Волинські «Азовці» розповіли, як переховувалися від СБУ і були ультрас

^{Текст: Ельвіра ЯЦУТА
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ}

І пішли вперед мужики – вісімнадцятирічний Хома з Волині… потім Мілан, Чечен, Чек, ішов – ви не повірите – Моцарт… ішов найпорядніший у світі Негідник… із нашої штурмової чоти ішли Бендер, Ярик, Глядач, Руна …ішов – не летів – Вертоліт, і суворий Табала, і добросердий Кузя, …ішов Хорват, і безстрашний словак Дрозак, який перед кожним боєм волав на всю горлянку:«На вoйну, курва, на вoйну!!!»
Ця історія про бійців полку «Азов». Хто ці хлопці? Чи бачили ви їх раніше? Що виховує і загартовує героїв? Аби дати відповідь на ці питання і скласти «Словопортрет» організації, «Таблоїд Волині» розмовляв з представниками Цивільного корпусу Азов Волині.

Від хулігана й провокатора – до «Азову»

[caption] Дмитрук «Вітольд» Олександр[/caption]

Дмитрук «Вітольд» Олександр - голова «Цивільного корпусу Азов Волині».
Формування мене як особистості відбулося у 6-7 класі, в час Помаранчевої революції. Це спонукало до зацікавлення історією. У Харкові діяв осередок руху «Патріот України». Зацікавившись їхніми поглядами, їздив до Харкова і познайомився з тодішнім командиром – Андрієм Білецьким (нині командир полку «Азов», народний депутат України – прим. ред). Його образ надихнув мене. Мало хто знає, але свого часу Андрія Білецького заарештували, здійснювали репресії проти «Патріота». Тоді і нас, зокрема мене і Чека, в Луцьку затримували СБУ у зв’язку з якимись надуманими причинами.


[caption] Дяченко «Хорват» Андрій[/caption]

Дяченко «Хорват» Андрій – речник полку «Азов»
На території Західної України більшість молоді виховується у націоналістичних поглядах. Так було і зі мною. Помаранчева революція застала мене у в школі. До того я цікавився природничими науками, а з класу дев’ятого – історичними. Долучився до діяльності патріотичної організації «Молодіжний національний конгрес», яка згодом частково була реорганізована у «Національний Альянс». На мене свого часу дуже вплинув Андрій Калахан. Він тоді долучився до партії «Свобода». Це був час розквіту патріотичних організацій. Хоча мене дратував вектор розвитку українських націоналістів. 90 % свого часу вони присвячували не питанням зміни держави, а копирсанню в історії. Тоді відбулося розшарування між правою молоддю і… немолоддю. Ми утворили свою «тусовку», їздили до Львова, Харкова, Ужгорода, організовували концерти, марші. Не брали участі у популістських іграх партій. Під час революції співпрацювали із С-14 (Січ). 2014 під виглядом чорних чоловічків вирішили їхати на Схід спільно з «Патріотами України». Тоді саме відпустили Білецького і він почав формування воєнізованих структур. Усі, певно, пам’ятають відео «Звернення волинських чорних чоловічків».

[caption] Цуз «Моцарт» Сергій[/caption]

Цуз «Моцарт» Сергій

Моє знайомство з націоналістичною ідеологією розпочалося 2009 року, коли вперше потрапив на фанатський сектор. Спочатку не розумів певних гасел на кшталт «Бандера прийде-порядок наведе». Познайомився з Андрієм «Хорватом». Під час революції зрозумів, що потрібно діяти. Ми всі разом пішли на Схід.

***
Ми, волинські, познайомилися у підлітковому віці. Нас не влаштовувало те, що пропонував молодій людині Луцьк. У процесі власного пошуку знайшли один одного.

[caption] Ващук "Чек" Сергій[/caption]
[caption] Волинські азовці [/caption]

Кримські волиняни

[caption] Кузьомкін «Кузя» Данило[/caption]

Кузьомкін «Кузя» Данило

Мой путь в «Азов» довольно своеобразный. У нас все начиналось с околофутбольного движа, знакомства с маленьким «осередком» «Патриота Украины» в Крыму. Там их было пятеро, но ничего особенного они не несли. В армии я познакомился с Антоном Кучеевым с Харькова. Он также был представителем «Патриота Украины». Он – дед, я дух, но общение сложилось довольно интересное. В Крыму быть патриотом Украины трудно. Крым не пророссийская территория, а нейтральная. Это скопление многих политических, религиозных взглядов. После армии вернулся в околофутбольную контору. Наши «старики» оказались странными. Люди, которые насаждали нам идеалы патриотизма и имели на теле по 5 татуировок, в черный для Крыма день, одели на себя триколорчик и стали шестерить на своих. Фанатский сектор раскололся, мы выступали с митингами, начались стычки и конфликты. Я не один раз засветился на их каналах как провокатор. Некоторое время жил в Саши «Борна». С ним мы познакомились еще на секторе. Точнее когда наши групировки шли друг на друга, 15 на 15 (лирическое отступление). В январе-марте 2014 большинство тех, кто был за Украину, выехали с Крыма. Один из наших стариков на тот момент был в «Азове». Он меня позвал.

[caption] Саша «Борн»[/caption]

Саша «Борн»

Мама у меня русская, а отец всегда придерживался проукраинских идей, род был какой-то там дворянский. И был преподаватель, который интересно рассказывал про УПА. Впервые почувствовал себя патриотом Украины в Крыму, когда еще мальчиком сидел с флажком и надписью «так». Со знакомым, основателем организации «Південний щит», открыли «друкарню» в центре города. Крым - это не Россия, это Советский союз, даже «совок». Потом я переехал во Львов, но там тебе постоянно что-то хотят продать. Луцк мне чем-то похож на Симферополь. Первое время помогал парням в АТО. После Иловайска пошёл в Азов.



Образ сучасного патріота

Хорват
Після революції простіше перерахувати тих, хто себе не називає патріотом. Патріоти - це не соціальна група чи субкультура. Це явище всенародне. Наріжний камінь націоналізму – боротьба за те, щоб твоя нація займала достойне місце. Я не засуджую людей, які не пішли воювати. Війна – це справа специфічної касти чоловіків, які себе відчувають воїнами. Сам факт перебування на Сході не робить тебе патріотом. Згадаймо, «військових туристів». Вони їдуть ніби у службове відрядження на місяць-два на Схід і отримують пільги після повернення.

[caption] Війна - справа спеціфічної касти чоловіків[/caption]

Моцарт
Армія повинна бути якісною, а не кількісною. Якщо людина спроможна воювати, вона буде воювати за свою землю. Не буде користі з людини, яка думає про скоріше повернення.

[caption] Армія повинна бути якісною, а не кількісною[/caption]

Чек
Окрім війни, є багато інших моментів, де людина може себе проявити. Волонтерські ініціативи, допомога пораненим, «Чорний тюльпан». Є атошники, які не можуть змиритися з тим, що тут люди посміхаються. Але ти ж не знаєш нічого про цю людину. Можливо, вона волонтер, або годину тому, проходячи повз скриньку, кинула кілька гривень. Націоналізм виражається в дії.

[caption] Націоналізм виражається в дії[/caption]

Вітольд
Ми знаходимося в офісі громадської організації. Ми тут зібралися не тому, що ми всі воювали в «Азові». Ми хочемо займатися проектами, які будуть покращувати життя людей не лише в Луцьку, але й в країні. Продовжуємо патріотично-націоналістичну діяльність.


[caption] Ми втілюємо ідеї «Азову»[/caption]

Естетика в часи війни

Хорват
Набула популярності військова література. Ті, хто не вміли зброю в руках тримати, вчилися по книжках. Але мистецтво - важливий фактор повернення в мирне життя. І не можна дати цим людям поринати у свої спогади , паби й алкоголь. Вони повинні задіяти свою енергію у політиці, творчості тощо.

Чек
Якщо зациклюватися на війні 24/7, то дах зірве. В театр у нас багато часу не було ходити, а от музика і фільми справді відволікали. Щодо літератури, на жаль, зараз все менше людей читає.



Хто я поза Цивільним корпусом

Чек
Я розвиваю в Луцьку Клуб історичної реконструкції «Айна бера». У 2013 році ми організували лицарський турнір «Стародавній Луцьк. Епоха доблесті» , який зібрав більше 50 учасників. Це була найбільша «війна» на той час. (Ввечері після інтерв’ю Чек виїхав до Києва на відбірковий турнір до збірної України, яка невдовзі візьме участь у чемпіонаті «Битва націй» у Празі - прим. ред).



Моцарт
Моє хобі - електроніка. Але зараз всі сили віддаю Цивільному корпусу. Хочу зберегти той запал, який з’явився в людей, щоб розвивати їх у правильному напрямку, щоб не забували - ми можемо щось змінити.

Кузя
У меня размеренная жизнь. Семья и Цивільний корпус. Направление работы - воспитание молодежи (от 14 лет) в идеологическом, физическом плане. Турниры, тренировки, боевая подготовка. Они должны быть готовы ко всему.

Борн
Я ищу тему для вложений. Работать «на дядю» точно не хочу. Найду что-то стоящее и буду этим заниматься. Пока – «Азов».




Обставини мінливі – принципи ніколи

Вітольд
Робити щось, часто жертвуючи собою. Я хочу зробити моє оточення щасливим: від найближчих знайомих до більшої частини суспільства.

Моцарт.
Чесність у вчинках. Відвертість перед собою. Я хочу спати спокійно і знати, що допоміг тим, хто цього потребував.

Борн.
Искренность. Я говорю максимально прямо и не только хорошее. Искренне говорить и делать.

Кузя
Не отступать и не сдаваться. Доводить дело до конца, неважно хочешь ли ти еще этого или нет.

Хорват
Відповідати за свої слова та за ідею. Якщо назвав себе націоналістом, будь ним. Для мене нероздільні поняття націоналізму і особистого чи громадського життя. Все у своєму житті прив’язую до націоналізму. Зараз Європа в кризі, і я хочу, щоб вони побачили в Україні народ, який відроджується і може вести за собою інших.






Цивільний корпус «Азов» не організація ветеранів

Нас сприймають як організацію ветеранів, ніби ми збираємося і починаємо згадувати. Це не так. Ми залучаємо молодь, що підростає, старших людей, яким азовська концепція близька. Вони бачать, що ми чесні в думках і справжні.

Азовці пішли воювати не для захисту європейського вибору України і чи інших розмитих цілей. Ми хотіли довести, що Україна – це соборна єдина держава, а не футбольний м’ячик на полі сильних світу цього. Цивільний корпус – це інший фронт досягнення цієї мети. Війна закінчиться, полк «Азов», певно, лишиться в Маріуполі. А Цивільний корпус, можливо, під якоюсь іншою назвою буде розвивати наші ідеї.