Що прочитати: 10 книг, які радить Вікторія Жуковська

Вікторія Жуковська - теле- та радіоведуча, МС, заступник директора радіостанції СіД-FM. Непосидюча і креативна.

Вікторія Жуковська, як і більшість людей, розпочинає свій ранок з поцілунків, кави з молоком і новин. Любить проводити вільний час з тими, кого любить. Найкращий спосіб релаксу – перегляд фільмів або читання.

Багато подорожує, якщо їде наодинці, то обов’язково бере планшет і кілька улюблених або нових стрічок, адже не практикує спати у дорозі, а тому «вбиває» час тільки з кінематографом.

Найголовніша роль в житті – бути мамою! Вважає, що виховувати дітей (хоча, хто ще кого виховує J ) – це найважча робота на світі, але в той же час вона приносить найбільше дивідендів. Це справжнє задоволення і щастя, а найголовніша винагорода за цю роботу – любов, яку ти відчуваєш до свого малючка і отримуєш від нього навзаєм. Впевнена, щасливими людьми нас робить відчуття «потрібності», знання того, що хтось про нас думає, потребує наших очей та голосу.

Вікторія хоче, аби нарешті у наших книгарнях на полицях переважала українська книга, яку і дотепер намагається витіснити російська. Адже на сьогодні українській книзі не вистачає якісної реклами та пропаганди.

«А звідки ж в населення виникне зацікавлення до української книги, коли про неї ніде не говориться?, – задається питанням ведуча. – Всі ж знають, що чим частіше згадується в ЗМІ про будь-який продукт, тим більше людей на нього «ведуться». Хочеться, аби в книгарнях, як і в супермаркетах, були черги. На жаль, діти, підлітки, студенти не читають книжок, бо знайшли їм заміну або ж узагалі не вважають тексти, що ховаються під палітурками, корисними для себе. І від того стає прикро і боляче».

ЧИТАТИ ТАКОЖ: 7 книг, які радить актор Дмитро Мельничук

Вікторія зізналася, що у неї є кілька книжок, які всі у закладках. Одна із них має купу підкреслень олівцем. Зараз такого не практикує – шкода псувати книжки.

Отож, ТОП -10 книг від Вікторії Жуковської:

1. «Даогопак» - тритомний рисований блокбастер про пригоди козаків — характерників із лицарського ордену магів і майстрів бойових мистецтв Запорізької Січі.

Якось років 3-4 тому я шукала-запитувала і знайшла лише за кілька років справжні українські комікси. З рідними героями, відважними і такими, що надихають, а не плекають вічний образ страждань. Бо ж варто собі закарбувати, що ми не просто можемо щось змінювати - ми ті, хто змінює. Легендарні міфи української історії, які із легкістю можна маркувати позначкою «на експорт»


2. Ерік-Емануель Шмітт «Оскар і рожева пані». Маленька історія, яка не може залишити байдужим. А її театральна постановка в Луцьку змусила плакати навіть чоловіків. Історія про хворобу і смерть, про кохання і про Бога. Про таке життя, коли один день дорівнює десятьом рокам. Усього 14 листів десятирічного хлопчика Оскара. Листів до Бога.


3. «Empire V» Віктор Пелевін. Книги Пелевіна мені привозить брат Мяч, а я обіцяю собі, що колись на моїх поличках обов’язково з'являться усі його твори. Моментами я була від «Empire V» в захваті, а іншими моментами - думала про те, який же сорт трави курить автор і наскільки багато. І таких моментів було приблизно порівну. Але потім, поступово, я втягнулася і проковтнула решту книги за два дні. Це нагадало мені перегляд деяких фільмів, коли спочатку взагалі зрозуміти не можеш, що тут до чого і навіщо це зняли, а потім починаєш втягуватися і, як результат, розумієш, що це було приголомшливо. Хай про цю книжку кажуть, що «холодна», але ж і вампіри не такі вже й гарячі хлопці. «Empire V» буде цікаво прочитати тим, хто хоче прослухати про гламур і дискурс, а заодно зрозуміти, чому так популярні вампіри.


4. Марія Матіос. Навмисне не виділяю жодної книги окремо, бо люблю абсолютно кожен твір однієї з найкращих письменниць моєї країни. Натягнута струна, гостре лезо бритви і скільки об'єктів для роздумів. Це неначе дзеркало, у якому кожен відкриває для себе щось нове, щось, що зачіпає душу.


5. Джон Фаулз «Колекціонер». Кожна книга, насамперед, цінна не тим, хто її автор, наскільки він відомий або авторитетний, а тим, яке вона справляє враження на кожного читача. Це не фільм, в якому ролі зіграні так, як зіграні. Тобі дають готовий продукт, а ти можеш з ним погодиться чи ні. У книзі ж, читач стає в деякому розумінні співпричетний до процесу творення, і всі дії описані словами, гніздяться у нього в голові і малюють свої власні картини. Для мене «Колекціонер» - одне з найбільш моторошних романів, які я прочитала за все своє життя.

Тут немає маніяків, крові і екшену. Ні, автор як справжній майстер, справжній геній і безперечний талант вміє стискати нерви читача у тугий вузол своїм делікатним англійським психологізмом.

Це його перший роман. Складно повірити, що в якості дебюту можна було створити настільки сильний твір.


6. Ренді Пауш «Остання Лекція». Дуже складно розказати про цю книгу, не вдаючись у банальну агітацію на кшталт "читати всім". 53 замітки, у котрих автор заряджає читача своїм оптимізмом, знаходячи позитивне в будь-якому моменті: дружина розбила машину? Можна їздити і на битій! Немає обновок вже понад 10 років? Значить старі ще не достатньо зносилися! Лікарі виявили рак? Зате встигну за життя отримати все, що отримав би після смерті. А найголовніше, можна без поспіху попрощатися з усіма близькими та друзями. Після прочитання мені було соромно, що я подекуди скиглю і депресую. Куди там мені скаржитися на долю? У мене ж все гаразд, у мене є сили, можливості і, чорт забирай, час, щоб бути щасливою відтепер і назавжди.


7. "Війна, що змінила Рондо" (Видавництво Старого Лева). У нас вдома дуже багато дитячої літератури, яку із задоволенням читають і дорослі. В теперішній ситуації дітям теж треба пояснити, що відбувається в країні, але зробити це доступно і вдумливо, як ніби ти розповідаєш чарівну історію, яка точно залишає місце для надії та оптимізму.


8. Едгар Аллан По. Той, кого читала ще у школі. Книга, яка вже затерта і заклеєна, але все одно займає одне з найпочесніших місць на моїй поличці улюбленої літератури. Це зараз набивають собі татуювання з По, перетворюючи все це на попсу. А я ж пам'ятаю, як в університеті натхненно і самовіддано писала курсову так, що викладач сварила за завелику кількість сторінок.

«Крук»/ «Ворон»/ «The Raven» Кожен з нас вільний шукати в цих похмурих, але чарівних рядках свою правду.
Англійською - це шедевр, в перекладі - це непотріб!

Все-таки якось неправильно читати вірші в перекладі. Це не проза, в якій важливіше передати суть. Тут головне сама чарівність мови, сам склад. Склад саме рідний, авторський. Перекладачеві ж доводиться «будувати» вірш заново - підбирати рими, замінювати-переставляти слова, змінювати акценти. І ніби, зміст переданий, і звучить прекрасно, та тільки це вже щось зовсім інше, відмінне від оригіналу. Сурогат.
Тато містики і детективу. Вигадливий і водночас вишуканий. Його закони підпорядковуються не загальноприйнятій логіці, а лише грі уяви – уяви, якої не існує та не існувало за всю історію світової літератури.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: 10 книг, які радить прочитати Володимир Лис

9. Юрій Винничук «Танґо смерті». У кожного з нас, напевно, є своє місто. Якщо ви розумієте про що я, то погодьтеся, це зовсім не обов'язково саме той населений пункт, де ви народилися, виросли і живете. Своїм те чи інше місце, так само як і людина, стає в силу чогось особливого. Суто особистого та інтимного. Чогось, що буде мати значення тільки для вас двох. Для Винничука це місто – Львів. І йому насправді вдалося показати той, справжній Лемберг, яким він був, якого ще не зіпсували натовпи туристів і сила-силенна кав’ярень. Чудовий твір про довоєнний, воєнний і сучасний Львів, насичений гумором і трагізмом.


10. Михайло Булгаков «Майстер і Маргарита». У мене було кілька підходів. Я чесно бралась читати її кілька разів. Не йшло. «Не дорослА», - вирішила я і залишила її в спокої аж поки не прийшов час. Час, аби закохати мене у «Майстра і Маргариту». Звісно, банально називати цей твір Булгакова загадковим романом. Але от що дивно: коли мені зле, я відкриваю навмання будь-яку сторінку і потрапляю саме на ту, що дасть відповідь на ті твої непорозуміння. Тішуся, що Булгаков і його роман - частина мого життя. В ній стільки закладок, стільки позначок! Ні, не вірю я тим людям, які кажуть, що роман не сподобався - він просто не відкрився ще вам!


Записала Оленка КРАВЧУК