Луцька студентка розповіла, як розробила власний бренд нижньої білизни

^{Фото: з особистого архіву Галини Шнит}

Галині Шнит 22 роки. Вони живе в селі Липини під Луцьком, навчається в СНУ імені Лесі Українки на ландшафтного дизайнера. Як і багато студентів, дівчина веде активний спосіб життя – подорожує, волонтерить, гуляє зі своєю собакою Хельгою.

Проте вже більше року щовечора Галя сідає за швейну машину та шиє унікальну мереживну білизну, яку демонструють на місцевих показах мод, пише Район.Луцьк..

Шити одяг Галина почала ще у 9 класі.

«Це були сукні, спідниці, кофти – щось для себе, мами та для подруги, яка знає, що я шию. Минулого літа вперше пошила собі мереживний ліфчик», – просто розповідає дівчина про початок нового захоплення. Каже, що у звичайних бюстгальтерах влітку було парко. А мереживо дозволяло відчути себе вільнішою.

І так Галина і ходила б з комфортом у своєму новому бюстгальтері, якби його випадково не побачила подруга дівчини. Саме подруга спочатку замовила комплект мереживної білизни для себе, а потім запропонувала розмістити роботи в інтернеті. Так Галина почала шити білизну для чужих людей.

«В пошитті білизни в мене досвіду взагалі не було, – зізнається майстриня, – Знайти викройку було найважче. Та й, здавалося б, що там тих трусів шити? Але в білизні кожні півміліметра грають роль. Якщо той єдиний міліметр заважатиме, треба перешити. Найперші роботи перешивала по кілька разів».

[caption] Потім її білизну побачила подруга[/caption]
[caption] Тепер Галя шиє білизну на замовлення[/caption]

Мереживо як альтернативу звичайній білизні дівчина вибрала не випадково.

«Воно дуже ніжне. Інколи береш тканину до рук – а вона ніби тане в руках. І ти почуваєшся такою ж ніжною і жіночною у цій білизні».

Шиє Галя на звичайних швейних машинах. Їх у неї три. Тато дівчини налаштував їх спеціально для роботи з мереживом. Батьки Галини не одразу сприйняли захоплення доньки білизною. Бо одна справа – шити одяг, а інша – труси.

«Тато спочатку ставився критично. Питав: «що ти, знов свої труси шиєш?». Але зараз, якщо раптом в мене налаштування машинки збиваються, я зразу прошу тата полагодити, і він вже навіть не питає нічого.

Минулого року в вересні я пішла на роботу. Вирішила спробувати попрацювати з 8 ранку до 11 вечора. Попрацювала – і зрозуміла, що так далі не піде. Мій тато завжди працював сам на себе, хоч як би йому важко не було. Тато – будівельник. Мама – вчителька початкових класів», – пояснює Галина, і каже, що робити те, що подобається, набагато приємніше.

Рік тому дівчина започаткувала власний бренд «LingeRey», який демонструвала на Lutsk Fashion Weekend та на «Красивій вечірці».

[caption] Комплекти дівчини демонстрували на Lutsk Fashion Weekend[/caption]
[caption] Кажуть, що в такій білизні почуваєшся впевненішою[/caption]

Мереживні комплекти Галина просуває через Facebook-сторінку. Наразі розвиває Instagram. Замовляють комплекти дівчата та жінки віком від 16 до 35 років. Майстриня пояснює, що білизну можна індивідуально підібрати для будь-яких форм тіла.

Процес роботи триває по-різному. Все залежить від того, чи має дівчина викройку на потрібний вид білизни. Якщо викройка є, то комплект можна пошити і за день. Спершу потрібно визначити розміри. Далі – вирізати, зшити, перевірити на манекені, поправити, відпрасувати і відправити. На словах процес роботи звучить дуже просто. Однак, коли замовлень багато, не витримує навіть техніка.

«Одного прекрасного дня влітку моя машинка задимілася. Це був шок, бо десь за два тижні мав бути показ, а в мене ще колекція не готова. Довелося йти до сусідки, яка теж має машинку, і вже в неї дошивати комплекти».

[caption] Аби зробити такий комплект, треба добряче попрацювати[/caption]

Найцікавішим для Галини наразі є виготовлення холтер-бра – моделі бралета, що частково або цілком закриває грудну клітку. Найближчим часом дівчина планує навчитися шити халати і накидки.

У мріях майстрині – мати власний простір для творчості. Вдома дівчині виділили другий поверх літньої кухні. Там вона планує облаштувати майстерню, в якій обов’язково буде стіл для розкроювання, звичайний стіл та багато полиць для кольорових коробочок з резинками та мереживом.

Навчанню пошиття білизни не заважає.

«Мені пощастило, що я на шостому курсі. Тут трішки лояльніше ставляться до того, що я пізніше здаю сесію. Зараз сесія, то трохи важче, бо все всім треба здати, і замовлень багато. Але це тільки два тижні такого навантаження», – розповідає дівчина.

«Якщо продовжити речення, з чого складається моє життя, то це напевно буде родина і близькі люди, собака вівчарка Хельга, «LingeRey», табори та волонтерство. Десь трохи далі в списку буде навчання, і самореалізація, виконання пунктів зі списку бажань. В мене один з пунктів – прочитати 15 книг за рік, от і мушу мінімум 20 сторінок в день читати».

Галина отримує неймовірне задоволення від того, чим вона займається. Бо недарма кажуть, якщо працювати за покликанням – то жодного дня в житті важко працювати не доведеться.





***
^{Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа).}