Що шукають лучани на сайтах знайомств?

^{Автор: Тоня КОЛОШУК}

Одного чудового моменту я усвідомила, що чи не половина щасливих пар серед моїх друзів познайомилися не в бібліотеці, не на роботі і навіть не на дискотеці. Їх поєднала всесвітня мережа Інтернет. Зізнаюся, я досить скептично ставлюся до онлайн-стосунків, але цікавість – вона така невгамовна. Тож занесло мене не абикуди, а на сайт знайомств, колись необережно згаданий кимось із друзів. Зареєструвалася я під своїм іменем, чесно вказала вік і навіть фото своє додала. І почалося…

Як тільки я натиснула кнопочку «Зберегти дані» сторінка почала пищати. Подумала, що глюк якийсь. Виявляється, ні: анкета опинилася на першому місці в рейтингу і шукачі кохання і пригод почали заходити подивитися, що я за овоч такий. Чесно, такого шквалу відвідувань я не очікувала: понад 300 переглядів за день! І половина з цих людей ще й писали повідомлення. Оскільки у мене в анкеті була вказана локація «Луцьк» (дурницю зробила, як зараз розумію), то писали в основному рідні співмістяни. А ще поляки, араби і кілька англійців. Ну все це умовно, бо представитися можна ким завгодно, інформацію, яку ви вказуєте, фільтрує тільки ваша совість.

Чесно, я собі думала, що на сайтах такого типу найпопулярніша пропозиція – сексуального характеру. Але прийшло одне повідомлення, друге, десяте, а люди питали про справи, про професію, про погоду, хобі, улюблені квіти, а секс не пропонували. Самооцінка стрімко падала :). Коли третій раз запросили поїхати кудись на відпочинок, я вирішила уточнити, в якому «форматі». І от воно: багато чоловіків шукають дівчину для спільного проведення відпустки. Чоловіки забезпечені, але не думаю, що самотні. Вимоги до супутниці чіткі – зріст, вага, колір волосся. Якщо підходить по цих параметрах, то куди поїхати можуть дозволити вибрати вам. Ех, Майорка… На зарплату журналіста мені там точно не побувати. Але це я так, до слова :).



Далі почали активізуватися пани після 50. Що цікаво, 90 відсотків з них діалог починають з компліментів. Серед молодших таких значно менше. Але після красивих дифірамбів чоловіки бальзаківського віку (а про них так можна казати?) зразу переходять до справи. І тут я підперла щелепу коліном: оце фантазія у досвідчених мужчин… У подробиці вдаватися не буду, бо sensored (цензура).

Еврика, на сайтах знайомств є нормальні люди! Справді, не жартую. Адекватні, цікаві співрозмовники, навіть романтичні. Ех, хлопці, ви повертали мені віру в чоловіків, розгублену за роки заміжжя. Моя улюблена цитата з переписки «Обманювати дружину було б по-дурному. Бо дружина – це друге я». Хто б ти не був, якщо ти зараз це читаєш, знай: я не раз і не два повторила її знайомим чоловікам. Ти мій онлайн-герой.

Моя не улюблена категорія – одружені чоловіки, які шукають коханок. Люди! Вони майже переконали мене, що це нормально. Хух. Дівчата-лучанки, їх багато, тому незле перевірити, що ж робить ваш коханий у мережі. Є хлопці, які пропонують поговорити про секс, бо з дружиною вони це обговорювати не можуть. «Вона у мене дуже правильна, а я трохи збоченець» прокоментував мені один пан. У пари, за словами чоловіка, двоє дітей. Вочевидь, займатися сексом простіше, ніж говорити про нього.

Із серії «кумедні випадки». Приходить повідомлення «Хочеш подивитися мої еротичні фото?». О, а тут є й такі? Задумалася, але ні, не піддаюся спокусі: «Ні, дякую». І тут «Дякую, що відповіла». ААААА!

За недовгий період мого перебування на сайті я забанила двох осіб. Першого – за грубість, другого – за набридливість. На зустріч ні з ким не наважилася. І взагалі, зрозуміла, що старомодна і більше ціную живе спілкування. А ще: якщо тут я можу видати себе за кого завгодно, то й співрозмовник теж. У реалі це зробити важче. Взагалі у мене склалося враження, що більшість хлопців на сайтах знайомств відвертіші, ніж в реалі, і потребують скоріше друга, ніж коханку.

Спілкування часом нагадувало сеанс у психоаналітика. І я була у ролі піддослідного («Якщо ти тут, значить, у житті пережила розчарування», «Тобі страшно починати все спочатку») і в ролі лікаря («Просто будь впевненим у собі», «Сміливіше, дівчата люблять наполегливих». Геніально, правда?). До речі, журналістів тут бояться :(, а моє специфічне почуття гумору з елементами сарказму взагалі оцінили одиниці. Врешті, анкету свою звідти я видалила. Але якщо засумую, повернуся. Чекайте, хлопці! :)