Намучитися й не намочитися: як «сплавити» лучан по Стиру
30 Липня 2016
Текст: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ
Фото: Віталій КИРИЧУК
Часто буває так, що робота, щоденна рутина та всілякі дрібні справи затягують настільки, що вже не помічаєш ні часу, ні того, що навколо. І ми забуваємо, що головне в житті це – враження та спогади, і що не про перекладання паперів у вівторок о 16:44 ви будете розказувати своїм друзям під час зустрічі.
Відпочивати можна по-різному: лежачи на пляжі, підкорюючі гірські вершини чи то катаючись на конях, або ж сплавляючись на човнах по воді. Або ж «катаючи» ігри на комп'ютері – і таке буває.
У вихідні захотілося чогось новенького та активного. Знайомий підказав про те, що буде по річці Стир якийсь сплав на човнах, і часу небагато займає і ціна нормальна.
Як виявилось, не треба їхати за сотню кілометрів в Карпати чи на Дністер. Все тут, поруч, на Волині. Спонтанно поїхати у 20-кілометровий сплав по Стиру видалося чудовою альтернативою звичайному вихідному дню.
Зібравши речі «а-раптом-дощ», бейси від сонця, шльопанці, та прихопивши з собою обід, виїхали близько 9 ранку. Везли нас аж до села Вербаїв.
Сплав починається зі збору каяків. Ніхто не сидить без діла, адже кожна команда складає для себе човен. Інструктор туристичного клубу «Антар» Роман Слободян на прикладі одного каяка демонструє, як збирати інші.
[caption]
Інструктор туристичного клубу «Антар» Роман Слободян на прикладі одного каяка демонструє, як збирати інші[/caption]
Півгодини нескладних маніпуляцій – і конструкція перетворюється на надійний міцний човен. Роман пояснює всім, навіть тим, хто вже плавав, правила безпеки поведінки на воді. Потихеньку відпливаємо. Попереду 23 кілометри серпантину Стиру.
[caption]
Роман пояснює всім, навіть тим, хто вже плавав, правила безпеки поведінки на воді[/caption]
[caption]
Попереду 23 кілометри серпантину Стиру [/caption]
Перша зупинка через 20 хвилин, Чумний курган. Кажуть, під ним захороненні цигани, які свого часу хворіли на чуму в цьому районі. До кургану не радять наближатись занадто близько.
[caption]
Чумний курган[/caption]
Жартують, що вся суть туризму полягає у тому, аби це набрати багато їжі, відійти якомога далі від дому і це все з’їсти. Приблизно так це і виглядає, але погодьтесь, обідати на природі, коли навколо синє небо, зелена травичка, свіже повітря та річка, набагато приємніше ніж у найдорожчому ресторані світу.
Час йде надзвичайно швидко. Вісім годин подорожі пролетіли як одна, а вражень залишається на цілий тиждень. Сплав закінчується у старому місті, біля будинку архітектора. У результаті, всі активно відпочили, помилувалися природою Волині, помахали веслами і «підсмажили» коліна й руки під сонцем :)
[caption]
І далі вниз по річці.[/caption]
[caption]
Час летить надзвичайно швидко: ніби нещодавно складали човни, а на годиннику вже 13:00. Час обідати, наш водяний караван зупиняється.[/caption]
[caption]
Відновивши сили, продовжуємо подорож до Луцька мальовничим шляхом древнього Стиру.[/caption]
[caption]
Вода в Стиру дуже чиста, можна побачити дно навіть на глибині понад два метри.[/caption]
[caption]
Вода витягує негатив та втому, допомагає зібратись з думками.[/caption]
[caption]
Біля третьої години ще одна зупинка, остання.[/caption]
[caption]
Навколо природа, яка практично не піддається опису. Складається враження, що ти не поблизу в Луцьку, а десь взагалі в Карпатах. [/caption]
[caption]
Не треба їхати за сотню кілометрів в Карпати чи на Дністер. Все тут, поруч, на Волині.[/caption]
[caption]
Роман каже: «Завжди корисно подивитись на світ, який тебе оточує, з води, це суттєво розширю кругозір»[/caption]
[caption]
Сплав закінчується у старому місті, біля будинку архітектора[/caption]
Фото: Віталій КИРИЧУК
Часто буває так, що робота, щоденна рутина та всілякі дрібні справи затягують настільки, що вже не помічаєш ні часу, ні того, що навколо. І ми забуваємо, що головне в житті це – враження та спогади, і що не про перекладання паперів у вівторок о 16:44 ви будете розказувати своїм друзям під час зустрічі.
Відпочивати можна по-різному: лежачи на пляжі, підкорюючі гірські вершини чи то катаючись на конях, або ж сплавляючись на човнах по воді. Або ж «катаючи» ігри на комп'ютері – і таке буває.
У вихідні захотілося чогось новенького та активного. Знайомий підказав про те, що буде по річці Стир якийсь сплав на човнах, і часу небагато займає і ціна нормальна.
Як виявилось, не треба їхати за сотню кілометрів в Карпати чи на Дністер. Все тут, поруч, на Волині. Спонтанно поїхати у 20-кілометровий сплав по Стиру видалося чудовою альтернативою звичайному вихідному дню.
Зібравши речі «а-раптом-дощ», бейси від сонця, шльопанці, та прихопивши з собою обід, виїхали близько 9 ранку. Везли нас аж до села Вербаїв.
Сплав починається зі збору каяків. Ніхто не сидить без діла, адже кожна команда складає для себе човен. Інструктор туристичного клубу «Антар» Роман Слободян на прикладі одного каяка демонструє, як збирати інші.
[caption]
Півгодини нескладних маніпуляцій – і конструкція перетворюється на надійний міцний човен. Роман пояснює всім, навіть тим, хто вже плавав, правила безпеки поведінки на воді. Потихеньку відпливаємо. Попереду 23 кілометри серпантину Стиру.
[caption]
[caption]
Перша зупинка через 20 хвилин, Чумний курган. Кажуть, під ним захороненні цигани, які свого часу хворіли на чуму в цьому районі. До кургану не радять наближатись занадто близько.
[caption]
Жартують, що вся суть туризму полягає у тому, аби це набрати багато їжі, відійти якомога далі від дому і це все з’їсти. Приблизно так це і виглядає, але погодьтесь, обідати на природі, коли навколо синє небо, зелена травичка, свіже повітря та річка, набагато приємніше ніж у найдорожчому ресторані світу.
Час йде надзвичайно швидко. Вісім годин подорожі пролетіли як одна, а вражень залишається на цілий тиждень. Сплав закінчується у старому місті, біля будинку архітектора. У результаті, всі активно відпочили, помилувалися природою Волині, помахали веслами і «підсмажили» коліна й руки під сонцем :)
[caption]
[caption]
[caption]
[caption]
[caption]
[caption]
[caption]
[caption]
[caption]
[caption]
Фотогалерея
Популярне
- Переглядів
- Коментарів
