Хілларі, Єгиптянка, Бальтазар: як у Луцьку називали немовлят понад століття тому

20 Липня 2017
Вибір імені для новонародженого століття тому, як і сьогодні, було непростим завданням. Цей своєрідний ритуал, який має сакральний зміст, залишає відбиток на всьому житті людини.

Розвідку про традиції наречення немовлят рідкісними, дивними, а подекуди чудернадськими іменами опублікував ВолиньPost:

«Сьогодні батькам надана повна свобода при виборі імені для своєї дитини, і органи РАЦСу не можуть вплинути на вибір, бо по закону не мають права відмовляти в реєстрації імені дитини, яке чудернацьке воно б не було.

Сучасні молоді батьки віддають багато сил для того, щоб підібрати особливе ім’я для своєї дитини. Проте так було не завжди. Раніше великий вплив на вибір імені мала церква та родина. Сімейні традиції наречення немовлят на честь батька чи дідуся були чи не на першому місці в християнській традиції та існують досі.



Ще сто років тому це був своєрідний ритуал, який ніс смислове навантаження для малюка на все життя, адже новонароджений отримував інформаційний і емоційний посил від своїх родичів, які ніби програмували його майбутнє наперед. Традиція називати на честь предків занепала в радянські часи, тут причиною були війни, репресії, політика комуністичної партії. Популярним стало називати на честь політичних «вождів» та державних свят. Але сьогодні мова піде про рідкісні імена, які можна зустріти в луцьких католицьких та православних метричних книгах 150-ти річної давнини.

Гортаючи пожовклі сторінки родинних документів 150-річної давнини, бачимо, справді традиція називати на честь родичів була досить популярна в наших предків. Проте існував один нюанс і традиція, що дитину можна було називати іменами тільки живих родичів. Тому, якщо предок був живий, то дитині давали його ім’я, але якщо його вже не було серед живих, то дитина могла повторити долю померлого.



Також спостерігається закономірність називати дітей на честь того чи іншого святого, в залежності від того, на яке свято дитина народилась.

Серед рідкісних луцьких жіночих імен ми відзначили такі: Агата, Аделаїда, Аполонія, Бальбіна, Барбара, Бригіда, Дуклана, Емерика, Єгиптянка, Клотильда Кунігунда, Леонина, Пальміра, Петронелла, Пракседа, Розалія, Сабіна, Сесилія, Соломея, Текля, Тереза, Февронія, Хілларі.

Натомість немовлят чоловічої статі називали такими цікавими іменами як Адольф, Альбін, Альфред, Бальтазар, Бартоломей, Боніфацій, Вавринець, Габріель, Гаспар, Густав, Еразм, Зенон, Ізидор, Іполіт, Каєтан, Казимір, Каміл, Леон, Леоподьд, Модест, Натан, Норберт, Панкрат, Полікарп, Роке, Северин, Сидор, Симеон, Теодор, Фелікс, Фортунат, Херонім, Хома.

Погодьтесь, зараз ці імена практично забуті і дуже рідко на луцьких вулицях можна почути «Фортунат, іди додому їсти», «Хілларі, купи хліба». Але як знати, може колись мода на них повернеться, адже всім відома закономірність розвитку світу по спіралі.



До слова, в деяких країнах існує державна заборона на певні імена. Так в Португалії заборонений Том, в Саудівській Аравії – Елейн, Лінда та Аліса, в Мексиці – Фейсбук та Робокоп, ну і в Німеччині після Другої світової війни ім’я Адольф зустрічається дуже рідко».

ТЕКСТ – Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО


0
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter