Літо без гаджетів: як витягнути дитину з телефону

«З телефону не витягнути», — поширена скарга батьків, коли заходить мова про дозвілля дитини. Особливо влітку, коли канікули, занять та гуртків немає, а мама з татом на роботі. Чим зайняти міських «дітей асфальту», щоб канікули були активними та сприяли оздоровленню, а не псуванню статури та зору від комп’ютерів-телефонів?

Поколінню батьків відразу спадають на думку «піонерські табори» їх дитинства: там були і змагання, і спорт, і розваги, і танці з піснями. Чи є щось подібне зараз? А якщо є, то як там? Махровий «совок» з такими собі умовами, як побоюються деякі батьки, чи справді сучасний табір, де дитина «вилізе з гаджетів» і проведе літні дні активно та з користю?

«Таблоїд Волині» вирішив побачити це на власні очі, відвідавши табір «Сонячний», що у селі Гаразджа.





Перші враження ми склали не очима, не вухами, а ...носом! Запах! Сосновий ліс і свіжість - те, що треба після ароматів міста. Навмисне відмовляємося від офіціозу: ніяких коментарів керівництва, «протокольних екскурсій» чи заготовлених розповідей. Ми хочемо побачити табір очима його відвідувачів.




Наш гід Гуськін Денис, 12 років, у таборі на момент наших відвідин був сьомий день. Щоб провести нам екскурсію, Денис мусив відірватися від дуже важливої справи: проходження мотузкового лабіринту.




З добрий десяток його товаришів продовжували бавитися на мотузках, лазанках, шведській стінці, а Дениско по-дорослому взявся нам розповідати.

"Я тут вперше. Мені путівку взяла моя мама, вона працює на «Кромберг енд Шуберт» і там давали всім, в кого є діти, путівки в цей табір. Я захотів поїхати і не шкодую. Тут дуже класно!", - каже хлопчик.



Що саме тут класно?

"От бачите, звідки я зліз? Ми тут цілими днями, не набридає. Вдома у дворі такого немає. А ще можна поплавати на човні, на катамарані. А ще в нас тут справжні дискотеки, як у дорослих, і дуже класні вихователі.

Вихователі, чи то пак, вожаті загонів, справді класні: молоді студенти та випускники педколеджу. Вони, як ніхто, розуміють дітей та підлітків у таборі, адже говорять з ними однією мовою і розуміють, що тим треба.

Вони добрі, не кричать, не сварять, завжди допоможуть, якщо треба", - каже Денис про вожатих.




А ми зауважуємо, що в таборі багато діток молодших за Дениса, віком 6-7 років, всі веселі, зайняті і зовсім не схоже, що вони сумують за домом. Впадає в вічі також те, що у всіх маленьких дівчаток дуже охайно заплетені коси і не просто зачесані, а зроблені «колосочки», різні косички - видно, що тут до них з любов’ю.




- У нас є дітки і 5 років. Наприклад, коли приїхали дітки з безкоштовними путівками від «Кромберга», ми їх ділили по загонах, серед них була дівчинка 5 років, і мама не впевнена була, залишить її чи ні, дивилися на реакцію дитини. Дитина відразу освоїлася, пішла гратися і зараз чудово себе почуває в таборі. Моя донька, їй 6 років, теж тут, і тут вона вже друге літо. І не завжди біля мене, але всім задоволена, - розповіла Анфіса Петрук, заступник директора табору.





А ми продовжуємо нашу екскурсію з Денисом.

- Ось це «корпус-люкс», так ми його називаємо, - каже хлопчик. Люкс - бо тут живуть найменші, і умови для них найкращі. Сучасні ліжечка, санвузли, чисто, охайно, затишно - такі умови і в “люксі” і в звичайному будиночку, де мешкають старші діти. В нас скоро обід, то зараз дехто в кімнатах, переодягається після ігор. Після обіду підемо грати у волейбол, - розповідає Денис.




В кімнаті ми застали Юлю Шводу та Таню Юскевич. Їм тут теж «все супер, все класно»:

- Мені мама взяла путівку на «Кромбергу», я поїхала і мені тут подобається, бо весело і не нудно, додому не хочу, хочу тут подовше побути, - каже Юля Швода.

Денис продовжує розповідати про «світське життя» табору Сонячний:

- Недавно ми вибирали президента табору. Кожен загін мав свою кандидатуру, ті, хто хотів бути президентом, писали передвиборчі програми і були вибори. Ввечері дискотека, ну от де б я в місті потрапив би на справжню дискотеку, як дорослий?






По дорозі до їдальні зустрічаємо друзів Дениса Артура та Валентина. Хлопці у рятувальних жилетах, кажуть, що разом із дорослим вихователем плавали на байдарці. Вражень - море, як від байдарок, так і від табору загалом:

На другий рік поїду ще! - Валентин каже, що буде просити маму ще раз відправити його, взявши на роботі путівку.




До їдальні діти йдуть дружно та охоче. Денис розповідає, що готують смачно: 5 разів на день, весь час свіженькі смачні булочки і кожен день фрукти. Перед тим, як вони побіжать на обід, запитуємо у хлопців: «А в телефонні ігри ви тут граєте?»

Валік і Артур сміються, а Денис робить круглі від здивування очі:

«Ви що?? Які «ігрушки»? В мене тут нема часу мамі подзвонити, весь час зайнятий, тут є, що робити і без телефону».