Як у луцькому костелі святих апостолів Петра і Павла зустрічали Різдво

^{Текст та фото: Людмила РОСПОПА}

Різдвяна служба у кафедральному костелі святих апостолів Петра і Павла у Луцьку по-особливому магічна.

Як тут святкували Різдво пише Район.Луцьк.

Святкова служба у костелі починається о 19:00 24 грудня. Ми прийшли сюди на годину раніше, аби встигнути роздивитися завершені приготування до свята. Перед костелом тихо. Всередині на лавках далеко одне від одного сидять кілька груп людей, які також прийшли раніше. У храмі темно. Ввімкнені тільки два невеликі світильники перед входом, аби люди могли знайти собі місце. Праворуч біля стіни яскраво підсвічений вертеп. У святковій шопці Марія і Йосип схилилися над порожніми яслями. Через трохи сюди принесуть дитятко Ісуса – і почнеться Різдво.

[caption] На початку в костелі суцільна темрява[/caption]
[caption] Де-не-де горять свічки[/caption]
[caption] У темряві добре підсвічений вертеп[/caption]
[caption] Перед вертепом моляться діти[/caption]
[caption] Всі чекають на дитятко Ісуса[/caption]

Ближче до призначеного часу початку меси у храмі вже нема сидячих місць. Люди по черзі підходять до вертепу. Діти стають на коліна і моляться.

Годинник у Старому місті вибиває сьому. У тиші і темряві чути голос священика, який читає святі пророцтва про прихід Божого Сина.

«Сьогодні ми з вами святкуємо тілесне народження Господа нашого Ісуса Христа», – каже священик. У цю мить орган починає грати «Тиху ніч», люди запалюють свічки, а отці-настоятелі у супроводі дітей кладуть немовля Ісуса до вертепу.

[caption] На початку служби прихожани запалюють свічки[/caption]
[caption] Священик кладе немовля Ісуса до вертепу[/caption]

Тоді у костелі вмикається світло і починається Різдво.

Месу вели троє отців. Варто відзначити, що у костелі моляться, колядують і читають проповіді кількома мовами, аби всім було зрозуміло, і кожен міг прийняти до серця слово Бога. Протягом служби звучали українська, російська, польська, німецька та англійська мови.

Молитва, проповіді і колядки – те, що є спільним для православної і католицької традицій різдвяного богослужіння. Однак, всі колядки у костелі виконували під звуки органу, що робило атмосферу навколо ще більш магічною.





Ближче до кінця служіння на центральній доріжці, що веде до вівтаря, зібралися молоді люди. Вони, як колись волхви, несли до вівтаря хлібні пластинки, вино, воду і ялинку.

Після принесення «жертвенних дарів», отці закликали людей подякувати одне одному та обмінятися побажаннями. В цей момент не знайомі між собою люди посміхалися одне одному, обіймалися та бажали добра.

Перед закінченням святкової меси ті, хто був на сповіді та дотримувався посту, ставали до причастя. Наприкінці прихожани обмінювалися шматком оплатка – тонкого хліба, відламуючи який люди загадують бажання.

Виходили з костелу під гучну гру магічного органу і з прекрасним святковим настроєм.













***
^{Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа).}