​Київська письменниця пригадала, як не хотіла брати секонд-хенд від луцьких волонтерів

Київська авторка Маргарита Сурженко поділилася спогадами про те, як у 2014 спершу закочувала очі на лоба від пропозицій волонтерів подарувати одяг із секунд-хенду, а потім таки прийняла допомогу добрих людей.

Допис віри і життєствердності авторка опублікувала у Фейбук. Подаємо її текст в авторській редакції.

«Вперше з 2014 року я зігрілась. Бо купила пухку курточку, в якій почуваюсь неймовірно комфортно і тепло. Коли ми були у волонтерів в Луцьку в червні 2014 році, а вони нам пропонували теплі речі на осінь з секонхенду, я закочувала очі на лоба. Безсумнівно, до осені я планувала повернутись в український Луганськ за своїми теплими речами. Мене не переймала наявність лише кількох речей в моїй сумці тоді.

​

А ось восени вже в Києві дуже переймала. Треба було все, від светрика до чоботів. А бюджет був дуже обмежений. І що сталось? Звідкись з'явились добрі люди, хтось віддав мені свої модні светрики, хтось курточку.

Написала в твіттері про те, чи ніхто не має теплих речей на хлопчика 3 років і зголосилось багато мам, які Стасику передали круті теплі речі. Пам'ятаю ,як мені писали люди, з якими я навіть у реальному житті не була знайома і пропонували допомогти. Хтось сковорідкою, хтось ковдрою.

А деякі "друзі" не мали час сходити разом попити каву, раптово зникли і раптово з'явились, коли я почала постити фотки з відпочинку. А колишній чоловік навіть не спитав з весни 2014 року як у нас справи.



Так от, коли я почала достатньо заробляти, мені звісно все одно на все не вистачало. І в магазині, купуючи курточку перед зимою між теплою/дорожчою та гарною/ хододнішою/дешевшою я завжди обирала друге. Раділа, що зима тепла. І постійний стан холоду на вулиці став чимось дуже звичним.

Вперше з 2014 року я зігрілась. Сьогодні знайшла її, поки немає черг чорної п'ятниці. Звичайна курточка зі звичайного магазинчику в звичайному Гулівері зігріває краще, ніж сонечко в Єгипті, сауна, глінтвейн. Вона не підкреслює талію, але я в ній почуваюсь так чудово, що їду і посміхаюсь. Я не знала, що теплі курточки так працюють».