Луцька викладачка пол-денсу розповіла, як відверті танці змінюють життя

29 Грудня 2016
Текст: Юлія КАРМАНСЬКА
Фото: з особистого архіву Катерини ОЛЕЩУК


Система підготовки воїнів в Індії, циркове мистецтво, змагання моряків на мачтах, гімнастика, акробатика, циркове мистецтво – з цих різнотипних джерел увібрав свої елементи пол-денс. Незважаючи на розмаїття витоків та складність виконання елементів, його часто асоціюють зі стриптизом.

Катерина Олещук, викладачка Східноєвропейського національного університету та наставниця у власній школі пол-денсу, вважає такі думки занадто стереотипними.

Під час бесіди з Район.Луцьк вона розвіяла найбільш поширені міфи та розповіла, як можна змінити себе та своє життя за допомогою виконання елементів на пілоні.



– В якому віці ви почали кар’єру танцівниці?
– Мені було майже 30. Спочатку я займалась стрип-пластикою, бо в моєму місті занять з пол-денсу не було. Насправді в пол-денсі ми не дуже багато танцюємо, в основному елементи підлаштовуємо під спортивні вимоги.

– Як відреагували батьки на таке хобі?
– На перше тренування зі стрип-пластики мама пішла зі мною. Потім я займалась у школі на трубі. Я крутилась, мама розтягувалася збоку, робила якісь вправи. Перед цим вона казала: я не буду, я не буду, а потім – дай я спробую крутнутись.

– Ви викладаєте в університеті, як реагують студенти на ваше захоплення?
– Заняття в університеті ніяк не поєднуються з моїми захопленнями. Я студентам не розказую взагалі про це. Є одиниці, які тихенько запитують, і я розповідаю те, що їх цікавить. А на парах є свої теми, визначені заняттям, я від них стараюсь не відходити.

– Як змінилось ваше життя після занять пол-денсом?
– Досить кардинально. Оскільки я почала займатись після декретної відпустки, то воно мало би закономірно змінитися саме по собі, а завдяки пол-денсу повністю змінилось. У першу чергу, навантаження впливають на спосіб життя, тобто режим дня, харчування – все стає іншим.

– Пол-денс корисний для фігури, а чи є він травматичним?
– Дуже. Це травматичний спорт, тому що пілон досить слизький. Бували випадки, коли досвідчені люди через різні фактори зривалися. Оскільки в нас є дуже багато циркових елементів, то вбитися там дуже легко або можна лишитися калікою. Завжди має бути страховка та чітка система безпеки.

Я на заняттях особисто страхую людей або мені допомагають асистенти. Є також певні способи самостраховки, першим з яких є здоровий глузд. Якщо людина відчуває, що вона не має достатньо сили, то нема чого туди лізти, інакше ти падаєш вниз головою прямо на підлогу. Часом ми маємо вилазити високо, щоб зробити спуск вниз із якимись елементами. Це небезпечно, але коли людина має здоровий глузд, правильно технічно виконує елементи, виконує всі вказівки тренера, то вона собі не нашкодить.



– Вам не страшно було розпочинати таку небезпечну кар’єру?
– Спочатку я дуже боялась висоти. Коли вилазила на два метри вгору, мені було дуже страшно. Я думала, що долаю страх висоти, а потім зрозуміла, що зробила це тільки на пілоні. На ньому можу робити страшні речі, а вилізти на перший поверх і подивитись вниз досі боюсь. На низ пілона теж дуже страшно дивитися, просто не треба дивитися от і все.

Варто спрямовувати погляд туди, куди вимагає техніка, тоді не так страшно. Бояться всі. В таких випадках я завжди кажу, що страх треба контролювати. Мені казала тренерка на майстер-класі: «Якщо ти боїшся – не лізь, а якщо вилізла – вже не бійся».

– Пол-денс містить у собі еротичну складову. У Вас не виникало почуття сорому або відчуття незручності?
– В мене ніколи не виникало такого почуття. Коли ти вчишся виконувати елементи, це дуже важко і часто боляче. З’являється дуже багато синців на тілі і ти просто не думаєш, що тобі незручно.

Попередньо для занять підбирається форма, яка має свої вимоги, як у гімнастиці. При шпагатах трусики мають закривати 80% сідниць, спереду мають бути до пахового згину. Тобто це спортивна форма, єдине, що в нас вона має бути роздільна.

Як на мене, дуже багато залежить від позиціонування тренера. Якщо він буде соромитися, то люди переймуть цю манеру. Мої дівчата всі досить впевнені, вони не хвилюються стосовно думок інших про те, що вони займаються чимось непристойним. Це насправді фізично важко і просто посмішка з’являється, коли хтось пробує це порівняти зі стриптизом.



Людина, яка була на пілоні та пробувала хоча б крутнутися два рази, прекрасно розуміє, що не так все легко. Спортивний пол-денс вимагає не меншої спортивної підготовки, ніж спортивна гімнастика. Тільки там вони виконують елементи на колоді, брусах, а ми на пілоні, але всі силові виходи йдуть зі спортивної гімнастики та еквілібристики.

– На вашу адресу лунала критика через таке хобі?
– Критика може десь і лунала, але я її не помічала. Не через те, що вона мені байдужа, а через величезний запал до занять. Було таке, що на роботі казали: а ви знаєте, вона на тій трубі…

Зараз взагалі немає сенсу виправдовуватися, пол-денс у нас дуже популяризували. В принципі, люди сприймають таке хобі абсолютно нормально. Є певна категорія людей, які можуть десь щось сказати, але я біля себе таких людей не зустрічала.

– Чи є якісь вікові або гендерні обмеження?
– Вікових обмежень немає. Існує думка про те, що пол-денс – це спорт для всіх. Хтось підтримує цю тезу, хтось її критикує, але якщо людина не має принципових протипоказань до занять спортом, то обмежень немає.

Не так давно я бачила відео 72-річної японки, яка виступала в категорії «Спорт». Так, я не можу сказати, що там ідеальна чистота елементів, але вона виконувала всі силові елементи, елементи на гнучкість, причому це людина без попередньої фізичної підготовки.
Звичайно, людині, яка в 20 цим займається, набагато легше все вдається.

Ясно, що в 60 чи 70 років ніхто не буде робити сальто і злітати з чотирьох метрів вниз, але людина цілком повноцінно може займатися дуже серйозними елементами і робити якісь комбінації.



Відносно гендерних моментів – зараз дуже розвинений як жіночий, так і чоловічий пол-денс. Є окремо жіноча та чоловіча програми, є базові спільні елементи. В чоловічій програмі акцент на акробатику та силу. Представники сильної статі, окрім спортивної категорії, часто виступають в категорії «Пол-арт» – це артистична постановка.

Ще в пол-денсі є напрямок «Пол-екзотик». Він найбільше ззовні схожий до стриптизу, там танцюють у спеціальному взутті – стріпах і трюкова частина займає лише 30% виступу. Решта часу перебування на сцені – це партер, тобто вправи на підлозі. «Пол-екзотик» – танцювальний напрямок, в чоловіків його нема. Ми у школі займаємось переважно в категорії «Спорт».

– Все-таки пол-денс досить відвертий у своєму виконанні, але часто діти теж виступають, виконуючи елементи на пілоні. Чи не може це спричинити психологічні розлади?
– Я думаю, що про психологічні розлади тут найменше треба хвилюватися, бо все залежить від форми подачі. Якщо ви приведете дитину на «екзотик», то звичайно це буде дивно виглядати. Їй фізіологічно не можна стояти на каблуках, тому що таз сформується неправильно.
Зараз розвивається спортивний напрямок для дітей, який діє на світовому та українському рівнях. Є окремі категорії, які починаються з 6 років: 6-9 років, 10-12 і так далі до 18. Тобто категорії досить дрібно поділені для дітей, але вони виконують ті ж елементи, що і дорослі, і дається їм це дуже легко.

Я не знаю, як будуть сприймати суглоби таке велике навантаження, бо вони ще формуються. Я вважаю, що маленьких діток треба віддавати на щось більш класичне – гімнастику, хореографію, а приблизно з 9-10 років можна йти в сторону пол-денсу.



З психологічної сторони все залежить від тренера. Якщо він буде позиціонувати це як спортивне заняття, проблем взагалі не буде. Якщо прийде «звихнутий» тренер, то ясно, що кожній людині психіку попсує, і не тільки дитині, і не тільки пол-денсом. Або, наприклад, людина може бути хорошим спортсменом, але не вміти працювати з дітьми. Це залежить не від виду спорту.

– У Вас є школа пол-денсу, чи навчаються там чоловіки?
– Бувають, скажімо так (Сміється – ред.)

Яка мотивація у чоловіків до занять пол-денсом?
– Це формує фігуру, тіло стає дуже рельєфним, як у жінок, так і в чоловіків. Люди, які хоч трошки пробували і бачили, розуміють, що навантаження досить сильні. Дуже багато серйозних речей взяті зі спортивної гімнастики або циркової акробатики, а на те, щоб їх опанувати, треба багато часу. Пол-денс для тих хлопців, які не шукають легких шляхів.

– Коли в людини гарне тіло, вона стає самозакоханою. Чи не сприяє цей танець розвитку егоїзму?
– Я думаю, що ні. В нашій психології закладено так, що люди насправді себе дуже не люблять. Людина соромиться – то в неї попа не така, то ноги, то вуха, і постійно щось не так. Тут психологічно просто необхідно прививати любов до себе, до свого тіла.

Чому в нас люди дуже сильно хворіють? Тому що вони тіло своє не люблять, їх ніхто цьому не вчив. Чого ніхто не каже, що ходити з величезним пузом нездорово, що це негарно? Чому б не сформувати культуру гарного тіла в людини?

Я постійно вчу дівчат любити своє тіло з самого початку. Коли вони починають любити себе, то не стають самозакоханими, в них навпаки підвищується самооцінка, краще налагоджуються відносини з іншими людьми, особливо з протилежною статтю. Це має певну взаємозалежність з цінуванням себе.



Коли людина в здоровому розумінні починає любити себе – це не нарцисизм. Важливо почати бачити і цінувати щось хороше в своєму тілі. А ми цього, здебільшого, не вміємо. Я думаю, що в кожного викликає подив жінка, яка не слідкує за собою, в першу чергу за тілом, а потім і за думками та душею.

Жінка – це квітка, окраса життя. Як фізично, так і (хотілось би) морально. Хто, як не жінка, має відчувати красу, нести красу, бути її втіленням. Напевно, ми намагаємось віднайти в собі те істинно жіноче, яке часто губиться за соціальним устроєм, побутом, швидкістю та характером сучасного життя… Адже, в кожному є світло, дайте йому світити!

– Одяг пол-денсера і його рухи досить відверті. Чим вони відрізняються від стрип-пластики?
– В пол-денсі не позиціонується відвертість. Одяг відповідає вимогам тих елементів, які потрібно виконати. Якщо ми вдягнемо закритий купальник, як у гімнасток, то багато елементів виконати буде неможливо. Ми тримаємось на пілоні завдяки тому, що огортаємо його тілом, тобто шкірою, і тільки через це одяг відвертий.

Стосовно рухів, то своїм дівчатам я не дуже часто даю те, що стосується стрип-пластики. Швидше, базову пластику. А стрип – це вже, як манера виконання рухів. Людина сама вирішує, у який спосіб їй виконувати елементи.

Діти вже дуже давно танцюють румбу, а вона дуже еротична. Не можна сказати, що в пол-денсі надзвичайно еротичні рухи. Якщо людина займається в спорті, то пластичність тіла – так, але до стрипу це немає стосунку.

Чи можна назвати пол-денс мистецтвом спокуси, незважаючи на спортивність танцю?
– Стрип-пластику можна, пол-денс – ні. В спорті все настільки зашифровано і заборонено, що на чемпіонаті вас дискваліфікують, якщо ви стрічку з волосся знімете. Правила в пол-спорті набагато жорсткіші за гімнастику і це якраз пов’язано зі стереотипом щодо стриптизу.

В «екзотику» таких заборон нема, цей танець розвиває жіночність і такі риси, які сучасній жінці дуже потрібні. Я «екзотик» не проводжу, у нас здебільшого спорт. Хоча часом буває, що раз в півтора року вдягаємо туфлі і танцюємо, за настроєм.



– Приходили до вас в школу, щоб ви навчили спокушати чоловіків?
– Ні, такого нема. До нас приходять люди, які знають, що йдуть на пол-денс.

– Чи не можуть розбещувати людей заняття з пол-денсу?
– Та ні. (Сміється – ред.) Наші люди, якщо казати примітивно, дуже зашугані. Для того, щоб їх розбестити, потрібно людину взагалі не навчити культурі з дитинства. Звільнити від скованості в рухах – так, як і в будь-якому іншому танцювальному виді. Але два рази в тиждень по годині – це зовсім не той час, коли можна змінити систему цінностей в людини і її розбестити.

Нас в сім’ї завжди вчать еротичної скромності, людину ледь можна відкрити саму для себе. Дуже часто буває, що соромляться шпагат зробити вверх ногами. Думки про те, чи не розбеститься суспільство – це думки людей, які будь-чого бояться і, скоріш за все, такі чутки виникають через необізнаність.

– Чи приходять у Вашу школу на пол-денс з метою урізноманітнити своє сексуальне життя?
– Людина просто має більше можливості в гнучкості, але це стосується не пол-денсу, а розятжки – стрейчингу. У жінок, які займаються стрейчингом, краще працює репродуктивна функція, тобто збільшується ймовірність завагітніти. Розтяжка дуже позитивно впливає на організм жінки.

Можливо фізична підготовка для когось зіграє роль. То на здоров’я! Фізична здатність урізноманітнити статеве життя є, але мені здається, що дівчата зовсім не про те думають, коли йдуть на пол-денс.

– Які поради Ви можете дати дівчатам, які не впевнені в своїй привабливості та сексуальності?
– Невпевненим треба здобувати цю впевненість, і в кожного свій шлях. На перших заняттях я вчу як гарно рухатись. Це необов’язково еротично, це красиво фізіологічно: вирівнюється спинка, змінюється постановка тіла, потім вчимося гарно йти і після того я показую – подивись на себе, подивись, яка ти йдеш.

Якщо вона вирівняє спину, гарно поставить попу, витягне трохи голову – в неї з’явиться шия – людина стане привабливішою лише через правильну поставу. Далі – робота над собою. Ясно, що нічого в житті не зміниться, якщо самому в цьому житті не змінюватись. А для того, щоб бачити в собі позитивні зміни в будь-чому: тілі, розкутості, просто хотіти не достатньо, треба діяти.

Як на мене, кожна людина має розвиватись фізично і інтелектуально. Лише тоді можна почувати себе повноцінно привабливим не лише сексуально, а взагалі. Пустий мозок в гарному тілі, як і геніальний мозок в жахливому тілі завжди будуть відчувати в чомусь брак.



***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].

0
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter