Волинська художниця підкорює світ неймовірними дизайнерськими квітами

28 Липня 2017
Текст: Тетяна БОЯРИН

Квіти – найбільше захоплення 26-річної Лесі Геньо з села Єлизаветин Рожищенського району. Ні, ні, дівчина не захоплюється їх вирощуванням, вона, як тонка мистецька натура, передає їх природну красу за допомогою фарб, заробляючи цим собі на життя.

Малювання з дитинства захоплювало нашу талановиту землячку. Хоч жодних гуртків Леся не відвідувала, та не покидала улюбленої справи, самостійно розвивала дарований Богом талант. Любила змальовувати різні картинки або відтворювати те, що бачила довкола, пише ІА "Волинські Новини".

Коли навчалась у старших класах Дубищенської школи, твердо вирішила для себе пов’язати життя з мистецтвом. Перед вступними екзаменами до вишу кілька місяців займалася у районному Будинку дитячої творчості під керівництвом Оксани Шатунової. А у 2009 році стала студенткою Інституту мистецтв Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Непомітно промайнули роки навчання, адже дівчина потрапила в те оточення, де почувала себе, як риба у воді.



Спрагло черпала нові знання, з цікавістю застосовувала їх на практиці, випробовуючи себе у різних стилях та техніках живопису. Ще й донині з захопленням розповідає Леся Вікторівна, як зосереджено та скрупульозно працювала над своєю дипломною роботою у техніці холодного батіку, а якщо сказати простіше – робила розпис фарбами на шовковій тканині. Приємною згадкою про студентські роки є й копія портрету Ольги Тєвяшової, виконана олійними фарбами на полотні, яка прикрашає нині одну з кімнат у батьківському домі.

Здобувши спеціальність викладача образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, Леся Геньо намагалась влаштуватись працювати у школу, хоч щиро зізнається, що не бачила себе як педагога. Але вакантних посад не знайшлося, тож пішла працювати продавцем-консультантом у магазин одягу. Але вільна душа митця не витримала буденності і одноманітності. Молода мисткиня прагнула свободи, власного самовираження у мистецькому руслі. Це був початок пошуку себе в цьому житті, свого місця в ньому і призначення.

- Я творча натура, - говорить Леся Вікторівна, - тому мені важко загнати себе у певні рамки. Не люблю рутинності, сірості у житті. Довкола така гарна природа, яка щораз надихає творити щось нове і нове.

Безперечно, мистецтво – це прекрасно, але людина влаштована так, що їй для життя необхідний ще бодай мінімальний фінансовий ресурс. От і стала Леся думати, як заробити своєю творчістю. Розписувала на замовлення футболки, робила ескізи для тату, але все це було тимчасовим.

Якось в інтернеті натрапила на поради відомої української ілюстраторки Лілії Кавлюк, яка детально розповідала художникам та фотографам-початківцям, як можна заробити, викладаючи свої мистецькі роботи на спеціальні сайти-стоки, які займаються їх реалізацією. Одним з найвідоміших та найприбутковіших серед них є іноземний фотобанк під назвою «Шаттерсток» («Shutterstock»). Лідерство цього інтернет-ресурсу ґрунтується на величезній кількості авторів і покупців з різних країн світу.



Варто зазначити, що аби працювати на так званому ринку «застиглих і рухомих зображень» в інтернеті, Лесі Гень довелося пройти серйозний екзамен – представити десять робіт, гідних уваги професіоналів. І їй це вдалося, адже сім з десяти знайшли своїх покупців.

Вже третій рік молода і самобутня художниця за допомогою акварелі, у поєднанні акварелі та гелевої ручки, у техніці акрилового живопису творить свої ексклюзивні композиції (до речі, перш ніж намалювати якусь квітку, Леся її фотографує, і лише тоді перемальовує), які купують на інтернет-ресурсі покупці з Бразилії, Туреччини, Китаю, Америки, і, звісно, з України. Серед клієнтів «Shutterstock» - видавництва, журнали, студії дизайну, рекламні агенції, виробники тканин та інші.

От, наприклад, нині в моді прикрашати квітковими принтами сукні, блузи. Саме з цією метою виробник і може придбати на інтернет-ринку одну з робіт Лесі Геньо. А мистецькі витвори нашої землячки і справді гідні уваги, адже ніби дихають життям. Кожна пелюстка, кожна найменша деталь рослини передана з такою реалістичністю, що не може не привернути уваги. А яка гармонія барв! Здається, що це не малюнок, а щойно зірвана з грядки квітка.

- Найбільше люблю малювати троянди та півники, - розповідає Леся Вікторівна. - Просто захоплююсь їх природною красою, витонченістю. А загалом кожна квітка по-своєму прекрасна, бо вкладаєш у її зображення свій внутрішній світ, настрій, своє бачення прекрасного. Люблю компонувати квіти при створенні святкових листівок, кожна деталь яких повинна мати власне смислове навантаження, що гармонійно поєднується в одне ціле, в яскраве зорове сприйняття прекрасного.

Про конкурентність та професійний рівень робіт Лесі Геньо свідчить один лише факт: за десять місяців молода художниця вийшла на середню зарплатню по місту. І найголовніше, що спонукає дівчину працювати саме у такому форматі – це безмежний простір для творчості, вільний робочий графік і позиція - сам собі керівник.

- Творча свобода - це для мене – найголовніше. Бо натхнення не обмежиш часовими рамками. Воно або є, або його нема. Оскільки я сова, то часто полюбляю малювати, коли за вікном вже сяють зорі, - додає художниця.

А ще мисткиня з захопленням розповідає про високого рівня майстерності роботи ілюстраторки Ольги Меліхової, яка стала для нашої співрозмовниці взірцем. А ми переконані, що з часом зросте й професійність робіт молодої єлизаветинської художниці, яка не боїться експериментувати, поєднувати здавалось би непоєднуване, постійно прагне навчитись чогось нового і головне - вірить у себе та натхненно працює над реалізацією власного таланту.

0
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter