Князь Острозький плавав на Маневиччині?

Старовинний човен, котрий знайшли у гирлі річки Стир на Маневиччині, видобули з водойми і транспортували у Маневичі. Там знайшли приміщення, яке відповідає умовам зберігання та консервації знахідки.

Про це повідомляє працівник дочірнього підприємство «Волинські старожитності» Володимир Чопюк на своїй сторінці у Facebook.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Волині підняли з дна старовинний човен

Човен зуміли перевезти на нове місце 2 вересня ввечері. Для цієї операції були залучені вантажівка й підйомний кран, які вдалося роздобути за сприяння директора Маневицького краєзнавчого музею Петра Хомича.

Володимир Чопюк стверджує, що на дні човна дослідники знайшли залізний предмет, який був схований під шарами глини, піску й намулу. На цьому предметі археологи розгледіли клейма, схожі на герби князів Острозьких.

За словами керівника ДП «Волинські старожитності» Олексія Златогорського, на консервацію човна потрібно 30 тисяч гривень. Та незважаючи на унікальність знахідки, державні установи не поспішають із допомогою. «Жодна профільна державна установа від обласної чи районної адміністрації не надала ніякої суттєвої допомоги, – розповідає Володимир Чопюк. – Навіть управління культури чи обласний музей, яким ця знахідка мала би бути головною подією року просто «відморозилися».








Петро Хомич, директор Маневицького краєзнавчого музею зізнався журналістці «Волинської газети», що знахідки такого рівня він ще не бачив. «Вік довбанки може сягнути 1000 літ! Його могли використовувати ще стародавні слов’яни, – ділиться враженнями дослідник. – Він торговий або військовий. Точну дату виготовлення човна вдасться визначити тільки після проведення радіовуглецевого аналізу, який триватиме певний час».

Старовинний човен – довбанка має такі розміри: 12 метрів завдовжки, шириною 75 сантиметрів, висотою 95 сантиметрів. Товщина борту – 7-8 сантиметрів.





Директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк вважає, що довбанка такої довжини – рідкість навіть для України: «У торф’янистій місцевості такі речі гарно зберігаються, в іншому місці не долежали б», – розповідає чоловік.

Історична довідка: довбаний човен, який ще називали в народі «дуб», «довбанка», «душогубка», «кодлуб», «однодревка» відомий в Україні з часів неоліту (близько V тис. до н. є.). В руських літописах і в грецьких документах XVI-XVIIІ такі човни часто називаються моноксілами (в перекладі з грецького «моно» – «один», «ксіл» – «дерево»).

За часів Київської Русі і Козацької доби з дубів будувалися великі човни, запорізькі чайки, на яких русичі та козаки ходили в Чорне море і добивалися там військових успіхів.

До речі, у човні, знайденому в Старосіллі, продовбані заглибини у бортах. Можливо, для весел, вітрил чи зброї.