: виготовляли іграшки-прикраси для міської новорічної ялинки[/caption]

Як твоя родина відреагувала на те, що ти від’їжджаєш до України на довгий термін?

Спочатку моя мама не хотіла відпускати, проте після усіх розмов і прохань вона повністю мене підтримала.

В цій ситуації її можна зрозуміти. Мати боялась відпускати дитину в країну де є війна. Схоже, тобі подобається подорожувати? В яких країнах побував?

Я побував у Англії, Південно-Африканській Республіці, Мексиці, Німеччині, Ботсвані та Сенегалі.

Ого! Багато країн. Це якось пов’язано з футболом?

Ні, просто сам відвідував родичів або ж подорожував разом із сім’єю.

Можливо, ти вже відвідав якісь місцеві матчі у Ковелі?

Я обов’язково колись сходжу на футбол у Ковелі! Інколи по вечорах граю у спортивній школі. Дуже сумую за тренуваннями.



В нашій країні місцеві футбольні команди є не дуже популярними, усі знають гравців лише національної збірної. І в Ковелі зовсім мало людей відвідують місцеві матчі. Можливо, є якісь поради, як популяризувати регіональний футбол?

Я думаю, у вас чудовий стадіон «Верес»! Вважаю, футбол повинен завжди мати ідентичність: стиль гри, суддійство, тактику. В Сполучених Штатах у нас добре розвинута система молодіжного футболу. Я співпрацював із футбольними клубами і регіональними академічними програмами. Вам потрібно збільшити кількість програм для молодших школярів, а потім їх навчати у молодіжній збірній. Я – фанат іспанської і португальської системи підготовки молодіжної збірної. Вивчав обидві ці програми і часто використовував їх принципи роботи у своїй тренерській кар’єрі.

Так, але хто спонсорує ці футбольні програми? Державні бюджети чи приватні інвестори?

В Європі фінансують футбольні клуби, компанії, рекламні спонсори. В Америці – цілий мікс із цього, а також батьки платять.

Чи зіштовхувався ти з расизмом у Ковелі?

Расизм є в усьому світі. Було декілька моментів, але вже не пам’ятаю. В цьому плані Ковель – чудове місто.

Ти допомагаєш вивчати англійську мову в ковельській школі. Які враження про наших школярів, їхній рівень володіння англійською?

Я, як волонтер «Корпусу Миру», допомагаю вчителям англійської мови у Ковельській міській гімназії. Однак, загалом, я працюю волонтером по усьому місту. Школярі чудові і дуже розумні. Багато з них дуже гарно орієнтуються в англійській мові. Сподіваюсь, вони і надалі будуть досягати успіхів у вивченні іноземної мови.




Скільки часу ти вже проживаєш в Україні? Що тебе вразило і здивувало, коли ти приїхав у Ковель? Який куточок тобі найбільше сподобався у місті?

Я в Україні вже два роки, як і у вашому чудовому місті. Ковель – прекрасний, і я був здивований скільки людей у місті розмовляють відмінною англійською мовою. Багато людей в захваті від вивчення англійської, і я готовий допомагати їм. Улюблене місце в Ковелі – кафе «Classic», що біля парку. А також подобається прогулюватись площею біля монумента Шевченку.

Проживаючи у Ковелі більше двох років, можливо, ти почав говорити українською мовою? Як знаходиш спільну мову з учнями?

Для розмов використовую суміш англійської і трохи українських слів, що знаю. Практикуюсь, але хочу знайти репетитора з української.




Як можна записатись на курси до тебе? Чи є вікове обмеження?

Я працюю зі школярами середньої ланки. У мене є клуб англійської мови, який можуть відвідувати учні з будь-яких шкіл Ковеля.



Як зазвичай, виглядає твій день у Ковелі? Де ти відпочиваєш? Я бачила твої різдвяні фото, як відсвяткував зимові свята?

Цілий день проводжу у школі, потім біжу на «English club» або ж відвідую реабілітаційний центр. Після усього в «Orangecafe» сиджу над плануванням справ на завтра, тощо. Люблю більшість часу відпочивати в «Classic». Свята провів з хост-сім’єю, у якій проживаю, та друзями.

Чи важко жити у хост-сім’ї? Адже, люди різні трапляються…

Зовсім ні. Я люблю знайомитись з новими людьми. Так можна багато дізнатись про культуру країни. Я живу з сім’єю і вони мені допомагають. Дізнався про українські традиції і звичаї, про Ковель та його історію. Покращив мою українську мову.

Тоді, ти вже знайомий і з українською кухнею? Щось готували?

Вареники! Але з мене поганий кухар.

Які у тебе плани на майбутнє?

Після двох років, проведених тут, я вже і не знаю. Що на мене чекає, залежить від Бога.



Опиши Ковель одним словом…

Дивовижне. В цьому місті є щось особливе. Ковель має приховану красу. Тут молодь готова зробити усе, щоб місто процвітало і було щасливим.

[caption] Волонтери Корпусу Миру з Рівного та Ковеля[/caption]


Спілкувалася Олена КЛИНОВА