Луцький студент показує у місті те, чого не знайти у Вікіпедії

Уже стає традицією в перші дні вересня привідкривати двері історії древнього Лучеська для тих, хто тільки сюди приїхав. У Луцьку вдруге провели екскурсію для першокурсників.

Не обов’язково бути екскурсоводом, щоб показувати туристам місто. В цьому переконаний студент-четвертокурсник Інституту економіки та менеджменту СНУ імені Лесі Українки Артур Ґаутама. Він організовує екскурсії для студентів вже втретє. І втретє вони безкоштовні.

«Проводжу їх безплатно, бо, по-перше, мені це подобається. Подобається показувати своє місто, підіймати рівень обізнаності в цьому питанні інших людей. По-друге, я, напевно, один з небагатьох студентів в нашому університеті, хто проводить екскурсії містом. І тому час від часу мене просять комусь щось цікаве показати», – розповідає студент.


Артур каже, що зазвичай на екскурсії приходять першокурсники, хоча він завжди очікує і на третій, і навіть на п’яті курси. Ображає його те, що чомусь студенти-історики не відвідують подібних заходів, хоча їм, як нікому, це важливо.

Екскурсовод зауважив, що Луцьк туристичний своє звання виправдовує і намагається активно в тому напрямку розвиватися. Проте не все тут так гладко: «Однією рукою міська влада туризм будує, а іншою – руйнує. Яким чином? Просто не дбає про пам’ятки архітектури. І це недбальство призводить до їх знищення. Взяти хоча би скандальне будівництво на вулиці Кафедральній, 13 у заповіднику «Старий Луцьк». Ще одним прикладом є луцьке підземелля під костелом Петра і Павла, до якого нікому нема діла, через що воно руйнується з року в рік»

Здавалося би, маршрут екскурсії був доволі простим: головний корпус СНУ – Театральний майдан – вулиця Лесі Українки – Старе місто – замок Любарта. Однак своїм екскурсантам Артур пообіцяв показати такі місця, які знає далеко не кожен: «Я зазвичай показую такі малесенькі цікаві місця, заради яких туристи не надто хочуть приїжджати. А людям, які живуть тут, я думаю, варто знати про своє місто трохи більше, аніж є на сторінці у Вікіпедії».


Серед цікавинок, наприклад, була польська реклама-агітка, яка колись знаходилася під ногами лучан на головній пішохідній вулиці міста, новенька статуетка кликуна, який колись повідомляв городянам усю найважливішу інформацію, розповіді про давню бруківку, так звані, «шашки Терлінського», яку нещодавно знайшли на вулиці Крилова, правдиві історії та легенди місцевих церков, храмів, будинків і вуличок.



Другокурсник Віктор, студент Інститут філології та журналістики, поділився своїми враженнями: «Найбільше вразила історія про храм домініканців, бо я відвідую одну організацію в семінарії. Історії ніколи не вивчав, а тут з’ясувалося, що це був храм домініканців. Мені досить приємно ходити до такої будівлі, яка пахне історією. Тим паче, я маю там дуже багато друзів-семінаристів і, я думаю, їм теж за честь навчатися не в звичайному будинку, а там, де творилася історія».

Цього року на екскурсію таки прийшли представники й історичного факультету. Першокурсниця Катя каже, що з історією міста мало знайома, а ще переконана в тому, що і місцеві жителі не надто на тому знаються: «Найбільшим відкриттям для мене сьогодні був будинок з химерами. У мене є багато знайомих з Луцька, але я думаю, що навіть вони про цей будинок нічого не знають».









Автор: Оксана НАУМЧУК