Луцькі гроші, червона дичина, мер-єврей – Українська Революція на Волині

20 квітня 2017

Луцькі музейники підготували приголомшливу виставку присвячену 100-річчю утворення Ценральної ради та початку Української Ревеолюції 1917–1921 років​.

Про це повідомляє Район.Луцьк.

Сто років минуло відтоді, як наша держава вперше стала самостійною. Цей період історії для багатьох українців залишається значною мірою невідомим. Ще менше ми знаємо місцеві контексти епохальних подій. Аби заповнити цю прогалину, радимо відвідати унікальну виставку «Волинь в Українській революції 1917–1921 років» у Волинському краєзнавчому музеї.

Обов’язково попросіть автора проекту Сергія Лиса провести вам екскурсію. Науковець рік збирав матеріали для цієї виставки, знайшов невідомі досі відомості і справді має що розказати про ті буремні роки. Ми ж для заохочення наведемо лише вісім фактів, які ви могли не знати про українську революцію і Волинь.

1. Хвилю українського відродження на Волині пробудили Українські січові стрільці, коли територію західних повітів губернії зайняли австрійські війська. Відомі січові стрільці Дмитро Вітовський, Микола Саєвич та Михайло Гаврилко очолили Володимир-Волинський, Ковельський і Луцький комісаріати.

Одного разу Дмитра Вітовського селяни на Ковельщині мало не затримали, бо не розуміли, що він говорить. Перепис у Луцьку показував, що частина називалися українцями, а частина – малоросіянами. На серпень 1916 року вони відкрили на Волині 29 українських шкіл.




2. Запасний батальйон Волинського полку у Петрограді брав участь у ліквідації влади імператора Миколи ІІ у лютому-березні 1917 року.

Відтак 17 березня цього року за новим стилем у Києві проголосили Українську Центральну Раду, яку очолив Михайло Грушевський. На виставці є накладна, яку він підписав особисто.

3. Під час Української революції єврейська громада, яка становила більшість населення Луцька, чи не вперше отримала політичні права. У квітні 1917 року вулицею Шосейною (тепер Лесі Українки) йшов натовп мітингарів, до них вийшов тодішній мер пан Мелавчик, щось намагався говорити, але юрба кричала: «Геть царського ставленика!». І він був змушений подати у відставку.

Тоді українську громаду Луцька підтримала численніша єврейська. Новим очільником міста обрали відомого єврейського фінансиста Абрама Марковицького, який став першим демократично обраним міським головою Луцька. На виставці побачите унікальну телеграму: після проголошення Третього Універсалу Центральна Рада передавала наказ Абраму Марковицькому підняти у Луцьку жовто-блакитний прапор.


4. Біля Володимира-Волинського формувалася дивізія сірожупанників, а поблизу Ковеля і Голоб – дві дивізії синьожупанників.

Січові стрільці агітували туди вступати військовополонених українців, які служили у російській імперській армії. Недавно ініціювали створення вулиці Сірої дивізії у Луцьку.

На прапорі синьої дивізії зображена Покрова, а по краю її рушника є волинські хрести як символ того, що саме в нашому краї формувалися ці підрозділи.

5. Волинянин Володимир Оскілко, який командував Північною порукою дієвої армії УНР, на річницю перевороту Скоропадського 29 квітня 1919 року теж спробував зробити переворот у Рівному, яке на той час було тимчасовою столицею УНР, і проголосити себе другим гетьманом. Симон Петлюра при підтримці січових стрільців і Євгена Коновальця придушили цей виступ, але довелося з фронтів знімати частини.

Ця внутрішня незгода призвела до наступу зі сходу більшовиків, а із заходу – поляків. Уже в травні втратили Луцьк, який захищали сірожупанники. Перед загрозою того, що більшовицька Росія поглине не тільки Україну, а й Польщу був підписаний договір з поляками.

6. 1920-го на Волинь прийшли червоні війська Будьонного. «Приказом №1» від 19 серпня 1919 року кожного лучанина більшовики зобов’язали у сім днів надати повний список літератури, яка є вдома. Будьонівці розстрілювали людей у Луцьку, й у 1920-х роках праворуч від Свято-Троїцького собору був споруджений пам’ятний знак із написом «Тим, хто загинув у 1920 році від рук червоної дичини». Але у 1944 році цей пам’ятник радянська влада демонтувала.

7. Коли поляки відстояли Варшаву – не в останню чергу завдяки «унрівцям», які під Замостям зупинили будьоновців, – поляки уклали мир з росіянами, і Україна була розділена.

У другому зимовому поході, який колишні воїни УНР восени 1921 року, найбоєздатнішою частиною була волинська група. І навіть після розгрому цього походу на території радянської Волинської губернії діяла повстанська армія, і координатором її був сотник Леонід Гопанчук.





8. У період розрухи 1919 року важко було централізовано випускати гроші, окремі міста Волинської губернії випускали свої грошові знаки.

У колекції Волинського краєзнавчого музею є рівненські карбованці, житомирські, кременецькі, острозькі та луцькі із зображенням замку Любарта. Автор дизайну банкнот невідомий.










Більше про волинський контекст Української Революції можна дізнатися відвідавши виставку у Волинському краєзнавчому музеї до кінця цього року (вулиця Шопена, 20).

Наталка ПАХАЙЧУК

Фото Наталки ПАХАЙЧУК і Марії ВАВРИНЮК




 

+1
+1
-1

Коментарі

інформація гарна, але естетичне оформлення жахливе. чому луцькі гроші в дешевих пакетиках? зробьіть щось із тим

Додати новий коментар