На Волинь приїхали нащадки Данила Братковського

17 травня 2017

Текст: Софія СІЧКУН
Фото: Віктор ЧУХРАЙ

У Луцьку його знають, як організатора українських повстань та борця за права населення, як патріота та захисника православної віри, як поета та святого. Проте за тисячі кілометрів від Батьківщини, Данила Братковського згадують у дещо іншому світлі – там, у пам’яті нащадків, він залишився далеким предком з шляхетного українського роду.

Про враження від України та про те, як живуть представники давнього українського роду за кордоном, брати поділилися у розмові з «Район.Луцьк».

Свого часу доля розпорядилася так, що рід Данила Братковського продовжує існувати вже за межами України. Нащадки відомого волинянина рідною вважають не обожнювану Данилом Україну, а далеку Бельгію, в якій прожили чи не усе своє свідоме життя. Проте переконують – ім’я великого українця носять з гордістю, а пам'ять про нього передаватимуть і наступним поколінням.

Нещодавно Володимир та Віктор Братковські приїхали на Волинь, аби побачити, звідки ж бере коріння їх старовинний рід.

Володимир Братковський, його старший брат Віктор та син Володимир на Волинь завітали вперше. Кажуть, що тепер досліджувати життя далекого та відомого предка будуть завзятіше, а приїжджати в Україну – частіше.

 Володимир Братковський, його старший брат Віктор та син Володимир на Волинь завітали вперше. Фото Віктора Чухрая. Володимир Братковський, його старший брат Віктор та син Володимир на Волинь завітали вперше. Фото Віктора Чухрая.

Віктор Братковський розповідає, що вперше на українську землю ступив ще у 90-х роках. Проте тоді шлях пролягав не на Волинь, а до домівки матері, яка родом із міста Звенигородки, що на Черкащині.

Більш, ніж півстоліття тому, молода черкащанка та київський студент Братковський разом з відступом німецької армії переїхали до Німеччини. Там на чужині у них народився старший син Олександр. А через кілька років молода сім’я поїхала працювати на бельгійські шахти, де з’явилися на світ Віктор та Володимир. Вже у дорослому віці Олександр почав досліджувати батьківський родовід та намагався віднайти родинні зв’язки в Україні.

«До цього цікавився життям Данила Братковського старший брат Олександр. Тепер і я цікавлюся, проте не знаю багато фактів. Проблема в тому, що ми не маємо багато інформації від батьків. Тато помер, коли старшому брату Олександру було 8 років, тому він краще розумів те, що тато йому розказував», – говорить Віктор Братковський.

Вже у старшому віці Олександр Братковський взявся ґрунтовно досліджувати життя відомого предка. Цьому сприяло і знання російської та української мов, які перейняв від мами з бабусею, і вивчення славістики в університеті, і дослідження життя Михайла Драгоманова, який свого часу писав про Данила Братковського.

Віктор та Володимир зацікавилися родинним корінням дещо пізніше, вже після смерті старшого брата. А до цього встигли довести – рід Братковьких продовжують люди не менш талановиті за свого відомого предка.

Так, Володимир Братковський розпочав свою кар’єру як архітектор, проте згодом розвинув у Бельгії винний бізнес. Розповідає, що зараз саме його компанія імпортує 13% вина на бельгійський та 8% на голландський ринок. Сьогодні справу батька продовжують його два сини – Володимир та Альберт. Ще один син – Дмитро став успішним та відомим архітектором.

Пов’язував своє життя з архітектурою і Віктор Братковський, проте через фінансові труднощі свого часу так і не зміг закінчити університет.

І Віктор, і Володимир розповідають, що мають намір прочитати твори Данила Братковського саме українською мовою, адже рідне слово пам’ятають ще з дитинства.

«То є мова мого дитинства, вона у мене десь на підсвідомості виникає, коли починаю говорити. Але говорити трохи важко, бо багато вже позабували», – розповідає Віктор.

Також у планах Братковських – перекласти заповіт свого далекого предка, який той написав будучи ув’язненим у Луцькій тюрмі. Перекласти вже швидше не для себе, а для дітей та онуків, аби і вони могли зрозуміти та гідно оцінити постать великої людини. А ще Браткоські мають намір відшукати в Україні родинні зв’язки та знайти документальне підтвердження своєї приналежності до шляхетного українського роду.

Через кілька днів, побувавши у місцях, які пов’язані з Данилом Братковським, бельгійські гості повернуться додому. Проте обіцяють – Україна назавжди залишиться у їхньому серці, а відтак невдовзі знову покличе їх до себе в гості.

Брати розповідають, що від відвідин Волині залишаються тільки хороші враження, а перше, з чим вже асоціюються українці – їх велике і щире серце.

«Видно, що це велика країна. І мені подобаються люди. Вони дуже спокійні, не кричать, бо у нас всі імпульсивні. Тут дуже приємна атмосфера. У Бельгії ми багато думаємо головою, а ви багато відчуваєте серцем», – поділився враженнями Віктор Братковський.

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу tabloyid@gmail.com.

+1
+2
-1

Додати новий коментар